Справа № 22а-3528/11
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого –судді Ярмолюка О.І.,
суддів : Власенка О.В., Юзюка О.М.,
діючи відповідно до Закону України "Про внесення змін до розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами", розглянула в порядку письмового провадження справу № 22а-3528 за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 7 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов’язання вчинити дії,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1, звертаючись в суд з вказаним позовом зазначала, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»вона має статус дитини війни. На підставі ст. 6 цього ж Закону пенсія дітям війни підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, однак відповідачем така допомога виплачувалась не в повному обсязі.
Позивачка просила визнати неправомірними дії відповідача з приводу невиплати їй, як дитині війни підвищення до пенсії та зобов’язати перерахувати розмір пенсії за 2007-2009 роки.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 7 вересня 2010 року позов задоволено частково. Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у перерахунку підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком ОСОБА_1 за період з 30 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року –неправомірними. Зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 30 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Стягнуто з відповідача на користь позивачки 37 грн. сплачених витрат на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи та за рахунок державного бюджету підлягає 8 грн. 50 коп. сплаченого судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач не погоджується з рішенням суду, просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, вимог постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, де встановлені конкретні суми підвищення до пенсії дітям війни.
_________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Продан Б. Г. Справа № 22а-3528
Доповідач: Власенко О. В. Категорія № 10.3.1
Крім того, законами України про Державний бюджет на відповідні роки не передбачалися видатки на виплату підвищення дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а Положенням про Пенсійний фонд України визначений вичерпний перелік напрямів використання коштів, тому в діях управління не вбачається будь-яких порушень законодавства.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області слід залишити без задоволення з наступних мотивів.
У відповідності з ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом вірно встановлено, що позивачка отримує пенсію за віком, відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни і відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком щомісячно. Проте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області позивачці така доплата до пенсії виплачувалася не повністю.
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи та дослідженими судом доказами.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до вимог ст. ст. 3 та 7 цього ж Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 12 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дію статті 6 Закону № 2195 –IV «Про соціальний захист дітей війни»зупинено на 2007 рік із урахуванням статті 111 цього Закону. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 статті 71 та статті 111 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Пунктом 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і статтю 6 викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року вказані зміни визнані неконституційними, відновлена дія положень статті 6 Закону № 2195 –IV у попередній редакції.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»положення ст. 6 «Про соціальний захист дітей війни»не змінювались.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення
Конституційним судом України рішення про їх неконституційність. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачка має право на отримання доплати до пенсії за період з 30 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року.
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що управління Пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення та виплати пенсій і доплат до них, повинно було діяти відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і здійснити позивачці відповідні нарахування за той період часу, коли дія цієї норми не була зупинена. Не виконуючи вимог даної норми, відповідач допустив протиправну бездіяльність.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом не враховано відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни є безпідставними, оскільки питання надання бюджетних коштів управлінню Пенсійного фонду для виконання покладених на нього функцій у справах цієї категорії не було предметом даного судового розгляду, а відсутність бюджетного фінансування доплати до пенсії не може бути підставою для відмови в захисті порушеного права на її отримання. Крім того, відсутність механізму реалізації закону не є підставою для його невиконання.
Рішення суду ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 6 вересня 2010 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.В.Власенко