Справа № 287/480/21

У Х В А Л А

12.12.2024 м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді                              ОСОБА_1 ,

з секретарем судового засідання    ОСОБА_2 ,

з участю прокурора                          ОСОБА_3 ,

представника органу пробації         ОСОБА_4 , 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Овручі подання  начальника Коростенського РВ №2 філії ДУ «Центр пробації» у Житомирській області ОСОБА_4 про приведення вироку відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до вимог чинного законодавства, жительки АДРЕСА_1 , засудженої 04.01.2024 Овруцьким районним судом  Житомирської області за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільненої від відбування покарання з випробуванням,  з іспитовим  строком 1 рік 6 місяців,-  

                                                   ВСТАНОВИВ:

10.09.2024 начальник Коростенського РВ №2 філії ДУ «Центр пробації» у Житомирській області ОСОБА_4 звернувся до суду  з поданням про приведення вироку відносно  ОСОБА_5 у відповідність до вимог чинного законодавства. 

Подання обґрунтоване тим, що вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 04.01.2024 ОСОБА_5 було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 5 місяців арешту; визнано винною за ч.2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 3-х років позбавлення волі; із застосуванням ст. 70 КК України призначено покарання у виді 3-х років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців з покладенням обов`язків, передбачених п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України.

Вирок набрав законної сили 05.02.2024. Засуджена ОСОБА_5 з 09.02.2024 перебуває на обліку в Коростенському РВ №2 філії ДУ «Центр пробації» у Житомирській області.

09.08.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та регулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024 (далі - Закон № 3886-ІХ), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна). Вказаним законом за викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати,  якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлено адміністративну відповідальність.

Отже, кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Станом на 01 січня 2021 року неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги складав 1135 грн., а два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян за цей період складають суму в розмірі 2270 грн.

Таким чином, на момент вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 2270 грн.

Враховуючи викладене,  начальник Коростенського РВ №2 філії ДУ «Центр пробації» у Житомирській області просить вирішити питання щодо приведення вироку Овруцького районного суду Житомирської області від 04.01.2024 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посиленню відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886 IX», а саме: в частині призначення покарання за ч.2 ст. 185 КК України звільнити; щодо засудження за ч.1 ст. 185 КК України змінити міру покарання у вигляді арешту на покарання передбачене чинним законодавством.

В судовому засіданні представник органу пробації подання підтримав, просить його задовольнити.

Засуджена ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, хоча своєчасно та належним чином була повідомлена про час та місце судового розгляду, що відповідно до положень  ст. 539 КПК України  не перешкоджає розгляду подання.

Прокурор не заперечує проти задоволення подання.

Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали, додані до подання, суд вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 04.01.2024 ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 5 місяців арешту; визнано винною за ч.2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі; із застосуванням ст. 70 КК України призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців з покладенням обов`язків, передбачених п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України.

ОСОБА_5 засуджено за таємне викрадення чужого майна – грошових коштів у сумі 2300 грн. із правовою кваліфікацією дій за ч.1 ст. 185 КК України, а також за таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів у сумі 2200 грн., вчинене повторно, а її дії кваліфіковано за ч.2 ст. 185 КК України.

9 серпня 2024 року набрав чинності Закон України № 3886-IX від 18.07.2024  «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким  статтю 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення викладено в новій редакції.

Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-ІХ) передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-ІХ) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З набранням чинності цим Законом змінився розмір дрібного викрадення з 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян. Підвищення максимального розміру вартості майна, викрадення якого кваліфікується як дрібне і тягне за собою адміністративну відповідальність, автоматично підвищує мінімальний розмір вартості майна, за викрадення якого настає відповідальність кримінальна.

Відповідно до п. 5 Підрозділу 1 Розділу XX Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Станом на 1 січня 2021 року неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги складав 1135 грн., а два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян за цей період складають суму в розмірі 2270 грн.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.10.2024  за результатами розгляду справи № 278/1566/21 сформулювала висновок про застосування відповідних частин статей 185, 190, 191 КК з урахуванням положень Закону № 3886-IX.

Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.

Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі.

У ході з`ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.

Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв`язку з набуттям чинності Законом № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Згідно з пунктом 13 частини 1 статті 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Частина 2 ст. 537 КПК України встановлює, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених, зокрема,  пунктом 13 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_5 засуджено за ч.2 ст. 185 КК України за таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, а саме за викрадення грошових коштів у сумі 2200 грн., тобто за діяння, караність якого законом усунена, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_5 підлягає звільненню від покарання, призначеного їй  за ч.2 ст. 185 КК України, у зв`язку з усуненням законом караності діяння, за яке вона була засуджена.

Водночас викрадення чужого майна на суму 2300 грн., за вчинення якого ОСОБА_5 було засуджено із кваліфікацією її дій за ч.1 ст. 185 КК України, залишається кримінально караним і з урахуванням положень Закону № 3886-IX, тому звільнення від покарання в цій частині на підставі ч.2 ст. 74 КК України до ОСОБА_5 не може бути застосовано.

Проте вироком суду від 04.01.2024 ОСОБА_5 призначено покарання з ч.1 ст. 185 КК України у виді 5 місяців арешту.

Законом України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» від 23 серпня 2023 року № 3342-IX  внесено зміни до ст. 60 КК, згідно із новою редакцією якої арешт як покарання призначається виключно військовослужбовцям, а також до ч.1 ст. 185 КК України. Нова редакція ч.1 ст. 185 КК України передбачає, що таємне викрадення чужого майна (крадіжка) карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до п`яти років, або обмеженням волі на той самий строк.

Згідно із ч. 3 ст. 74 КК України призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м`який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.

Разом з цим, законом № 3242-ІХ Кримінальний кодекс України доповнено новою статтею 59-1, якою запроваджено новий вид покарання - пробаційний нагляд, який відповідно до ст. 51 КК України визначається як менш суворий вид покарання відносно покарання у вигляді арешту та полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 51-9 КК України у разі призначення покарання у вигляді пробаційного нагляду, суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду обов`язки.

Відповідно до співвідношення покарань, визначеного ч. 1 ст. 72 КК України, одному дню тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту відповідають два дні пробаційного нагляду.

З огляду на те, що призначене ОСОБА_5 покарання у вигляді арешту за новою редакцією закону України про кримінальну відповідальність не може бути застосовано до ОСОБА_5 , суд приходить до висновку про необхідність заміни засудженій покарання у вигляді арешту на більш м`яке покарання у вигляді пробаційного нагляду на строк, визначений в порядку ст. 72 КК України з розрахунку один день арешту за два дні пробаційного нагляду, що не призведе до погіршення правового становища засудженої.

Враховуючи викладене, подання органу пробації є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись, ст. ст. 9, 537, 539 КПК України, суд,-

                                                      У Х В А Л И В:

Подання  задовольнити.

Вирок Овруцького районного  суду Житомирської області від 04.01.2024 привести у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, звільнивши ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного вироком суду покарання за ч. 2 ст. 185 КК України, у зв`язку з усуненням законом караності діяння, за яке вона  була засуджена.

Замінити ОСОБА_5 покарання, призначене вироком Овруцького районного  суду Житомирської області від 04.01.2024 за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді 5 місяців арешту на покарання у вигляді пробаційного нагляду, з розрахунку один день арешту за два дні пробаційного нагляду, що становить 10 місяців, та покласти на неї обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок строку покарання у вигляді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд протягом 7 днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили на наступний день після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.      

Суддя ОСОБА_1