КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2011                                                                                           № 23/145

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Шипка  В.В.

суддів:            Гарник Л.Л.

          Лосєва  А.М.

при секретарі:            

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. б/н від 01.06.2011 р.);

від відповідача: не з’явився;

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Нафтогазбуд-Україна»

на рішення Господарського суду м. Києва

від 14.06.2011 р.

у справі №  23/145  (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Фірма»Нафтогазбуд»

до Відкритого акціонерного товариства «Нафтогазбуд-Україна»

про стягнення 173 370,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Фірма»Нафтогазбуд» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Нафтогазбуд-Україна» про стягнення 173 370,38 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.06.2011р. у справі № 23/145 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Нафтогазбуд-Україна» на користь Публічного акціонерного товариства «Фірма»Нафтогазбуд» 97 132 грн. основного боргу, 36 053 грн. інфляційних втрат, 9 999,20 грн. – 3 % річних, 30 186,18 грн. пеню, 1 733,80 грн. – державного мита, 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із згаданим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 14.06.2011 р. у справі № 23/145 скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2011р. апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Нафтогазбуд-Україна» було прийнято до провадження і розгляд справи призначено на 30.08.2011р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду Корсака В.А. № 01-23/1/19 від 29.08.2011 р. було внесено зміни до складу колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2011р. справу № 23/145  прийнято до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2011р. було відкладено розгляд справи на 19.09.2011 р. у зв’язку з неявкою представника відповідача.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Шипка В.В. № 01-23/3/1 від 19.09.2011 р. було внесено зміни до складу колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2011р. справу № 23/145 прийнято до провадження.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував.

           Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином. Неявка представника не перешкоджає подальшому розгляду апеляційної скарги, подальше відкладення розгляду апеляційної скарги призведе до затягування її розгляду.

           Дослідивши всі докази по справі, з’ясувавши всі обставини, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування вказаного рішення господарського суду першої інстанції виходячи з наступного.

          Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір субпідряду № 233/2008-КДВ.

           За умовами укладеного договору позивач прийняв на себе зобов’язання виконати роботи (влаштування амбарів-відстійників на об’єкті : «Нафтопровід «Броди-Держкордон», винос нафтопродуктів в обхід с. Розгірче), а відповідач прийняти роботи та сплатити їх вартість.

           Відповідно до п. 7 договору субпідряду договірна вартість робіт за договором становить 288 000 грн.

           Згідно п. 17 укладеного договору проміжні платежі здійснюються на розрахунковий рахунок позивача на протязі десяти календарних днів після підписання актів виконаних робіт в обсязі 95 % від суми по актах виконаних робіт за звітний місяць. Невиплачені 5 % договірної ціни перераховуються позивачу при кінцевому розрахунку на протязі п’яти банківських днів після підписання акту державної приймальної комісії.

          Встановлено, що факт виконання робіт за укладеним договором позивачем підтверджується актом виконаних робіт та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт на суму 248 832 грн., які підписані відповідачем без будь-яких зауважень, вказані документи знаходяться в матеріалах справи.

          Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було в не повному обсязі оплачено виконані позивачем за договором субпідряду роботи та сплачено тільки 120 000 грн., даний факт підтверджується банківською випискою від 16.10.2008 р.

           Крім того, сторони підписали угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 31 700 грн., на підставі чого, заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи становить 97 132 грн.

           Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК  України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду  може укладатися на виготовлення, обробітку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

           Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК  України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господасрьких санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

          Згідно ст. 173 ГК  України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вичнити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

          На підставі матеріалів справи та наданих доказів, позивачем було в повному обсязі виконано зобов’язання по договору, а відповідачем не було виконано умови вказаного договору в частині оплати, на підставі чого у останнього виникла перед позивачем заборгованість у сумі 97 132  грн.

          Колегія суддів вважає, що основна заборгованість у сумі 97 132 грн. позивачем належним чином доведена та документально підтверджена, тому підлягає стягненню.

          Відповідно до ст. 611 ЦК  України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

          Згідно ст. 614 ЦК  України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

          Відповідно до ч. 1  ст. 549 ЦК  України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

          В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача 30 186,18 грн. пені за відмову від оплати за виконані роботи.

          На підставі п. 81 укладеного договору за безпідставну відмову від оплати платіжних документів або несвоєчасну оплату виконаних робіт, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня від суми боргу за кожний день затримки платежів.

          Оскільки пеня позивачем у сумі 30 186,18 грн. нарахована відповідно до умов договору та чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що розмір нарахованої пені є вірним і обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

          Розмір пені не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України з урахуванням вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

          Відповідно до ст. 625 ЦК  України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

           Згідно із наданим позивачем розрахунком підлягає стягненню з відповідача 36 053 грн. інфляційні втрати та 9 999,20 грн. – 3 % річних за весь час прострочення платежу.  

           Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Апеляційний господарський суд вважає, що встановлені та розраховані позивачем суми є обґрунтованими, та підлягають стягненню в повному обсязі.

          За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність і обґрунтованість заявлених позовних вимог.

           Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарським судом першої інстанції в процесі розгляду справи в достатній мірі з’ясовані та доведені обставини по справі, рішення прийнято судом у повній відповідності з матеріалами справи та з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

          Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Нафтогазбуд-Україна» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 14.06.2011 р. у справі № 23/145 – без змін.

2. Матеріали справи № 23/145 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      Шипко  В.В.

Судді                                                                                          Гарник Л.Л.

                                                                                          Лосєв  А.М.