Справа № 163/2324/24

Провадження № 2/163/455/24

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2024 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Павлуся О.С.

з участю секретаря Семенюк К.М.,

розглянувши в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» (далі - ТОВ «ФК «Артеміда-Ф») просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 кредитну заборгованість за договором № 851772 від 29 червня 2020 року в загальній сумі 12139,01 гривень.

Вимоги обґрунтовано тим, що кредитний договір № 851772 від 29 червня 2020 року відповідач як позичальник уклав із ТОВ «Лінеура Україна». За умовами кредитного договору відповідач отримав 4000,00 грн кредитних коштів шляхом перерахування на його платіжну картку на умовах строковості, зворотності та платності, зобов`язавшись повернути позику і сплатити відсотки. Право вимоги за цим договором набуло ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» на підставі договору факторингу № 20240205/1 від 05 лютого 2024 року, укладеного із ТОВ «Сіроко Фінанс», яке, у свою чергу, набуло права вимоги за указаним кредитним договором на підставі укладеного із первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна» договору факторингу № 015-220221 від 22 лютого 2021 року. Станом на 30 вересня 2024 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 12139,01 гривень, з яких: 4000,00 грн – тіло кредиту, 6354,00 грн – залишок заборгованості по відсотках, 1785,01 – інфляційне збільшення.

Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 10 жовтня 2024 року, розгляд позову постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У зв`язку з поверненням адресованого відповідачу поштового відправлення з копією вказаної ухвали без вручення за закінченням строку зберігання, ухвалою від 21 листопада 2024 року судом постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судове засідання сторони не з`явились.

Представник позивача через систему «Електронний суд» надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів справи.

Відповідач про розгляд справи по суті двічі належним чином був повідомлений, у тому числі шляхом публікації судового оголошення на офіційному сайті судової влади, однак в судові засідання не з`явився, відзиву на позов не подав, про причини неможливості розгляду справи за його відсутності не сповістив.

З огляду на викладене суд провів розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами (ч.2 ст.247 ЦПК України).

Аналізом доказів по справі суд встановив такі фактичні обставини.

29 червня 2020 року у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладений договір № 851772 про надання коштів на умовах фінансового кредиту.

За умовами договору ТОВ «Лінеура Україна» надає ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 4000,00 грн на строк 30 днів шляхом перерахування у безготівковій формі на його платіжну картку, зазначену в особистому кабінеті, з реквізитами НОМЕР_1 . Кредит надається на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт ( ОСОБА_1 ) зобов`язується повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом та виконати інші умови, передбачені цим договором (п.1.2, п.1.3, п.2.1).

Процентна ставка фіксована та залежить від фактичного виконання клієнтом умов договору, у зв`язку із чим поділяється на знижену – 0,95% та стандартну – 1,90% (п.1.4).

Нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт» (п.3.1).

Перерахування 29 червня 2020 року кредитних коштів в сумі 4000,00 грн на картку НОМЕР_2 підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 44-2802 від 28.02.2024.

22 лютого 2021 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» укладено договір факторингу № 015-220221, на підставі якого та з урахуванням доданого до нього реєстру боржників ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 851772 від 29.06.2020 на загальну суму заборгованості 10354,00 грн, яка складається із тіла кредиту в сумі 4000,00 грн та відсотків в сумі 6354,00 грн.

05 лютого 2024 року між ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» укладений договір факторингу № 20240205/1, за умовами якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступило ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» право вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 20240205/1 до ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» перейшло право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 851772 від 29.06.2020 на загальну суму заборгованості 10354,00 грн, з яких: тіло кредиту - 4000,00 грн, відсотки - 6354,00 грн.

Набувши права вимоги, 10 лютого 2024 року ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» надіслало ОСОБА_1 повідомлення про необхідність погашення кредитної заборгованості.

Згідно складеного ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» розрахунку заборгованості, відповідач станом на 20 вересня 2024 року має заборгованість в загальній сумі 12139,01 гривень, з яких: 4000,00 грн – тіло кредиту, 6354,00 грн – залишок заборгованості по відсотках, 1785,01 – інфляційне збільшення.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Стаття 1077 ЦК України передбачає, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ст.1078 ЦК України).

Дослідженими доказами стверджено укладення відповідачем кредитного договору і отримання за ним кредитних коштів в сумі 4000 грн під відсотки, порядок нарахування яких, термін нарахування та відсоткова ставка чітко визначені умовами цього договору.

Позивач ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» набуло права вимоги до відповідача на підставі укладеного договором факторингу, а тому є належним позивачем.

Розрахунок кредитної заборгованості по сумі і складових заборгованості відповідає реєстру боржників, узгоджується з умовами кредитного договору, зокрема щодо строку кредитування та нарахованих процентів.

Інфляційне збільшення в сумі 1785,01 грн нараховане позивачем за період 29.07.2020 – 21.02.2022, а тому відповідає п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Крім цього, нарахування інфляційного збільшення узгоджується з умовами договорів факторингу № 015-220221 від 22 лютого 2021 року (п.3.3) та № 20240205/1 від 05 лютого 2024 року (п.2.3).

Доказів погашення відповідачем кредитної заборгованості після укладення договорів факторингу матеріали справи не містять та суду не надано.

Згідно ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором, позивач, який отримав право вимоги за договором факторингу, внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати кредитні кошти та відсотки, на що він розраховував при укладенні договору факторингу, а тому суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України сплачений за позовом судовий збір слід покласти на відповідача.

У позовній заяві представник позивача також просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

На підтвердження цієї вимоги до позову доданий орієнтовний розрахунок суми судових витрат, у якому наведений перелік робіт по наданню правничої допомоги, договір про надання правової допомоги № 20240920.2 від 20 вересня 2024 року, укладений між ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» та адвокатом Бачинським О.М., а також копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ № 001477.

У розділі 4 договору про надання правової допомоги визначений порядок здійснення розрахунків.

Згідно із п.4.2 договору у разі ухвалення судом рішення на користь клієнта (задоволення судом позовних вимог у повному обсязі) або у разі оплати боржником суми заборгованості на стадії судового розгляду клієнт зобов`язується сплатити адвокату винагороду у розмірі 7000,00 грн.

Клієнт зобов`язується здійснити оплату наданої адвокатом правової допомоги впродовж 10 днів з моменту постановлення судом рішення (п.4.4. договору).

Сума, вказана в п.4.2. даного договору є гонораром адвоката за надання правової допомоги та поверненню не підлягає (п.4.7. договору).

Питання витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, урегульоване ст.137 ЦПК України.

Частинами 1 та 2 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Окрім положень ЦПК України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» слід врахувати те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі суд приймає до уваги характер спірних правовідносин, незначну складність справи, яка розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, при цьому з повідомленням сторін виключно по причині не вручення відповідачу поштових судових відправлень, досить незначну ціну позову, обсяг наданих адвокатом послуг, а також відсутність детального розрахунку часу, витраченого адвокатом на надання зазначених в орієнтовному розрахунку суми судових витрат видів правової допомоги.

У зв`язку із цим та враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських послуг, суд дійшов висновку про явне завищення заявленої суми правової допомоги, тому вважає необхідним її зменшити до 2000,00 грн.

Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» заборгованість за договором про надання коштів на умовах фінансового кредиту № 851772 від 29 червня 2020 року в загальній сумі 12139 (дванадцять тисяч сто тридцять дев`ять) гривень 01 копійку, яку становлять:

- 4000 (чотири тисячі) гривень заборгованості за кредитом;

- 6354 (шість тисяч триста п`ятдесят чотири) гривні заборгованості по відсотках;

- 1785 (одну тисячу сімсот вісімдесят п`ять) гривень 01 койку інфляційного збільшення.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні судового збору та 2000 (дві тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.

Інформація про сторін:

позивач - ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф»; місце знаходження - вулиця С. Бандери, буд.87, оф.54, місто Львів; код ЄДРПОУ – 42655697;

відповідач - ОСОБА_1 ; місце проживання – АДРЕСА_1 ; РНОКПП – НОМЕР_3 .

Головуючий : суддя О.С.Павлусь