З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

13.09.2011 Справа №2-5484/11

                    Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

                                               головуючої                         Герчаківської О.Я.

                                               з участю секретаря             Вербицького Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа гаражний кооператив «Супутник»про визнання договору дійсним та визнання права власності на гараж,-

 в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа гаражний кооператив «Супутник»про визнання договору дійсним та визнання права власності на гараж. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що є спадкоємицею після смерті свого батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. До спадкового майна, яке належало померлому відноситься гараж №НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Супутник», що знаходиться в м.Тернополі по вул.Будного,4. Вказаним гаражем сім’я позивача користується з 1990 року, а тому вважали, що він належить померлому ОСОБА_3 на праві власності. Останній придбав його у попереднього власника - відповідача ОСОБА_2, оплачував внески в гаражний кооператив «Супутник», однак правовстановлюючі документи на гараж відсутні. З урахуванням того, що договір купівлі-продажу між попереднім власником гаражу ОСОБА_2 нотаріально не посвідчений, позивач просить визнати дійсним договір купівлі-продажу гаражу №НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Супутник», укладений 16.02.1990 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, та визнати за ОСОБА_1 право власності на вказаний гараж.

Позивач ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити, визнати дійсним договір купівлі-продажу гаражу №НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Супутник», укладений 16.02.1990 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, визнати за ОСОБА_1 право власності на вказаний гараж.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився з невідомої на те суду причини, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд вважає, оскільки відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином та про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

В судове засідання не з’явився представник третьої особи –гаражного кооперативу «Супутник», однак подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, проти позову ОСОБА_1 не заперечує.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що був присутнім під час купівлі-продажу гаража, який ОСОБА_2 продав покійному ОСОБА_3 за 5 тис. крб. про що було складено розписку. Вказаним гаражем батько позивача користувався на протязі двадцяти років.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні надав пояснення про те, що гараж, який знаходиться в гаражному кооперативі «Супутник»було придбано ОСОБА_3 за грошові кошти. Він не може пригадати прізвище продавця, оскільки придбання гаража мало місце багато років назад.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, заслухавши пояснення сторін, показання свідків, суд встановив наступні обставини.

Згідно розписки від 16.02.1990 року, ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 гроші в сумі 5 тис. крб. за проданий гараж №НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Супутник». Претензій до ОСОБА_3 не має.

З матеріалів справи №814 відведення в натурі земельної ділянки і погодження проектної документації на будівництво гаража для індивідуальної автомашини в гаражному кооперативі «Супутник»№16/13 в м.Тернополі вбачається, що на підставі рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради депутатів трудящих ОСОБА_2 прийнятий в члени гаражного кооперативу. Також, складено акт розбивки в натурі червоних ліній гаража.

Згідно оглянутих у судовому засіданні квитанцій, ОСОБА_3 з 1990 року по 2010 рік систематично вносив кошти в рахунок оплати членських внесків до гаражного кооперативу «Супутник».

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 03.08.2010 року, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції.

Як вбачається зі свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 від 11.02.1972 року, батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_7.

ОСОБА_1 після одруження із ОСОБА_6 26.09.1992 року змінила прізвище із «ОСОБА_1»на «ОСОБА_1», що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2, видане 26.09.1992 року відділом ЗАГС міської адміністрації м.Тернополя.

04.06.2011 року Першою Тернопільською державною нотаріальною конторою винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за вих. №1316/02-31, якою ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на гараж №НОМЕР_1, який розташований в гаражному кооперативі «Супутник»по вул.Будного в м.Тернопіль у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу.

          Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно вимог ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З урахуванням вмщевикладеного, суд вважає, що договір купівлі-продажу гаража №НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Супутник», який укладено 16.02.1990 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 слід визнати дійсним, оскільки сторони повністю виконали умови вказаного договору, зміст якого не суперечить вимогам чинного законодавства.

Також, судом встановлено порушення прав позивача, що пов’язано із відсутністю правовстановлюючого документа на гараж, які підлягають захисту шляхом визнання за нею права власності на гараж №НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Супутник».

В силу ст.88 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, підлягають стягненню з відповідача в користь позивача, а саме: 158 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15, 16, 220, 328, 1220, 1223, 1258, 1261, 1268  ЦК України, ст.ст.10, 60, 88, 169, 212, 213, 215, 223-226, 232-233, 294 Цивільно-процесуального кодексу України, суд,-

в и р і ш и в:

          Позов задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу гаража №НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Супутник», який укладено 16 лютого 1990 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на гараж №НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Супутник».

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 158  (сто п’ятдесят вісім) грн. судового збору та 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити рішення суду в загальному порядку. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.   

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Головуючий суддяО. Я. Герчаківська