Дата документу 12.12.2024 Справа № 333/9778/24

запорізький апеляційний суд

Провадження №11-сс/807/793/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1

Єдиний унікальний №333/9778/24Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі

головуючого ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участі секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

підозрюваного ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 11 листопада 2024 року про застосування запобіжного заходу до

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

ВСТАНОВИЛА

Ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 11 листопада 2024 року за клопотанням слідчого до підозрюваного ОСОБА_8 строком на 60 днів застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

На вказану ухвалу захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив, у разі встановлення апеляційним судом факту відсутності підстав для відмови в застосуванні запобіжного заходу, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу про застосування до ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Зазначив, що оскаржувану ухвалу постановлено за відсутності доказів про вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення. Застосований до ОСОБА_8 запобіжний захід є занадто суворим та не співрозмірним із ризиками, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК. При обранні запобіжного заходу слідчим суддею не враховані обставини, передбачені ст.178 КПК. В клопотанні слідчого не наведено та слідчим суддею не встановлено будь-яких інших достатніх та належних факторів, окрім як тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що можуть свідчити про ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Посилання на відсутність у підозрюваного стійких соціальних зв`язків лише тільки через його не працевлаштованість не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_8 має в своїй власності квартиру у м.Запоріжжі, в якій зареєстрований та проживає тривалий час. Інших місць проживання чи перебування підозрюваний не має, побутові та соціальні відносини ОСОБА_8 реалізуються в межах місця його фактичного проживання. Слідчим та прокурором не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які з точки зору об`єктивного спостерігача дають можливість припускати наявність в діях підозрюваного складу інкримінованого йому злочину та підтверджують обґрунтованість підозри. На підтвердження наявності обґрунтованої підозри слідчим до клопотання надано лише протоколи допиту потерпілого та свідків, які повідомили про обставини, які їм стали відомі тільки від самого ж потерпілого, що не дає можливості слідчому судді дійти беззаперечного висновку про обґрунтованість підозри. Звернув увагу, що допитаний потерпілий ОСОБА_9 повідомив про нанесення йому тілесних ушкоджень підозрюваним та його спільниками, проте доказів наявності у потерпілого тілесних ушкоджень, у тому числі встановлених за результатами медичного обстеження, слідчому судді представлені не були. Зазначив, що у місці, на яке потерпілий вказав як на місце скоєння підозрюваним злочину (територія біля під`їзду, сам під`їзд та ліфт), ОСОБА_8 у визначений час взагалі не перебував. Відтак в даному випадку існували обставини для постановлення ухвали про відмову у застосуванні запобіжного заходу через недоведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення. Обґрунтування клопотання наявністю ризику незаконного впливу підозрюваним на свідків шляхом їх залякування є припущенням, оскільки слідчому судді не надано доказів спроби підозрюваним чинити неправомірний тиск на свідків з метою зміни ними своїх показів чи то наявністю у підозрюваного наміру чинити такий тиск. При цьому, застосування більш м`якого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту у повній мірі об`єктивно унеможливить будь-який вплив підозрюваного на свідків.

Під час апеляційного розгляду захисник та підозрюваний підтримали апеляційну скаргу. Прокурор заперечила проти скарги захисника.

Заслухавши учасників провадження, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що старший слідчий СВ відділу поліції №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_10 в межах кримінального провадження №12024082040001687 від 09.11.2024 року звернувся до суду з погодженим прокурором клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_8 , якому 10.11.2024 року повідомлено про підозру у вчиненні передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст.146 КК кримінальних правопорушень.

З посиланням на обґрунтованість підозри та наявність передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК ризиків, слідчий просив застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Слідчий суддя встановила обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.189 КК злочинів та наявність передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК ризиків, а тому дійшла висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого, застосувавши до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Колегія суддів погоджується із прийнятим слідчим суддею рішенням з таких підстав.

У відповідності з вимогами ст.177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Положеннями ст.178 КПК визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Вищезазначена ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам закону. У зв`язку із чим колегія суддів вважає хибними доводи апеляційної скарги захисника про неврахування слідчим суддею передбачених ст.178 КПК обставин.

Із наданих суду матеріалів кримінального провадження вбачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою належним чином перевірені слідчим суддею при розгляді клопотання.

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді стосовно того, що докази, які були зазначені в клопотанні підтверджують обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що причетність ОСОБА_8 до вчинення вказаних кримінальних правопорушень є обґрунтованою.

При цьому, судова колегія бере до уваги і позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішеннях, які є частиною національного законодавства України та джерелом доказів у відповідності до ст.ст.1, 8, 9 КПК України, ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Як вбачається з рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

В іншому своєму рішенні Суд наголосив (справа «Чеботарь проти Молдови» від 13.02.2008 року), що «для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданим у відповідності до ст.5 п.1(с), поліція не повинна мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ані в момент арешту, ані під час перебування заявника під вартою. Так само не обов`язково, щоб затриманій особі в подальшому було пред`явлено обвинувачення або ця особа постала перед судом. Метою попереднього утримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яка повинна підтвердити або розвіяти підозри, що є підставою для затримання. При цьому, обґрунтована підозра є важливою гарантією від свавільного тримання під вартою або затримання особи».

Крім того, зазначені обставини підлягають обов`язковому встановленню як під час досудового розслідування, так і при судовому розгляді провадження.

На даній початковій стадії досудового розслідування, виходячи із аналізу наданих слідством доказів, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про доведеність обґрунтованої підозри стосовно ОСОБА_8 .

Твердження захисника в апеляційній скарзі про те, що стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів на підтвердження зазначеної в повідомленні про підозру позиції та обґрунтованості підозри, які б свідчили про наявність у потерпілого ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, є неприйнятними, оскільки на теперішній час триває досудове розслідування та у вказаному кримінальному провадженні призначено судово-медичну експертизу.

Судова колегія наголошує, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя встановила, що доводи слідчого є обґрунтованими, та погодилась з існуванням передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК ризиків. З таким висновком погоджується і колегія суддів та вважає, що наявність цих ризиків підтверджено матеріалами клопотання.

Доводи апелянта про недоведеність існування вищевказаних ризиків є непереконливими, адже при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК, а не факту конкретного їх вчинення.

На існування передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК ризику вказує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі доведення його вини, в рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_8 підозрюється зокрема у вчиненні особливо тяжкого злочину (ч.4 ст.189 КК), за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_8 , усвідомлюючи ступінь тяжкості вчинених ним злочинів та невідворотність покарання за їх вчинення, в разі доведення його вини, вдасться до спроб переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Посилання захисника в апеляційній скарзі на наявність у ОСОБА_8 власної квартири, в якій він зареєстрований та проживає тривалий час, не спростовує існування вищевказаного ризику.

З метою уникнення покарання ОСОБА_8 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні шляхом їх залякування, враховуючи те, що підозрюваний обізнаний про їх анкетні дані та місце проживання, а також враховуючи конкретні обставини вчинення злочинів (наявність факту конфліктної ситуації з потерпілим та застосування насильства до останнього), що вплине на швидке, повне та неупереджене проведення досудового розслідування та на встановлення обставин, які згідно ст.91 КПК підлягають доказуванню, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК.

Щодо тверджень захисника в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_8 взагалі не перебував у визначеному потерпілим місці, колегія суддів зауважує, що перевірка алібі підозрюваного не входить до компетенції слідчого судді на стадії вирішення питання обрання запобіжного заходу, а підлягає обов`язковій перевірці під час досудового розслідування та судового розгляду даного кримінального провадження.

Ухвалене слідчим суддею рішення ґрунтувалося на сукупності обставин, які мають значення для вирішення питання щодо застосування запобіжного заходу і відповідає вимогам закону.

Фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_8 злочинів вказують про підвищену суспільну небезпеку підозрюваного, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, вказують на обґрунтованість застосування слідчим суддею запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою.

На переконання колегії суддів, обрання підозрюваному більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, на чому наполягав захисник в своїй апеляційній скарзі, не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки та не усуне встановлених слідчим суддею ризиків.

Інших доводів щодо незаконності та необґрунтованості оскаржуваної ухвали захисник не навів.

Отже, доводи апеляційної скарги захисника щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді є безпідставними, оскільки слідчим суддею було належним чином перевірено та досліджено докази, надані слідчим та стороною захисту, враховані докази, які вказують на обґрунтованість підозри, а також відомості, які характеризують особу підозрюваного. При цьому висновки слідчого судді належним чином мотивовані та наведені обґрунтовані підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Таке судове рішення не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки у провадженні існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають усталеній практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки інший більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст.177 КПК.

При цьому у відповідності до положень п.1 ч.4 ст.183 КПК слідчий суддя обґрунтовано не визначала розмір застави у цьому кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочинів із застосуванням насильства та погрозою його застосування.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_8 без визначення розміру застави та відсутності жодних підстав для зміни чи скасування рішення за доводами апеляційної скарги захисника.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.

Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 11 листопада 2024 року про застосування запобіжного заходу до ОСОБА_8 залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяСуддяСуддя

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4