№2-2369/2009p.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2009 року Ленінський районний суд м. Луганська в складі: головуючого - судді Бугери О.В.,

при секретарі - Тихенькій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «НАДРА» про повернення грошових коштів у зв’язку із закінченням терміну дії договору банківського вкладу, -

Встановив:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому зазначив, що 03 березня 2008 року між ним та Відкритим Акціонерним товариством комерційний банк «Надра» був укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір», оформлений в рамках Тарифного пакету ТП Базовий №850209.

За умовами зазначеного договору на вкладний рахунок №326918 ним були внесені грошові кошти в сумі 10.000 гривень строком на 1 рік з рахуванням відсотків у розмірі 14, 7 % річних.

03.03.2009 року строк дії договору сплив та він звернувся до установи банку з письмовою вимогою про повернення суми депозиту та нарахованих відсотків, але у поверненні суми йому відмовили, посилаючись на введений мараторій Національним банком України, призначену тимчасову адміністрацію та зазначали, що коштів він не отримає ще близько півроку, рекомендували переукласти договір депозиту на наступний рік.

Вважав такі дії відповідача незаконними, між ними існують договірні стосунки та банк повинен виконати своє зобов’язання відповідно до норм діючого цивільного законодавства. Також зазначав, що Закон «Про банки та банківську діяльність» не може регулювати відносини, які виникли між ним та банком, у зв’язку з тим, що ці відносини регулюються відповідною нормою Цивільного кодексу України. Переукладати договір депозиту він наміру немає, просив розірвати договір банківського вкладу, стягнути на його користь суму депозиту в розмірі 10.000 гривень та нараховані відсотки, стягнути на його користь витрати, пов’язані із сплатою інформаційного технічного збору.

В судовому засіданні позивач свої вимоги уточнив, просив стягнути із відповідача суму депозиту в розмірі 10.000 гривень, а також судові витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень. Додатково суду пояснив, що протягом часу дії договору депозиту відсотки він отримував, але коли строк дії договору сплив йому відмовили у виплаті суми 10.000 гривень. Він надавав в установку банку документи, що підтверджують необхідність термінового проведення оперативного лікування, але навіть після цього сума депозиту не була виплачена. Зараз йому потрібна операція та зазначені кошти необхідні для оплати ліків. Просив уточнений позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача уточнений позов не визнав, суду подав свої заперечення проти позову. Посилався на те, що 10.02.2009 року з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку постановою правління Національного банку України №59 «Про призначення тимчасової адміністрації у Відкритому акціонерному товаристві комерційного банку «Надра» призначена тимчасова адміністрація строком на 1 рік з 10.02.2009 року по

10.02.2010 року. Процедура введення тимчасової адміністрації та її повноваження регулюються статтями 75-86 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 року №2121- III. Саме тимчасовий адміністратор має право продовжувати або припиняти будь-які операції банку, виконувати будь-які дії, рішення від імені банку. Також зазначеною постановою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації. Відповідно до вимог ст..58 ч.2 відповідного Закону банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов’язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів. А також ст..85 зазначеного Закону забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України, не нараховуються неустойка, інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань.

Просив в уточненому позові відмовити.

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1, ч.3 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором; до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Частиною 1 ст. 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повергнення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов*язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов*язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов*язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Як встановлено у судовому засіданні, 03 березня 2008 року між позивачем ОСОБА_1 та Відркитим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» укладено договір №326918 строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір» оформлений в рамках Тарифного пакету ТП Базовий №850209.

Відповідно до п.2.1. зазначеного договору сума вкладу складає 10.000 гривень. П.2.2. визначено строк дії договору - 12 місяців

На підставі даного договору відповідачем було відкрито розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 на ім’я позивача. На виконання умов договору позивачем було перераховано 10.000 гривень на відкритий рахунок.

Таким чином, 03 березня 2009 року банк, відповідач по справі мав би повернути позивачеві відповідну суму вкладу разом із сумою нарахованих за користування ним процентів.

Позивач 03.03.2009 року на виконання умов договору звернувся до відповідача із письмовою заявою про повернення суми банківського вкладу. Але відповідачем було спрямовано на адресу позивача відповідь за №1403 від 31.03.2009 року, згідно до якої зазначалось про неможливість задоволення вимог позивача щодо повернення коштів, що знаходяться на депозитному рахунку, мотивуючи введення Тимчасової адміністрації, а також мораторію на задоволення банком вимог кредиторів, відповідно до Постанови Національного банку України №59 від 10.02.2009 року.

Як передбачено ч. 2 ст. 1060 ЦК України, умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Відповідно до ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

Таким чином, посилання відповідача, як на підставу своїх заперечень, на введення мораторію суперечить нормам діючого ЦК України, які суд вважає необхідним застосувати при вирішенні цього спору, як основного акту цивільного законодавства України.

Національному Банку України не надано права вносити зміни у Закони України, а заборонивши своїми розпорядженнями достроково повертати кошти, які знаходяться на депозитах банків, Національний Банк України тим самим перевищив свої повноваження та фактично вніс зміни до законів України.

На підставі ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На день звернення до суду із відповідним позовом позивачу строк дії договору сплив, сума вкладу відповідачем не виплачені.

Суд вважає, що такі дії відповідача свідчать про порушення умов договору, а тому вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому з відповідача підлягає також стягненню на користь позивача витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень. А також з відповідача підлягає стягненню державне мито відповідно до визначеної ставки.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 224-225, 212 - 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 1058, 1060 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «НАДРА» на користь ОСОБА_1 суму депозитного вкладу за договором №326918 строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір» оформленого в рамках Тарифного пакету ТП Базовий №850209 - 10.000 /десять тисяч/ гривень, а також витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 /тридцять/ гривень, а всього 10.030 /десять тисяч тридцять/ гривень.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «НАДРА» на користь держави державне мито в розмірі 51 гривня.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Ленінський районний суд м.Луганська шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження, а після того подання протягом двадцяти днів апеляційної скарги.