Справа № 1806/2-863/11
РІШЕННЯ
Іменем України
31 травня 2011 року Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:
головуючого судді - Черних О.М.
при секретарі - Шушури А.В.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представників відповідачів:
Державного казначейства України - Гарбуз П.В.
Сумського міського управління УМВС України –Дахно В.П.
Прокурора - Кулініч Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного Казначейства України, Сумського міського відділу міліції УМВС України в Сумській області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Державного Казначейства України, Сумського міського відділу міліції УМВС України в Сумській області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що постановою першого заступника прокурора Сумської області від 30.10.2000 року відносно нього була порушена кримінальна справа за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 165 КК України, при цьому кваліфікація його дій слідчим неодноразово змінювалась в ході досудового слідства, яке тривало майже 10 років. Постановою від 14.10.2009 року старший слідчий СВ СМВ УМВС України в Сумській області закрила відносно нього кримінальну справу за ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 394 КК України у зв’язку з відсутністю в його діях складу злочинів. Зазначає, що під час розслідування справи його було звільнено з посади директора підприємства, виведено зі складу засновників, відносно нього були проведені ряд слідчих дій, зокрема: обшуки, вилучення його власного автомобілю, накладення арешту на грошові кошти підприємства, утримання його 18 діб під вартою, все це завдало йому моральної та матеріальної шкоди. А тому, просить стягнути з держави в особі Державного казначейства України компенсацію за заподіяну шкоду в розмірі 228131 грн.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю, посилаючись на вищевикладені обставини.
Представник відповідача Державного Казначейства України –Гарбуз П.В. надав суду заперечення на позовну заяву, відповідно до змісту якого він просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог оскільки вони ніякої шкоди позивачу не завдавали Крім того, зазначив, що позивач не обґрунтував розмір шкоди, яка йому була заподіяна.
Представник відповідача Сумського міського управління УМВС України –Дахно В.П. заперечував проти задоволення позову, мотивуючи тим, що кримінальна справа порушена відносно позивача –ОСОБА_1 була закрита не на підставі постанови слідчого СВ СМВ ГУМВС України в Сумській області, а на підставі постанови Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.01.2010 року, згідно якої ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку з закінченням строків давності. Отже, позивача звільнено з нереабілітуючих обставин, а тому немає підстав для відшкодування шкоди.
Прокурор –Кулініч Л.С. заперечувала проти задоволення позову.
Суд, вислухавши пояснення позивача, його представника, представників відповідача, прокурора, дослідивши письмові докази справи, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Так в судовому засіданні встановлено, що відповідно до оглянутої в судовому засіданні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 31 жовтня 2000 року була порушена кримінальна справа за ознаками складу злочину ч.2 ст. 165 КК України (1960р.) (т.1 к.с. а.с. 1)
Під час розслідування кримінальної справи дії обвинуваченого ОСОБА_1 неодноразово постановою слідчого перекваліфіковувались, порушували за іншими статтями:
- постановою від 25.12.2000 року дії перекваліфіковано з ч. 2 ст. 165 КК України на ст. 861 КК України (1960 р.) (т.1.к.с.а.с.4-5);
- постановою від 14.11.2001 року порушена кримінальна справа за ознаками складу злочину передбаченого ч. 4 ст. 84 КК України (т.1 к.с. а.с. 16)
- постановою від 14.11.2001 року кримінальні справи об’єднані (т.1.к.с. а.с. 18)
- постановою від 19.09.2007 року порушена кримінальна справа за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України(т.1.к.с. а.с. 27)
- постановою від 19.09.2007 року кримінальні справи об’єднані (т.1.к.с. а.с. 28)
- постановою від 25.08.2009 року матеріали кримінальної справи за ознаками складу злочину передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України закриті (т.1.к.с. а.с. 32)
- постановою від 25.09.2009 року дії перекваліфіковані з ч. 4 ст. 84 КК України (1960 р.) на ч. 4 ст. 191 КК України (2001р) (т.1.к.с. а.с. 36)
- постановою від 25.09.2009 року дії перекваліфіковані з 861КК України (1960 р.) на ч. 2 ст. 364 КК України (2001р) (т.1.к.с. а.с. 38-39)
- постановою від 25.09.2009 року порушена кримінальна справа за ознаками складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України (т.1 к.с. а.с. 43)
- постановою від 25.09.2009 року матеріали кримінальних справ об’єднані в одне провадження (т.1.к.с. а.с. 45)
- постановою від 14.10.2009 року матеріали кримінальної справи в частині пред’явленого обвинувачення за ч.4 ст.191, ч. 2 ст. 364 КК України закриті на підставі п.2 ст. 213 КПК України (т.2 к.с. а.с. 227)
- постановою від 15.10.2009 року притягнуто в якості обвинуваченого за ч. 2 ст. 366 КК України (т.2 к.с. а.с. 228-229)
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, під час судового засідання ОСОБА_1 не заперечував проти його звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 366 КК України на підставі закінчення строків давності, що підтверджується протоколом судового засідання (т.2 к.с. а.с. 246).
Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.01.2010 року на підставі ст. 49 КК України провадження по кримінальні справі закрито, ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності (т.2 к.с. а.с. 247).
Вказана постанова суду учасниками судового розгляду не оскаржувалась, отже є законною та обґрунтованою.
Відповідно до ст. 1176 ЦК України, право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: 1) незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи, обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; 2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; 3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" та іншими актами законодавства. У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
Згідно ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках: 1) постановлення виправдувального вироку суду; 1-1) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали чи постанови суду про повернення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд) факту незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; 2) закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину; 3) відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи з підстав, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті; 4) закриття справи про адміністративне правопорушення. Право на відшкодування шкоди, завданої зазначеними у статті 1 цього Закону оперативно-розшуковими заходами до порушення кримінальної справи, виникає у випадках, передбачених пунктом 1-1 частини першої цієї статті, або за умови, що протягом шести місяців після проведення таких заходів не було прийнято рішення про порушення за результатами цих заходів кримінальної справи або таке рішення було скасовано.
Отже, право на відшкодування шкоди, завданої громадянинові діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду настає лише при встановлені незаконних дій посадових осіб зазначених органів.
Як встановлено судом, прокуратурою м. Суми за заявою ОСОБА_1 щодо неправомірних дій з боку працівників УБОЗ та слідчого СВ СМВ ГУМВС України в Сумській області була проведена перевірка на підставі якої відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно слідчого СВ СМВ УМВС України в Сумській області ОСОБА_3 (ОСОБА_4) на підставі п.2 ст. 6 КПК України за відсутністю в його діях складу злочинів передбачених ст. 364, ст. 388 КК України. Постанова ніким не оскаржувалась, є законною та обґрунтованою.
Перебування позивача під вартою під час розслідування кримінальної справи не яким чином не доводить того, що дії органів досудового слідства були протиправними, оскільки все це проводилось в межах розгляду справи. Крім того, санкція ч. 2 статті 366 КК України передбачає позбавлення волі на строк до п’яти років.
Якщо діяння органів дізнання, досудового слідства, прокуратури не підтверджено обставинами, що реабілітують особу, то право на відшкодування завданої шкоди не виникає ( ч.3 ст. 1176 ЦК України ).
Наявність протиправності як характерної ознаки діянь, має бути підтверджено певною реабілітацією особи, шляхом постановлення судом виправдовувального вироку, закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину ( тощо ).
Отже, суд приходить до висновку, що дії органів досудового слідства під час розслідування кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 були правомірними.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що кримінальна справа порушена відносно ОСОБА_1 була закрита постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.01.2010 року у зв’язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, яка не відмінялась та не скасовувалась і таке звільнення від кримінальної відповідальності не є постановленням виправдувального вироку суду чи закриттям кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину, тому суд вважає за необхідне в задоволенні позову ОСОБА_1, відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1167, 1176 ЦК України, ст.ст. 1,2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду»ст. ст. 10, 11, 60, 179, 212-215 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного Казначейства України, Сумського міського відділу міліції УМВС України в Сумській області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.М. Черних