Судове рішення #17915832

Справа  № 2-а-5679/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

08 вересня 2011 року                                                                       м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

                                                                                     головуючого: судді  Яременко Г.М.

                                                                                     при секретарі:  Дем»яненко С.А.

                розглянувши без фіксування судового  засідання  за  допомогою  звукозаписувального технічного засобу у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Ромни Сумської області про визнання протиправною бездіяльності управління Пенсійного Фонду України в місті Ромни Сумської області, зобов’язання нарахувати і виплатити суму підвищення до пенсії дітям війни ,-

встановив:

                  09.08.2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування їй підвищення пенсії як дитині війни, зобов’язати  управління Пенсійного фонду  України в місті Ромни Сумської області здійснити перерахунок її пенсії з її підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період  з 09.02.2011 року по день винесення постанови по справі.

              Свої вимоги мотивувала тим, що вона відповідно до ст. 1 Закону України № 2195-IV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни»є дитиною війни.  Згідно  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги (доплати до пенсії). Відповідач в повному обсязі не нараховує та не виплачує вказану доплату до пенсії. Позивач вважає, що такі дії відповідача є незаконними, тому змушена звернутися до суду.

             В судове засідання позивач не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена, в позові просить справу розглянути в її відсутності.                

             Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але надав суду письмові заперечення, в якому позов не визнав, пояснивши, що не визначено процедуру цих виплат і  відсутні кошти на ці виплати в Державному бюджеті та просив розглядати справу без участі їх представника.

            Суд вважає, що справу відповідно до вимог ч.1 ст. 41, ч.6 ст. 128  КАС України  необхідно розглянути без участі сторін і без  фіксування судового  засідання  за  допомогою  звукозаписувального технічного засобу у порядку письмового провадження.

              Дослідивши письмові заперечення і докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

              Відповідно до посвідчення  ОСОБА_1 є пенсіонером,  дитиною війни і має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни.

 Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.           

Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей»не зупинено.

             Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ч.ч.3 та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

    Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх  не здійснення   або відмови в задоволенні позову.

                   Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суд зазначає наступне.

                  Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

                 За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

                З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Також, суд відхиляє доводи відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу, на який покладено обов’язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001  і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.            

               Відповідно до Закону України „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати  до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни ” покладено на УПФУ в місті Ромни, за місцем проживання позивача.

Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

  За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

  Законом України «Про соціальний захист дітей війни»реалізовано конституційне  право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

  Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

  Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.

  Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо:

-          щодо призначення пенсії;

-          підготовки документів для її виплати;

-          забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

          Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями  утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням –забезпечення призначення та виплати пенсії.

          Отже, обов’язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку  на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.

Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов’язань  перед позивачем.

Крім того, відповідачем, в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов’язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов’язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.

              Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14 червня 2011р. встановлено, що у 2011 році норми і положення … статті  6  Закону  України  "Про соціальний захист  дітей  війни"   застосовуються  у порядку  та  розмірах,  встановлених  Кабінетом  Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету  Пенсійного  фонду України на 2011 рік".

               На виконання п. 7 вказаного закону постановою Кабінету  Міністрів України від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»установлено, що дітям війни (крім тих на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту »та « Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49, 80 грн. ( Постанова опублікована 23 липня 2011 року).   

Виходячи із системного аналізу зазначених норм вказаного законодавства, відповідач з 9 лютого 2011 р.  мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка підлягає стягненню з 9 лютого 2011 р. по 22 липня 2011 р. включно, з врахуванням вже проведених виплат.    

Тому вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 7, 11, 71, 86, 159, 163, 186, ч. 2 ст. 256 КАС України, ст. 8, ч.3 ст. 22, ст. 64 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14 червня 2011р., Постановою КМУ від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», суд,-

постановив:

           Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Ромни Сумської області про визнання протиправною бездіяльності управління Пенсійного Фонду України в місті Ромни Сумської області, зобов’язання нарахувати і виплатити суму підвищення до пенсії дітям війни задовольнити частково.

   Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в місті Ромни Сумської області щодо не нарахування  ОСОБА_1 підвищення пенсії , передбаченого ст. 6 Законом України «Про соціальний захист дітей війни».  

   Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Ромни  Сумської області здійснити нарахування щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 встановленої ст. 6 Законом України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати з 9 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року включно з врахуванням виплат, проведених у 2011 році.

               В задоволенні іншої частини позовних вимог –відмовити.

               Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в  місті Ромни  Сумської області виконати постанову негайно.

                Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Роменський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом  десяти  днів  з  моменту отримання  копії постанови, з подачею копії апеляційної скарги до апеляційної інстанції.

             

              






                             Суддя: підпис…

             Копія вірна:


СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г. М. Яременко





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація