справа № 166/1819/24

провадження № 1-кп/166/153/24

УХВАЛА

про призначення судового розгляду

18 грудня 2024 року                                                        смт.Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області в складі судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

представника потерпілих ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 62024140130000581, відомості про яке внесено до ЄРДР  25 серпня 2024 року, про обвинувачення  ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сліди Могилів-Подільського району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

установив:

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити судовий розгляд на підставі вказаного обвинувального акта. Інші учасники підтримали думку прокурора про можливість призначення судового розгляду.

Заслухавши думку учасників провадження, суд дійшов висновку про необхідність призначення судового розгляду з таких підстав.

Угод у порядку ст.ст.468-475 КПК України до суду не скеровано. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

Ураховуючи відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч.3 ст.314 КПК України, суд уважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у даному кримінальному провадженні, який здійснювати у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, потерпілих, їх представника, обвинуваченого, захисника.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження на 60 днів строку тримання під вартою ОСОБА_8 , оскільки такий строк закінчується 20 грудня 2024 року, судовий розгляд не розпочато, не допитано свідків, потерпілих, не досліджено матеріали кримінального провадження. Уважає, що ризики, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, залишились незмінними. Так, на думку прокурора, ризики, визначені ст. 177 КПК України, враховані слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 , не зменшилися та продовжують існувати, оскільки обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які є його співслуживцями, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Прокурор підтримав клопотання із підстав, зазначених у ньому, просив клопотання задовольнити.

Представник потерпілих погодився із думкою прокурора, уважає, що проживання обвинуваченого у прикордонному селі із Республікою Молдова, з якою межує на суходолі, переконливо свідчить про наявність ризику переховування від суду.

Потерпілі підтримали думку прокурора.

Захисник заперечив проти задоволення клопотання, мотивуючи тим, що обвинувачений має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, вагітну дружину, він несудимий, позитивно характеризується за попередніми місцями служби, є учасником бойових дій, має численні нагороди. Уважає, що прокурор не довів факт продовження існування ризиків, що є передумовою для продовження строку тримання під вартою. Просить застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби.

Обвинувачений підтримав думку захисника, проти задоволення клопотання прокурора заперечив.

Прокурор та потерпілі, їх представник заперечили проти зміни запобіжного заходу на домашній арешт.

Суд, заслухавши доводи учасників, дослідивши надані докази, дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. 

Згідно зі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 26.08.24 щодо ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 23.10.24, який ухвалою слідчого судді цього ж суду від 22.10.24 продовжено до 20.12.24.

Обгрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення перевірялась під час обрання запобіжного заходу, на цей час до суду скеровано обвинувальний акт за ч.1 ст.115 КК України.

Суд частково погоджується із доводами прокурора про продовження існування ризиків, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу.

Так, установлено, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за скоєння якого передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії", в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Бессієв проти Молдови" вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти.

Таким чином, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, проживання у прикордонному із Республікою Молдова населеному пункті, свідчать про існування ризику переховування від суду.

На користь доводів прокурора про необхідність продовження строку тримання під вартою свідчить можливість впливу обвинуваченого на свідків, які були підлеглими обвинуваченого, й своїх показань, які суд досліджує безпосередньо, суду ще не надали.

Таким чином, на думку суду, продовжують існувати передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України ризики.

Застосування більш м`якого запобіжного заходу, на переконання суду, не буде дієвим.

Крім того, оскільки ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, який спричинив загибель людини, тому на підставі п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України суд розміру застави не визначає.

У підготовчому судовому засіданні представник потерпілого заявив клопотання про приєднання до матеріалів провадження позовної заяви ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування моральної та майнової шкоди, завданої злочином.

Учасники провадження не заперечили проти прийняття цивільного позову до розгляду.

Суд установив, що форма і зміст позовної заяви відповідає вимогам до позовів, які пред`являються в порядку цивільного судочинства, тому суд уважає за необхідне прийняти до розгляду в межах кримінального провадження поданий потерпілими позов до обвинуваченого про відшкодування моральної та майнової шкоди.

Зважаючи на перебачене законом право цивільного відповідача на підготовку до розгляду цивільного позову з метою внесення своїх заперечень у разі їх наявності суд визначає час, необхідний для подання сторонами процесуальних заяв по суті спору.

Керуючись ст.ст. 128, 177, 182, 183, 194, 314 КПК України, суд

постановив:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження № 62024140130000581, відомості про яке внесено до ЄРДР  25 серпня 2024 року, за обвинуваченням  ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, на 13 год 30 хв 08 січня 2025 року в залі засідань Ратнівського районного суду Волинської області (вул. Центральна, 17 смт. Ратне).

Судовий розгляд проводити судом в одноособовому складі у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, потерпілих, їх представника, обвинуваченого, захисника.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання  під вартою ОСОБА_8 задовольнити.

Продовжити тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 на строк 60 днів, тобто до 15 лютого 2025 року включно.

У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт відмовити.

Прийняти цивільний позов ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування моральної та майнової шкоди, завданої злочином, до розгляду в даному кримінальному провадженні. Визнати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 цивільними позивачами, а ОСОБА_8 - цивільним відповідачем, роз`яснивши факт належності їм прав, передбачених, відповідно, ст. ст.61, 62 КПК України.

Установити 10-денний строк для подання цивільним відповідачем відзиву на позов.

У разі ненадання цивільним відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Установити цивільному позивачеві п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а цивільному відповідачу - п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Ухвала у частині продовження строку тривання під вартою може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинувачений – у цей же строк із дня отримання копії ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Апеляційне оскарження даної ухвали не зупиняє її виконання.

Головуючий                                                                         ОСОБА_1