Справа № 2-243/11

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м          У к р а ї н и

31 травня 2011 року                                                            смт. Кіровське АР Крим

Кіровській районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого          –судді Михайлова Р. В.

при секретарі          –Бешлієвій Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Кіровське АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Владиславівської сільської ради Кіровського району АР Крим,  третя особа –Кіровська державна нотаріальна контора АР Крим, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Владиславівської сільської ради Кіровського району АР Крим,  третя особа –Кіровська державна нотаріальна контора АР Крим, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, мотивуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла її мати ОСОБА_3. Позивач, яка є спадкоємцем за законом, звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але їй було відмовлено у оформленні документів, у зв’язку з тим, що вона не надала витяг з реєстру прав власників на житловий будинок.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Відповідач Владиславівська сільська рада явку представника в судове засідання не забезпечила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Третя особа в судове засідання не з’явилася, надіслала до суду листа з проханням розглянути справу за її відсутністю.

На підставі статті 169 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представників відповідача та третьої особи, оскільки вони належним чином повідомлені про розгляд справи та не заперечують проти розгляду справи у їх відсутність.

Вислухавши позивача, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Як убачається з інструкції «Про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР»від 31.01.1966 року, затвердженої заступником міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року, яка діяла до затвердження правил державної реєстрації об’єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.01.1996 року за № 31/1056 та діючого на час виникнення правовідносин законодавства реєстрації підлягали лише будинки, розташовані в містах та селищах міського типу і виникнення права власності на новозбудований будинок в сільській місцевості не було пов’язано з видачею правовстановлюючого документу та його реєстрацію в бюро технічної інвентаризації.

Судом встановлено, що згідно довідок Владиславівської сільської Ради Кіровського району АР Крим відповідно до записів в погосподарських книгах домоволодіння АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3, яка проживала та була зареєстрована у вказаному будинку з 11.02.1968 року по день смерті (а.с. 20).

Судом також встановлено, що компетентним органом влади –Владиславівською сільською Радою Кіровського району АР Крим право власності ОСОБА_3 на спірний будинок визнавалося за життя і ніким не оспорювалося, крім того ОСОБА_3 володіла, користувалася та розпоряджалася спірним будинком відкрито, відсутність у неї документів про право власності на спірний будинок відповідно до вимог законодавства не можна розцінювати як відсутність у неї прав власника. Так 24.01.1996р. виконавчий комітет Владиславівської сільської ради виніс рішення про оформлення за  ОСОБА_3, на підставі записів в погосподарських книгах від 1968 року, права власності на домоволодіння АДРЕСА_1, та видання свідоцтва про право власності (а.с. 18).

Згідно довідки КП Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації №539909 від 17.04.2008р. право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 за  ОСОБА_3 не оформлено.

Отже, за таких обставин, згідно положень законодавства, яке було чинне на момент набуття ОСОБА_3 права власності на спірний житловий будинок, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3  набула право власності на вищезазначений житловий будинок у 1968 році.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року у с.Владиславівка, Кіровського району АР Крим, свідоцтво серії НОМЕР_1, актовий запис № 58 від 26.12.2003 року, місце реєстрації –Владиславівська сільська рада Кіровського району АР Крим /а.с.9/;

Позивач є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 Інших спадкоємців не має, про що свідчить спадкова справа, заведена після смерті ОСОБА_3, копія якої досліджена в судовому засіданні.

Згідно положень статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Як убачається з листа завідувача Кіровської державної нотаріальної контори Кіровського району АР Крим позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірний житловий будинок з підстав відсутності правовстановлюючих документів на вказане спадкове майно.

Відповідно пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування»№ 7 від 30.05.2008 року свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно положень статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Таким чином, вимоги позивача про визнання за нею права власності на спадкове майно –домоволодіння АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 цілком обґрунтовані, відповідають закону і підлягають задоволенню.

На підставі наведеного керуючись статями 1220, 1222, 1261, 1268 ЦК України, статями 10, 11, 60, 209, 212 –215, 218 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в :

позовну заяву ОСОБА_1 до Владиславівської сільської ради Кіровського району АР Крим,  третя особа –Кіровська державна нотаріальна контора АР Крим, про визнання права власності в порядку спадкування за законом –задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, право власності на домоволодіння АДРЕСА_1.

    Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

С у д д я                                                                                                             Р.В. Михайлов