РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2024 рокуСправа №160/14231/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

31.05.2024р. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті індексації до пенсії позивача з 01.03.2023 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2023 року №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без обмеження розміром 1500 гривень;

- зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплачувати індексацію (підвищення) до пенсії за вислугу років позивача з 01.03.2023 року, відповідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 року "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197, у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без обмеження розміром 1500 гривень, з урахуванням раніше виплачених сум.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262). З 01.03.2023р. відповідач провів індексацію пенсії позивача згідно постанови КМУ №168 від 24.02.2023р. з урахуванням коефіцієнта 1,197 із обмеженням розміру індексації сумою 1500,00 грн. На звернення позивача від 21.02.2024р., листом №16841-9135/П-01/8-0400/24 від 20.03.2024р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що відповідно до пункту 10 Постанови №168 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень, тому для проведення індексації пенсії на суму, що перевищує 1500,00 грн., немає законних підстав. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 17.06.2024р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано, зокрема, відповідача надати відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.27).

Також, 17.06.2024р. ухвалою суду провадження у цій справі було зупинено на підставі п.3 ч.1 ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України до набрання чинності рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/8511/23 (а.с.28).

07.07.2024р. через систему «Електронний суд», на виконання вимог вищенаведеної ухвали суду, від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній просив, зокрема, у задоволенні позовних вимог позивача відмовити посилаючись на те, що відповідно до пункту десятого Постанови № 168 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами першим - сьомим цієї постанови, не може перевищувати 1500,00 гривень, тому, з 01.03.2023 пенсію позивача було проіндексовано з урахуванням вимог пункту десятого Постанови № 168; на виконання Постанови № 168 пенсію позивача проіндексовано з 01.03.2023 на суму 1500,00 грн.; для проведення індексації пенсії позивача на суму, що перевищує 1500,00 грн, немає законних підстав (а.с.39-40).

Окрім того, у відзиві на позовну заяву позивач також просив зупинити провадження по справі № 160/14231/24 до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 у справі №320/8511/23 (а.с.39-40).

Разом з тим, оскільки на момент подання наведеного клопотання про зупинення провадження у цій справі, заявленого у відзиві на позовну заяву, провадження у даній справі вже було зупинено до набрання чинності рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/8511/23 за ухвалою суду від 17.06.2024р., то наведене клопотання відповідача судом не розглядається.

Ухвалою суду від 21.10.2024р. було поновлено провадження у цій справі (а.с.45).

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається 13.12.2024р. у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі розгляду адміністративної справи за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із наявних в матеріалах справи документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену на умовах Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року №2262-XII, що підтверджується наявними у справі доказами (а.с.13,16-17).

24 лютого 2023 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 168 "Про індексацію пенсійних виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році".

З 01.03.2023р., на підставі постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023р., до пенсії позивача було встановлено підвищення пенсії (індексація) у розмірі 1500 грн. (а.с.16-17).

На звернення позивача від 21.02.2024р., листом №16841-9135/П-01/8-0400/24 від 20.03.2024р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що відповідно до пункту 10 Постанови №168 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень, тому для проведення індексації пенсії на суму, що перевищує 1500,00 грн., немає законних підстав, що підтверджується змістом копії вказаного листа, наявної в матеріалах справи (а.с.16-17).

Вказаний спір виник у зв`язку із незгодою позивача з діями відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті індексації до пенсії позивача з 01.03.2023 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2023 року №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без обмеження розміром 1500 гривень, у зв`язку з чим позивач просить відновити його права шляхом визнання таких дій відповідача протиправними та зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплачувати індексацію (підвищення) до пенсії за вислугу років позивача з 01.03.2023 року, відповідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 року "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197, у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без обмеження розміром 1500 гривень, з урахуванням раніше виплачених сум.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення позову позивача, виходячи з наступного.

Закон України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 вказаного Закону визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Отже, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід`ємною складовою сум, зокрема, при розрахунку пенсії.

У зв`язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15.02.2022 було прийнято Закон України № 2040-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» (далі - Закон № 2040-IX), яким, зокрема статтю 64 Закону № 2262-XII та частину п`яту статті 2 Закону № 1282-XII було викладено в новій редакції.

Так, частиною п`ятою статті 2 Закону № 1282-XII в редакції Закону № 2040-IX визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

В свою чергу, відповідно до статті 64 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 2040-IX, яка застосовується з 01.03.2022, у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.

При цьому частиною другою статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) в редакції Закону № 2040-IX, яка застосовується з 01.03.2022, визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Таким чином, повноваження щодо визначення розміру та порядку проведення індексації пенсії шляхом її перерахунку через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у межах бюджету Пенсійного фонду надано Кабінету Міністрів України на виконання вимог частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, у зв`язку із чим з 2019 року Порядком № 124, з метою визначення механізму проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески впроваджено, зокрема, формулу обчислення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.

При цьому, згідно із абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124 кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Тобто, запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема, особам, пенсія яким призначена за Законом № 2262-ХІІ, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів, незалежно від умов, з якими Закон № 1282-XII пов`язував підстави для проведення індексації доходів, зокрема, пенсій (грошові доходи населення підлягали індексації лише у межах розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення у разі перевищення величиною індексу споживчих цін порогу індексації, який установлювався в розмірі 103 відсотка).

Згідно положень ст.64 Закону №2262 передбачено, що у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.

Пунктом 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 2710-IX установлено, що у 2023 році, зокрема, стаття 64 Закону № 2262-ХІІ застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України

З метою реалізації пункту 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 2710-IX Кабінет Міністрів України 24.02.2023 прийняв постанову № 168, пунктом 1 якої установлено, що з 1 березня 2023 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.

Пунктом 2 Постанови № 168 установлено, що з 1 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови № 118 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Відповідно до пункту 10 Постанови № 168 визначено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

Системний аналіз вищевказаних законодавчих приписів свідчить про те, що обмеження верхньої межі індексації здійснюється для того, щоб збалансувати потреби та захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, передусім тих громадян, пенсії яких є дуже низькими, і з іншого боку, щоб збалансувати фінансовий ресурс для проведення індексації для широких категорій осіб та утримати зростання нерівності між розміром пенсії громадян, а також з урахуванням того, що в умовах дії воєнного стану видатки в першу чергу спрямовуються на національну безпеку і оборону та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

При цьому, положеннями статті 64 Закону №2262-ХІІ Уряду надано право визначати розмір, умови та порядок здійснення індексації пенсій.

Отже, положеннями постанови №168 визначено верхню межу розміру індексації пенсії у граничному розмірі 1500,00 грн., яку не може перевищувати сума індексації (підвищення) у разі здійснення перерахунку на виконання пунктів 1-7 цієї постанови.

Тобто, це означає, що якщо сума індексації пенсії в результаті проведеного перерахунку перевищує 1500,00 грн, доплата до пенсії встановлюється у межах граничної суми - в розмірі 1500 грн.

При цьому, суд зазначає, що загальновідомим є факт введення указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 5 години 30 хвилин 24.02.2022 на території України воєнного стану.

Відповідно до статті 1 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Отже, воєнний стан як особливий правовий режим вимагає вчинення уповноваженими суб`єктами стратегічних та оперативних заходів, спрямованих на захист держави, здійснення яких водночас пов`язане з небезпекою для життя і здоров`я.

Повномасштабна війна та погіршення матеріального становища українців завдали суттєвих втрат добробуту мільйонів домогосподарств в Україні. Саме тому підтримка фінансової платоспроможності громадян, особливо пенсіонерів - тобто тих, для кого виплати від держави є часто єдиним джерелом доходів - є вкрай важливою для Уряду.

Саме з цією метою Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про здійснення індексації пенсій з 01.03.2023р. з обмеженням верхньої межі індексації для того, щоб збалансувати потреби та захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, передусім тих громадян, пенсії яких є дуже низькими, і з іншого боку, щоб збалансувати фінансовий ресурс для проведення індексації для широких категорій осіб та утримати зростання нерівності між розміром пенсії громадян.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що з 01.03.2023р. позивачу підвищено пенсію на коефіцієнт збільшення, установлений постановою КМУ №168 в межах граничної суми збільшення, а саме на 1500,00 грн. (а.с.16-17), у зв`язку із чим відсутні правові підстави вважати такі дії відповідача неправомірними, оскільки індексація пенсії позивача з 01.03.2023р. проведена пенсійним органом із дотриманням вимог чинного законодавства.

Наведена правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постанові від 07.06.2024р. у справі №420/25804/23.

За приписами ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Окрім того, судом враховується і те, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024р. було скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 січня 2024 року в частині та винесено нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та нечинним абзацу 2 пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" щодо визначення розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, який не може перевищувати 1500 гривень.

Наведене постанова суду набрала законної сили 04.09.2024р.

У відповідності до вимог ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, за ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, покладається на кожну сторону, тобто, у даному випадку, на позивача.

Однак, позивачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про протиправність дій відповідача щодо нарахування позивачеві з 01.03.2023р. індексації (підвищення) пенсії в сумі 1500 грн., з урахуванням положень чинного пенсійного законодавства, якими регулюються спірні правовідносини, встановлених судом обставин у справі та вищенаведеної позиції Верховного Суду.

При цьому, судом у даному випадку враховується і те, що відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Отже, зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.

Згідно з Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" державні соціальні гарантії - це встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами (абзаци другий, третій статті 1).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі „Ейрі проти Ірландії" також констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового.

Також і у рішенні ЄСПЛ у справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство(п. 23 Рішення).

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 2 вказаного Кодексу, перевіривши правомірність нарахування відповідачем позивачеві з 01.03.2023р. індексації (підвищення) пенсії в сумі 1500 грн., суд приходить до висновку, що пенсійний орган, нарахувавши позивачеві з 01.03.2023р. індексацію (підвищення) пенсії в сумі 1500 грн., діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано та з врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, судом не встановлено порушень відповідачем прав позивача діями щодо нарахування позивачеві з 01.03.2023р. індексації (підвищення) пенсії в сумі 1500 грн., а тому у задоволенні позовних вимог позивача в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті індексації до пенсії позивача з 01.03.2023 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2023 року №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без обмеження розміром 1500 гривень, слід відмовити.

Виходячи з того, що у адміністративного суду відсутні обґрунтовані правові підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті індексації до пенсії позивача з 01.03.2023 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2023 року №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без обмеження розміром 1500 гривень (основної вимоги), а, відповідно, і відсутні підстави для задоволення похідних вимог позивача про зобов`язання пенсійного органу здійснити нарахування та виплачувати індексацію (підвищення) до пенсії за вислугу років позивача з 01.03.2023 року, відповідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 року "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197, у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без обмеження розміром 1500 гривень, з урахуванням раніше виплачених сум.

Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову, у зв`язку з чим у задоволенні даного позову позивачеві слід відмовити повністю.

При прийнятті даного рішення, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України лише при задоволенні позову судові витрати покладаються на суб`єкта владних повноважень.

Отже, з урахуванням того, що у адміністративного суду відсутні підстави для задоволення позову, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем за квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №17 від 10.06.2024р., слід покласти на позивача за нормами ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача згідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва