Справа № 459/2077/19                         Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/812/24         Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримі нальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

 суддів – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження № 42018140000000335 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 17.07.2024 року стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Добрячин Сокальського району, жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

за участю:

прокурора - ОСОБА_6 ,

захисника - адвоката  ОСОБА_8 ,         

встановила:

Прокурор подав апеляційну скаргу на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 17.07.2024 року, якою задоволено клопотання адвоката ОСОБА_9 та ОСОБА_8 і кримінальне провадження № 42018140000000335 від 06.11.2018 про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 , згідно супровідного листа №15/3-255вих.19, був направлений до Сокальського районного суду Львівської області 25.07.2019 року, однак фактично він був доставлений на адресу суду 30.07.2019 і в той же день отриманий працівником канцелярії суду. Отже, обвинувальний акт прокурор направив до суду поза межами строку досудового розслідування визначеного статтею 219 КПК України.

Судом першої інстанції в ухвалі зазначено, що з матеріалів кримінального провадження вбачається те, що 06.11.2018 року до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, відносно ОСОБА_7 .

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 22.05.2019 строк досудового розслідування продовжено до 23.07.2019 року.

17.07.2019 року заступником начальника відділу прокуратури Львівської області ОСОБА_10 завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні.

23.07.2019 року заступником начальника відділу прокуратури Львівської області ОСОБА_10 затверджено обвинувальний акт, копія якого отримана обвинуваченим ОСОБА_7 та його захисником ОСОБА_9 24.07.2019.

25.07.2019 року прокурор супровідним листом направив обвинувальний акт № 42018140000000335 від 06.11.2018 до Сокальського районного суду Львівської області.

30.07.2019 року обвинувальний акт із реєстром матеріалів досудового розслідування надійшов до Сокальського районного суду Львівської області.

Враховуючи, що стороні захисту було повідомлено про відкриття матеріалів кримінального провадження 18.07.2019 то вказаний день рахується за органом досудового розслідування (Постанова від 01.11.2022 №711/262/20 ВС), а тому почався відлік строку закінчення досудового розслідування – з 19.07.2019 по 23.07.2019 (п`ять днів), проте 24.07.2019 завершено ознайомлення сторони захисту із матеріалами кримінального провадження, отже з 25.07.2019 року почався перебіг п`яти днів строку досудового розслідування.

Обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 , згідно супровідного листа №15/3-255вих.19, був направлений до Сокальського районного суду Львівської області 25.07.2019 року, однак фактично він був доставлений на адресу суду 30.07.2019 і в той же день отриманий працівником канцелярії суду.

Крім того суд першої інстанції наголосив, що направлення прокурором обвинувального акту після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а отже, унеможливлює розгляд у суді кримінального провадження по суті та має наслідки закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.

Отже, висновки суду про наявність передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК є підставою для закриття кримінального провадження.

Суд підкреслив, що строк досудового розслідування - не є простою формальністю. Передбачення процесуальним законом обов`язку прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження - є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого в п. 1 ст. 6 Конвенції, передбаченого ст.7, ч. 1 ст.21 КПК, що підтверджується усталеною практикою ЄСПЛ (п. 3 цієї ухвали).

На дану ухвалу подав апеляційну скаргу прокурор у провадженні ОСОБА_6 , який просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а матеріали кримінального провадження повернути в суд першої інстанції на новий судовий розгляд зі стадії підготовчого судового засідання.

Вважає рішення суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

Свої вимоги прокурор мотивує тим, що під час судового розгляду даного кримінального провадження, суд розглядаючи клопотання сторони захисту помилково прийшов до висновку про те, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42018140000000335 від 06.11.2018, безпосередньо направлений до суду поза межами процесуального строку, визначеного ст. 219 КПК України.

Одночасно з цим, в описовій частині рішення наведено, що як неодноразово зазначав Верховний Суд, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (постанови Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 556/1381/18, від 01 липня 2021 року у справі № 752/3218/20, ухвали Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 712/6375/18, від 15 березня 2021 року у справі № 676/6116/18, від 05 квітня 2021 року у справі № 676/804/20, від 21 квітня 2021 року у справі № 991/6516/20).

Водночас, судом не взято до уваги обставин справи, зокрема, з матеріалів провадження вбачається, наступне.

Старшим слідчим в ОВС 1-го відділення слідчого відділу УСБУ у Львівській області ОСОБА_11 , 17.07.2019 на підставі доручення прокурора, повідомлено підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_12 про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018140000000335 від 06.11.2018, що підтверджується підписами вказаних осіб на відповідних повідомленнях, які додано.

У подальшому, в період з 18.07.2019 по 24.07.2019 включно, підозрюваний ОСОБА_7  та його захисник - адвокат ОСОБА_13 , відповідно до вимог ст. 290 КПК України, здійснювали ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, що підтверджується, у тому числі, реєстром матеріалів досудового розслідування, який долучено до обвинувального акту, а також копією протоколу надання доступу до матеріалів досудового розслідування, який підписано вказаними особами. 

Повідомлення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника про завершення досудового розслідування, а також ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, згідно з вищевказаними розписками та відміткою у протоколі про надання доступу до матеріалів досудового розслідування та виконання вимог ст. 290 КПК України, здійснено 17.07.2019 та 18.07.2019 відповідно, тобто в межах строку досудового розслідування, яке тривало до 24.07.2019, а відтак вказаний період часу не включається у строк досудового розслідування.

Таким чином, станом на 17.07.2019, 18.07.2019 та 24.07.2019 відповідно, залишалось 6 днів строку досудового розслідування.

Також, одразу після виконання слідчим вимог ст. 290 КПК України, підозрюваному ОСОБА_7 та його захиснику - адвокату ОСОБА_14 , вручено обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018140000000335 щодо ОСОБА_7 , що підтверджується наданими прокурору розписками

Вказане узгоджується з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018140000000335 від 06.11.2018 (оригінал наданий разом з обвинувальним актом до суду та міститься у матеріалах судової справи).

У подальшому, 25.07.2019, тобто на наступний день після виконання вимог ст. 290 КПК України, в межах строку досудового розслідування, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42018140000000335 щодо ОСОБА_7 з реєстром матеріалів досудового розслідування, засобами поштового зв`язку скеровано для розгляду по суті до Червоноградського міського суду Львівської області поштовим відправленням, про що свідчить відмітка на супровідному листі про його відправку (копія супровідного листа, завірена належним чином, додається).

Зазначене підтверджується долученою копією супровідного листа, адресованого Червоноградському міському суду Львівської області та датованого 25.07.2019 за № 15/3-255вих19. На згаданому листі міститься відбиток календарного штампу від 25.07.2019 з відміткою «ВІДПРАВЛЕНО», час відправки та підпис працівника канцелярії прокуратури області, що підтверджує факт відправлення прокуратурою зазначеного обвинувального акту у межах визначеного строку досудового розслідування.

Також, факт відправки засобами поштового зв`язку обвинувального акту у кримінальному провадженні № 42018140000000335 щодо ОСОБА_7 з реєстром матеріалів досудового розслідування до Червоноградського міського суду Львівської області, на адресу: м. Червоноград, вул. Св.Володимира, 15, 80102, підтверджується копією конверту, яка містить штрих-код відділення поштового зв`язку, яким здійснювалась відправка — Львів 5 (оригінал зберігається у матеріалах судової справи).

Окрім вказаного, факт відправки підтверджується «Списком № 139 (ф.103) згрупованих поштових відправлень поданих в Львів-5 (відправник прокуратура Львівської області)», а також «Списком № 888 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих в Львів-5 відправником прокуратура Львівської області», у яких під номером «23» міститься відмітка про фактичну відправку документів до Червоноградського міського суду Львівської області, на адресу: м. Червоноград, вул. Св.Володимира, 15, 80102.

Відтак, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, саме 25.07.2019 завершено стадію досудового розслідування.

Отже прокурором, в межах строку досудового розслідування, був скерований обвинувальний акт з додатками в суд першої інстанції.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції не врахував вимоги статей 219, 290 КПК України та дійшов безпідставного висновку, що направлення обвинувального акту стосовно ОСОБА_7 здійснено поза межами строку досудового розслідування.

Обвинувачений ОСОБА_7 судом апеляційної інстанції було належним чином повідомлений про розгляд справи, однак в суд апеляційної інстанції не прибув з невідомих причин, клопотання про відкладення не подавав.

В суді апеляційної інстанції захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_8 не заперечував проти слухання справи у відсутність ОСОБА_7 .

У відповідності до вимог ч.4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомив про поважні причини свого неприбуття.

Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_6 про задоволення апеляційної скарги, міркування захисника ОСОБА_8 про відмову у задоволенні апеляційних вимог прокурора та залишення без змін ухвали суду першої інстанції, вивчивши матеріали кримінального провадження, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Частиною 2 ст.1 КПК України встановлено, що кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Проаналізувавши всі наявні в матеріалах кримінального провадження дані, які на думку сторони обвинувачення, є доказами, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір.

Згідно з вимогами ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Приймаючи в підготовчому судовому засіданні рішення про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 , суд першої інстанції дійшов наступного висновку.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 06.11.2018 року до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення передбаченого за ч.3 ст. 368 КК України відносно ОСОБА_7 .

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 22.05.2019 р. строк досудового розслідування продовжено до 23.07.2019 року.

17.07.2019 року заступником начальника відділу прокуратури Львівської області ОСОБА_10 завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні.

23.07.2019 року заступником начальника відділу прокуратури Львівської області ОСОБА_10 затверджено обвинувальний акт, копія якого отримана обвинуваченим ОСОБА_7 та його захисником ОСОБА_9 24.07.2019 р.

25.07.2019 року прокурор супровідним листом направив обвинувальний акт № 42018140000000335 від 06.11.2018р. до Сокальського районного суду Львівської області.

30.07.2019 року обвинувальний акт із реєстром матеріалів досудового розслідування надійшов до Сокальського районного суду Львівської області.

Враховуючи, що стороні захисту було повідомлено про відкриття матеріалів кримінального провадження 18.07.2019р. то вказаний день рахується за органом досудового розслідування (Постанова від 01.11.2022 №711/262/20 ВС), а тому почався відлік строку закінчення досудового розслідування – з 19.07.2019р. по 23.07.2019р. (п`ять днів), проте 24.07.2019 р. завершено ознайомлення сторони захисту із матеріалами кримінального провадження, отже з 25.07.2019 року почався перебіг п`яти днів строку досудового розслідування.

Обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 згідно супровідного листа №15/3-255вих.19 був направлений до Сокальського районного суду Львівської області 25.07.2019 року, однак фактично він був доставлений на адресу суду 30.07.2019р. і в той же день отриманий працівником канцелярії суду.

Отже, обвинувальний акт прокурор направив до суду поза межами строку досудового розслідування.

Направлення прокурором обвинувального акту після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а отже, унеможливлює розгляд у суді кримінального провадження по суті та має наслідки закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.

Отже, висновки суду про наявність передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК є підставою для закриття кримінального провадження.

З таким висновком не погоджується колегія суддів, відтак апеляційні вимоги прокурора знайшли підтвердження в суді апеляційної інстанції з врахуванням наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.3 КПК досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Отже, закон пов`язує закінчення досудового розслідування з постановленням процесуального рішення - постанови про закриття кримінального провадження, або вчиненням комплексу процесуальних дій, пов`язаних з направленням до суду обвинувального акту чи відповідного клопотання.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що закон містить поняття «завершення» як проміжний етап досудового розслідування. Досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів, має три ключові віхи: початок - визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення – пов`язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень ст. 290 КПК; закінчення - фіксується направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Тобто, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, як це передбачено у ст. 219 КПК, та не має точок дотику із завершенням досудового розслідування.

У рішенні від 09.10.2008 року, прийнятому у справі «Абрамян проти Росії», вказано: «Деталі скоєння злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він офіційно вважається письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення». В цьому ж рішенні ЄСПЛ нагадав, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, правової кваліфікації, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого розгляду.

Суддя суду першої інстанції описуючи факт надходження до Сокальського районного суду обвинувального акту у кримінальному провадженні № 42018140000000335 внесеного в ЄРДР 06.11.2018, зазначив недостовірну інформацію, оскільки обвинувальний акт по справі стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч.3 ст. 368 КК України, був скерований, за підписом заступника начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури - прокуратури області ОСОБА_15 , із супровідним листом № 15/3-255вих19 від 25.07.2024 з м.Львова в м.Червоноград і адресований голові Червоноградського міського суду Львівської області, а не в Сокальський районний суд Львівської області (.ас.1 т.1).

У подальшому обвинувальний акт був зареєстрований у Червоноградському міському суді Львівської об ласті за № 459/2077/19 30.07.2019 (а.с.18 т.1) , однак через заявлення самовідводів всіх суддів міського суду, обвинувальний акт з поданням був скерований у Львівський апеляційний суд, який своєю ухвалою від 088.10.2019 року скерував справу відносно ОСОБА_7 на розгляд по суті до Сокальського районного суду Львівської області (а.с.30 т.1).

Прокурор пояснив суду апеляційної інстанції, що 24.07.2019 було завершено ознайомлення обвинуваченого та його захисника з матеріалами справи та під підпис їм було вручено обвинувальний акт з реєстром, а наступного дня, 25.07.2019 матеріали кримінального провадження скеровано в суд першої інстанції поштовим відправленням і це все вчинено в межах досудового розслідування, з врахуванням днів протягом яких учасники процесу ознайомлювалися зі справою.

Європейський суд зауважив, що національні суди, застосовуючи процесуальні норми, повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.

На (а.с.17 т.1) наявний поштовий конверт в якому був обвинувальний акт та реєстр який скерований з Прокуратури Львівської області за № 15/3-255/вих19 на адресу Червоноградського міського суду 25.07.2019 р.

Скерування даного відправлення підтверджено списком №139 поштових відправлень оформлених на відправку з Прокуратури Львівської області та печаткою Укрпошти Львів 5 (а.с.153-155 т.2) і списком № 688 про це ж (а.с.156-157 т.2). Зазначені підтвердження долучені до апеляційної скарги, однак були повідомлені і суду першої інстанції стороною обвинувачення, але не враховані суддею.

Отже колегія суддів вважає, що суд першої інстанції проявив формалізм без детального дослідження всіх матеріалів справи та без з`ясування обставин, а тому доводи апеляційної скарги прокурора є обґрунтованими.

Положеннями ст. 409 КПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Враховуючи викладене, перевіривши матеріали кримінального провадження та надавши їм належну оцінку, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції не дотримано вимог кримінального процесуального закону, а тому апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції про закриття провадження скасуванню із призначенням нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого засідання.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419, 424 КПК України, колегія суддів

постановила :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 – задовольнити.

Ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 17.07.2024 року стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: