1Справа № 335/8172/24 2/335/2898/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року                  м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Крамаренко І.А., за участі секретаря Зайцевої С.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вартанова Олеся Степанівна, про визнання права власності на спадкове майно та стягнення суми пенсії в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

15.07.2024 позивач ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Мар`єнко Вікторії Юріївни, через систему «Електронний суд», звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вартанова О.С., про визнання права власності на спадкове майно та стягнення суми пенсії в порядку спадкування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 25.07.1992 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримував пенсію за вислугу років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262).

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2021 у справі № 280/732/21 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30 липня 2020 року № 27/с. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30 липня 2020 току № 27/с у відповідності до вимог статей 43 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення.

На виконання зазначеного рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області було нараховано суму недоотриманої пенсії ОСОБА_2 в розмірі 49572,00 грн. Зазначену суму заборгованості за рішенням суду ОСОБА_2 за життя виплачено не було.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина. Спадкоємцем померлого ОСОБА_2 є донька ОСОБА_1 , якою подано приватному нотаріусу заяву про прийняття спадщини від 12.12.2023, зареєстровану за № 453.

12.12.2023 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вартановою О.С. відкрито спадкову справу № 167/2023, номер у Спадковому реєстрі 71709894.

13.05.2024 за № 283/02-31 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вартановою О.С. видано позивачу постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Зазначеною постановою відмовлено гр. ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 батька ОСОБА_2 на недоотриману пенсію спадкодавця, у зв`язку з тим, що вчинення такої дії суперечить законодавству України; та в інших випадках, передбачених законом - відсутній склад спадкового майна згідно відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 03.01.2024 за № 0800-0505-8/846. Роз`яснено позивачу право на звернення до суду для встановлення фактів або визнання права власності в порядку спадкування на спадкове майно.

На підставі вищезазначеного просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за законом, а саме: на пенсію у розмірі 49572,00 грн., яка була призначена, нарахована, неотримана та належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 батьку ОСОБА_2 . Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 суму пенсії у розмірі 49572,00 грн., та стягнути судові витрати.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.07.2024 відкрито провадження по справі, розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Витребувано з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області засвідчену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , розрахунок заборгованості з виплати пенсії ОСОБА_2 відповідно до рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2021 у справі № 280/732-21. Витребувано у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вартанової Олесі Степанівни, копію спадкової справи, після померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідачу встановлено строк для подачі відзиву на позовну заяву.

16.08.2024 на адресу суду, через систему «Електронний суд», надійшов відзив на позовну заяву, з доданими матеріали пенсійної справи, розрахунком. Згідно відзиву представник відповідача у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі, зазначивши наступне. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2021 по справі № 280/732/21 позовні вимоги  ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задоволено та зобов`язано: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2  з 01 квітня 2019 року на підставі довідки  ІНФОРМАЦІЯ_5  від 30 липня 2020 року №27/с. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2  з 01 квітня 2019 року на підставі довідки  ІНФОРМАЦІЯ_5  від 30 липня 2020 року №27/с у відповідності до вимог ст. ст. 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захиствійськовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням посадового окладу, за військове звання, надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення.

На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2021 по справі № 280/732/21 відповідачем було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 , а також проведено індивідуальний розрахунок в результаті якого нараховано 49 572,15 грн., що також підтверджується розрахунком на доплату пенсії, який міститься в матеріалах пенсійної справи. ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебував на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримував пенсію призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262). Після смерті ОСОБА_4 залишалась недоотримана пенсія нарахована за рішеннями суду у розмірі 49572,15 грн. Звертає увагу суду, що сума недоотриманої пенсії нарахованої за рішенням суду складає саме 49572,15 грн., а не 49572,00 грн., як зазначає позивач.

Представник позивача в позовних вимогах просить суд стягнути на користь позивача недоотриману суму пенсії, яка набута в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_4 .

При вирішенні питання про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 слід керуватися Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що є спеціальним нормативно - правовим актом для правовідносин, які виникли в даній справі.

Позивач в позовній заяві безпідставно надав перевагу положенням Цивільного Кодексу України та законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, не врахувавши, що померлий отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та саме норми цього Закону мають застосовуватися до правовідносин, які виникають з приводу недоотриманої пенсії ОСОБА_4 .

Отже, приписами ч. 1 ст. 61 Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначено, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Норми ст. 61 Закону №2262 є чинними, тому є обов`язковими для застосування всіма фізичними та юридичними особами, зокрема й судами при вирішенні спорів про право на недоотриману пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера.Отже законодавством не передбачено, можливості спадкування недоотриманих сум пенсій військовослужбовців.

Як зазначалось вище, наголошено ще раз, що нормами ч. 1 ст. 61 Закону № 2262 передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

До того ж, ч. 1 ст. 61 Закону № 2262 передбачено, що зазначені суми виплачуються, членам сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, оскільки законодавством передбачено, що суми пенсій пенсіонерові з числа військовослужбовців, які залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, тому відсутні правові підстави для стягнення цих недоотриманих сум у порядку спадкування.

06.09.2024 на адресу суду від приватного нотаріуса Вартанової О.С., на виконання ухвали судді від 18.07.2024, надійшла копія спадкової справи №177/2023 заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 16.10.2024 закрито підготовче провадження вказаної цивільної справи та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання сторони, третя особа, не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача подала до суду заяву про проведення судового засідання у відсутність позивача та представника, позов підтримали у повному обсязі, просять його задовольнити на підставах, що викладені у позовній заяві.

Представником відповідача подано до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, просить у позові відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримував пенсію за вислугу років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262).

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2021 у справі № 280/732/21 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30 липня 2020 року № 27/с. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30 липня 2020 року № 27/с у відповідності до вимог статей 43 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення.

На виконання зазначеного рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області було нараховано суму недоотриманої пенсії ОСОБА_2 в розмірі 49 572,15 грн. (довідка ГУ ПФУ в Запорізькій області, пенсійна справа ТЗ-45519), яку ОСОБА_2 за життя не було виплачено.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 виданого 03.11.2023 Дніпровським відділом ДРАЦС у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №654 складений 03.11.2023.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є донькою померлого ОСОБА_2 , що підтверджується: копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 виданого 15.05.1986 відділом ЗАГС Комунарського райвиконкому м. Запоріжжя, актовий запис №674 складений 15.05.1986; копією свідоцтва про шлюб НОМЕР_3 виданого 24.02.2012 Запорізьким міським відділом ДРАЦС Головного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис №49 складений 24.02.2012, згідно якого ОСОБА_5 змінила прізвище на « ОСОБА_6 ».

Відповідно до матеріалів спадкової справи №167/2023 заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , установлено наступне.

12.12.2023 ОСОБА_1 подала приватному нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якій зазначила що є інший спадкоємець – дружина спадкодавця ОСОБА_7 , та до складу спадщини входить, зокрема, недоотримана сума пенсії в Пенсійному фонді України, яка зареєстрована за № 453 (спадкова справа №167/2023).

Згідно заяви спадкоємця ОСОБА_7 від 12.12.2023, остання відмовилася від прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 чоловіка ОСОБА_2 .

Постановою приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вартанової О.С. від 13.05.2024, відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 батька ОСОБА_2 на недоотриману пенсію, у зв`язку з тим, що вчинення такої дії суперечить законодавству України; та в інших випадках, передбачених законом - відсутній склад спадкового майна згідно відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 03.01.2024 за № 0800-0505-8/846.

Відповідно до листа (відповіді) Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 03.01.2024 за № 0800-0505-8/846, наданого на запит приватного нотаріуса, зазначено «… ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебував на пенсійному обліку у Головному управлінні як одержувач пенсії за вислугу років на умовах Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон). Статтею 61 Закону передбачено, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців та прирівняних до них осіб, а також членів їх сімей залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера…».

Отже, зміст вказаної відповіді ГУ ПФУ в Запорізькій області, було підставою для відмови приватним нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 батька ОСОБА_2 на недоотриману пенсію.

Аналізуючи вказані докази, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_2 , у склад спадкового майна входить недоотримана пенсія у розмірі 49 572,15 грн., сума якої нарахована та підтверджена відповідачем.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами, право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Верховний Суд у постанові від 23.02.2022 у справі № 428/10113/20 вказав таке: «Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що: цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом; право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

За правилами ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи неї проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь- яких часових обмежень. Норми частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Таким чином, зміст статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Зміст вказаних вище норм узгоджується з положеннями ЗУ «Про пенсійне забезпечення», де в частині 1 статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є спеціальним законом, який регулює та визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають прав на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Виплата недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера здійснюється в порядку, встановленому статтею 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до якої, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. В разі смерті пенсіонера членам його сім`ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується для цього допомога в розмірі тримісячної пенсії, але не менше п`ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 386 ЦК України встановлені засади захисту права власності та передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дії, які можуть порушити його право або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не виключають застосування положень ЦК України про включення до складу спадщини нарахованої, але неодержаної спадкодавцем за життя пенсії.

Згідно з частиною 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

В преамбулі Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року зазначено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національної поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Таким чином, відсутність у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», прийнятому до ЦК України, норми, аналогічної тій, що передбачена у статті 1227 ЦК України щодо включення нарахованої, але неодержаної пенсії, до складу спадщини не виключає застосування приписів статті 1227 ЦК України.

Правовий аналіз статей 1218, 1219, 1227 ЦК України свідчить про те, що законодавець не забороняє спадкування права на отримання нарахованої, але не одержаної пенсії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі №286/3516/16-ц).

Також у постанові ВС від 23.02.2022 у справі № 428/10113/20 надав оцінку неправомірній відмові відповідача у справі обрахувати розмір пенсії спадкодавця за період, більший ніж 3 роки з дати звернення спадкоємців.

Відтак, позивачем доведено належними та допустимими доказами, що нарахована, але не отримана за життя ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , пенсія у розмірі 49572,15 грн. входять до складу спадкового майна, яке залишилося після його смерті, а позивач ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом набула право власності на вказані грошові кошти, а тому має право на отримання недоотриманої за життя її батьком пенсії у розмірі 49572,15 грн.

Відсутність у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», прийнятому до ЦК України, норми, аналогічної тій, що передбачена у статті 1227 ЦК України щодо включення нарахованої, але неодержаної пенсії, до складу спадщини за відсутності членів сім`ї, не виключає застосування приписів статті 1227 ЦК України.

Правовий аналіз статей 1218,1219,1227 ЦК України свідчить про те, що законодавець не забороняє спадкування права на отримання нарахованої, але не одержаної пенсії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі №286/3516/16-ц), а тому доводи відповідача щодо того, що позивачем безпідставно надано перевагу положенням Цивільного Кодексу України та законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, не врахувавши, що померлий отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262 та саме норми цього Закону мають застосовуватися до правовідносин, які виникають з приводу недоотриманої пенсії, судом відхиляються.

Слід зазначити, що вказана справа розглядається в порядку цивільного судочинства, стосується спадкових прав позивача та захисту його права власності на спадкове майно, а не зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення, а тому стягнення з Головного управління ПФУ в Запорізькій області грошової суми, успадкованої позивачем після смерті ОСОБА_2 , є ефективним захистом порушених прав та інтересів позивача.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 законним, обґрунтованими та такими, що знайшли підтвердження наявними матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на недоотриману пенсію у розмірі 49 572,15 (сорок дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят дві гривень 15 коп.) грн., яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , у порядку спадкування за законом.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії у розмірі 49 572,15 (сорок дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят дві гривень 15 коп.) грн., що належала спадкодавцю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1 211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.) грн.

Повне судове рішення складено 12 грудня 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення судового рішення, апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, адреса: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б);

Третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вартанова Олеся Степанівна (адреса: м. Запоріжжя, вул. О. Говорухи, 59-в).

Суддя                                          І.А. Крамаренко