Справа № 1-50/2007 p.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2007 року Турійський районний суд Волинської області
під головуванням судді Овсієнка А.А.
за участю секретаря Гут А.В.
прокурора Книш В.В.
потерпілого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Турійську Волинської області кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, українця, громадянина України, уродженця с.Любитів Ковельського району Волинської області, жителя с.Волиця Турійського району Волинської області, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина 2007 року народження, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,
встановив:
ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 05 травня 2007 року приблизно о 10 год 00 хв на околиці с.Волиця Турійського району Волинської області, він на ґрунті особистих неприязних стосунків умисно вдарив ОСОБА_1 кулаком в обличчя, тим самим заподіявши потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здрров'я, у вигляді подвійного перелому нижньої щелепи в ділянці 8-ого зуба зліва та в ділянці 3 - 2-ого зубів зправа.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, показавши суду, що дійсно, 05 травня 2007 року приблизно о 10 год 00 хв на пасовищі, яке знаходиться на околиці с.Волиця Турійського району Волинської області, він в ході суперечки, що виникла на ґрунті особистих неприязних стосунків, умисно вдарив кулаком ОСОБА_1 в нижню щелепу, зламавши її в двох місцях.
Потерпілий ОСОБА_1 повністю підтвердив показання підсудного та суду показав, що травму у вигляді подвійного перелому нижньої щелепи він отримав під час суперечки з ОСОБА_2, в ході якої останній умисно завдав йому удар кулаком правої руки в ділянку нижньої щелепи зліва.
Факт наявності у потерпілого вищевказаних тілесних ушкоджень об'єктивно стверджено також висновком судово-медичної експертизи № 360 від 04.06.07 (а.с.35), згідно з яким у ОСОБА_2 було виявлено подвійний перелом нижньої щелепи в ділянці 8-ого зуба зліва та в ділянці 3 - 2-ого зубів зправа, який відноситься до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою довготривалого розладу здоров'я.
Показання підсудного, потерпілого є детальними, чіткими та послідовними. Такі їхні показання співвідносяться між собою і відповідають фактичним обставинам справи, які ні підсудним, ні потерпілим не оспорюються. При цьому у суду немає сумнівів в істинності та добровільності показань та позиції підсудного і потерпілого, а тому визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про
доведеність вини ОСОБА_2 в умисному заподіянні середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров'я, і кваліфікує такі дії підсудного за ч. 1 ст.122 КК України.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2, заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин по амністії.
Відповідно до ч.1 ст.44 КК України, особа, яка вчинила злочин звільняється від кримінальної відповідальності на підставі закону України про амністію.
Згідно з п.«б» ст.1, ст.6 Закону України "Про амністію» № 955-V від 19.04.07. який набрав чинності 09 червня 2007 року, звільняються від кримінальної відповідальності особи, які обвинувачуються у вчиненні умисних злочинів, за які законом передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше п'яти років, і які не позбавлені батьківських прав та на день набрання чинності цим Законом мають дітей віком до 18 років.
ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні умисного злочину, за який санкцією ч.1 ст.122 КК України передбачене максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.
Підсудний має дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, стосовно якого він не позбавлений батьківських прав.
Передбачених ст.7 Закону України «Про амністію» обставин, які виключали б можливість застосування щодо ОСОБА_2 амністії не встановлено.
Таким чином, на думку суду є достатні підстави для звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.122 КК України по амністії та закриття у зв'язку з цим кримінальної справи щодо нього.
Обраний ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд підлягає скасуванню,
Керуючись п.4 ч.1 ст.6, ст.282 КПК України, ст.44 КК України, п.«б» ст.1, ст.ст.6 , 8, 10 Закону України «Про амністію» № 955-V від 19 квітня 2007 року, суд, -
постановив:
На підставі п,«б» ст.1 Закону України «Про амністію» № 955-V від 19 квітня 2007 року звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.122 КК України.
На підставі п.4 ч.1 ст.6 КПК України кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, провадженням закрити внаслідок акту амністії.
Обраний підсудному ОСОБА_2 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд скасувати.
На постанову суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд протягом семи діб з дня її винесення.