Справа № 337/5468/24

Провадження № 2/337/2248/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року                                                                м. Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі судді Завгороднього Є.В., за участю секретаря судового засідання Лемонджави А.В., представника позивача Слєсаря О.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний, 26-А» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості по оплаті внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, –

ВСТАНОВИВ:

08.10.2024 позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 25.10.2024 відкрито спрощене провадження у справі, сторонам встановлено строк на подання відзиву та інших заяв по суті справи.

31.10.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якій відповідач заперечив проти позову, а також зазначив, що позивачем безпідставно об`єднано позовні вимоги, частина з яких підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Зокрема, відповідач зазначив, що позивач, пред`являючи вимоги в розмірі 147 784 грн, по суті пред`явив дві позовні вимоги: а) про стягнення заборгованості в розмірі 131 495 грн по оплаті внесків, яка утворилася у зв`язку з володінням нежитловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 (далі – Вимога1) та б) про стягнення заборгованості в розмірі 16 289 грн по оплаті внесків, яка утворилася у зв`язку з володінням житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 (далі – Вимога2). Відповідач вважає, що позовні вимоги не можуть бути об`єднані, оскільки в нежитловому приміщенні відповідач здійснює господарську діяльність як суб`єкт підприємницької діяльності, а тому спір в частині цих вимог між ним як фізичною особою-підприємцем та позивачем підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а відтак, позовну заяву слід повернути позивачу.

06.11.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він заперечив проти роз`єднання вимог. Зокрема, представник позивача зазначив, що те, яким чином відповідач використовує належне йому майно, зокрема в підприємницькій діяльності, жодним чином не перешкоджає його обов`язку як власника сплачувати належні внески та платежі, а тому позовні вимоги роз`єднанню не підлягають, а спір слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

В судове засідання 13.11.2024 представник позивача не з`явився, у зв`язку з цим судове засідання було відкладено на 18.12.2024.

11.12.2024 від представника відповідача надійшло заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Представник відповідача зазначила, що відповідач має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки її недоцільно розглядати в порядку спрощеного провадження через стислість строків розгляду справи, які не дозволять сторонам в належному порядку обмінятися загальними паперами, а суд не зможе повно та всебічно з`ясувати характер спірних правовідносин. Крім того, того ж дня представник відповідача надіслала заперечення на відповідь на відзив, у якому повторно заперечила проти розгляду частини вимог в порядку цивільного судочинства, оскільки відповідач як фізична особа-підприємець використовує нежитлове приміщення на першому поверсі для здійснення підприємницької діяльності – розташування магазина « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають розгляду за правилами господарського судочинства.

16.12.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи 18.12.2024, у зв`язку з необхідністю прибути до Шевченківського управління поліції ГУНП у місті Києві у кримінальному провадженні, де представник відповідача (Железняк-Кранг І.В.) є захисником. На підтвердження вказаної обставини представник відповідача надала копію посадочного документу, в якому вказано дату та час прибуття до м. Києва – 16.12.2024 о 04:40.

Розглянувши до початку судового засідання надані клопотання, суд вважає за доцільне ухвалити процесуальні рішення по них, оскільки питання, порушені сторонами, мають значення для подальшого вирішення справи по суті та належної реалізації процесуальних прав сторонами.

Щодо клопотання сторони відповідача про відкладення (перенесення) розгляду справи.

16.12.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи 18.12.2024, у зв`язку з необхідністю прибути до Шевченківського управління поліції ГУНП у місті Києві у кримінальному провадженні, де представник відповідача (Железняк-Кранг І.В.) є захисником. На підтвердження вказаної обставини представник відповідача надала копію посадочного документу, в якому вказано дату та час прибуття до м. Києва – 16.12.2024 о 04:40.

Відповідно до положень ч.ч. 1-2 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

На підтвердження поважності неявки в судове засідання 18.12.2024 представник відповідача (Железняк-Кранг І.В.) надала посадковий документ на потяг 202 Запоріжжя – Київ (з прибуттям до Києва 16.12.2024 о 04:40). Водночас, на переконання суду, вказаний доказ не є належним, оскільки він не містить інформації, яка свідчить саме про участь у кримінальному провадженні за межами м. Запоріжжя, а також про неможливість прибути в призначене судове засідання 18.12.2024. Інших доказів неможливості прибуття в судове засідання стороною відповідача не було надано.

Таким чином, суду не надано належних доказів поважності неявки представника відповідача в судове засідання, водночас, з огляду на першу неявку самого відповідача та необхідність реалізації ним процесуальних прав, суд вбачає підстави для відкладення розгляду справи на підставі ст.ст. 223, 240 ЦПК України.

Щодо заяви сторони відповідача про порушення правил об`єднання позовних вимог та необхідність повернення позову.

З позову вбачається, що позивач подав заяву про стягнення заборгованості за двома приміщеннями: 1) Вимога 1 ­за нежитловим приміщенням (заборгованість 131 495 грн) 2) Вимога 2 – за житловим приміщенням (заборгованість 16 289 грн).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Досліджуючи питання юрисдикційної підсудності, суд вважає, що вирішальним є не лише склад сторін (позивач – юридична особа, відповідач – фізична особа-підприємець), а й характер спору, який безпосередньо пов`язаний із здійсненням відповідачем господарської діяльності у вказаному приміщенні, оскільки воно використовується ним для торговельної діяльності (магазин «Сімба»), тобто в розумінні ст. 3 ГК відповідач здійснює там господарську діяльність, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Вказаний факт стороною позивача не спростовано, а відтак, на переконання суду, позов в частині вимог1 (на суму 131 495 грн) не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 4 ст. 188 ЦПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 6 ст. 188 ЦПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, суд дійшов висновку про доцільність роз`єднання позовних вимог (Вимоги1 та Вимоги2) та наявність підстав для закриття провадження за Вимогами1, оскільки спір в частині Вимог1 підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Щодо заперечення сторони відповідача стосовно розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача зазначила, що відповідач має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки її недоцільно розглядати в порядку спрощеного провадження через стислість строків розгляду справи, які не дозволять сторонам в належному порядку обмінятися загальними паперами, а суд не зможе повно та всебічно з`ясувати характер спірних правовідносин.

Ухвалою суду від 25.10.2024 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Крім того, цією ухвалою прийнято рішення про роз`єднання позовних вимог та закриття провадження за вимогою в розмірі 131 495 грн та продовження розгляду справи за вимогою в розмірі 16 289 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

З огляду на ціну позову (16 289 грн – після роз`єднання позовних вимог ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), категорію та складність справи (стягнення заборгованості за внесками на утримання будинку та прибудинкової території), кількість сторін (один позивач та один відповідач, треті особи відсутні), суд дійшов висновку, що справа є малозначною, а тому може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.

Посилання сторони відповідача на те, що сторони не матимуть змоги в належному порядку обмінятися позиціями у справі не мають під собою підгрунтя, оскільки представники обох сторін є адвокатами, мають зареєстровані електронні кабінети, а відтак, не позбавлені можливості бути почутими під час розгляду справи та з дотриманням процесуальних строків.

Крім того, досліджені на даний момент заяви по суті справи та клопотання з процесуальних питань свідчать про те, що сторони активно користуються своїми процесуальними правами, і суд не обмежує їх в можливості висловити свою правову позицію, разом з тим, забезпечуючи дотримання принципу розумності строків розгляду справи судом, встановлений п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України.

Також суд звертає увагу сторін на положення ч. 1 ст. 127 ЦПК України, відповідно до яких суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження – з огляду на малозначність справи – не перешкоджає належній реалізації сторонами своїх прав, а тому заява відповідача із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 1-3, 13, 19, 81, 127, 188, 233, 240, 253, 255, 260, 353 ЦПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний, 26-А» заборгованості зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території в розмірі 147 784 грн роз`єднати на:

а) Вимогу 1 – про стягнення заборгованості в розмірі 131 495 грн по оплаті внесків, яка утворилася у зв`язку з володінням нежитловим приміщенням за адресою: м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, б. 26-А, літ. А-9, А1;

б) Вимогу 2 – про стягнення заборгованості в розмірі 16 289 грн по оплаті внесків, яка утворилася у зв`язку з володінням житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 .

2. Провадження у справі за Вимогою 1 (131 495 грн) – закрити як таке, що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

3. Роз`яснити позивачу, що розгляд справи за Вимогою 1 (131 495 грн) відноситься до юрисдикції господарського суду.

4. Заяву представника відповідача із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження – залишити без задоволення.

5. Продовжити розгляд справи за Вимогою 2 (16 289 грн) в порядку спрощеного позовного провадження.

6. Розгляд справи відкласти та призначити чергове судове засідання з розгляду цивільної справи по суті у приміщенні Хортицького районного суду м. Запоріжжя на 20 січня 2025 року на 10:00 год.

7. Копію ухвали надіслати сторонам.

8. Ухвала може бути оскаржена в частині роз`єднання позовних вимог та закриття провадження за частиною вимог (пункти 1-3 цієї ухвали) до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

9. Заперечення на ухвали (пункти 4-7 цієї ухвали), що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя   Євген ЗАВГОРОДНІЙ