Справа № 22а-2622/11
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого –судді Ярмолюка О.І.,
суддів : Власенка О.В., Юзюка О.М.,
діючи відповідно до Закону України "Про внесення змін до розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами", розглянула в порядку письмового провадження справу № 22а-2622 за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Шепетівському районі Хмельницької області на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Шепетівському районі Хмельницької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дітям війни,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1, звертаючись в суд з вказаним позовом зазначала, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»вона має статус дитини війни. На підставі ст. 6 цього ж Закону пенсія дітям війни підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, однак відповідачем така допомога виплачувалась не в повному обсязі.
Позивачка просила стягнути з відповідача на її користь невиплачену заборгованість державної соціальної допомоги до пенсії в період з 1 січня 2009 року по 31 травня 2010 року в сумі 1924 грн. 60 коп.
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 13 серпня 2010 року позов задоволено частково. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Шепетівському районі провести нарахування та виплату з 1 січня 2009 року по 31 травня 2010 року включно ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка обчислюється відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” із урахуванням проведених виплат. Стягнуто з відповідача на користь позивачки судові витрати по справі у вигляді сплати судового збору в розмірі 8,50 грн. та 37 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Шепетівському районі Хмельницької області просить скасувати вказане рішення, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Посилається на те, що реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду джерел і відповідно до конкретних
__________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Березюк О. Г. Справа № 22а-2622
Доповідач: Власенко О. В. Категорія № 10.3.1
напрямів витратної частини бюджету Пенсійного фонду. П.9 Положення „Про Пенсійний фонд України” визначений вичерпний перелік напрямів використання коштів Пенсійним фондом України, які використовуються винятково за призначенням і вилученню не підлягають.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом вірно встановлено, що позивачка отримує пенсію за віком, відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни і відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком щомісячно. Проте управлінням Пенсійного фонду України в Ярмолинецькому районі позивачці така доплата до пенсії виплачувалася не повністю.
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи та дослідженими судом доказами.
Частиною 2 статті 8 і частиною 3 статті 22 Конституції України визначено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 і ст. 7 Закону № 2195-ІV державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно зі ст. 6 Закону № 2195-ІV (у редакції на час набрання ним чинності –1 січня 2006 року) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 41 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до Закону № 2195-IV і статтю 6 викладено в новій редакції.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 вказані зміни визнані неконституційними, відновлена дія статті 6 Закону № 2195 –IV у попередній редакції, яка в 2009-2010 роках не змінювалась.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачка має право на підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 1 січня 2009 року по 31 травня 2010 року.
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правильно виходив з того, що управління Пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення та виплати пенсій і доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і здійснити
позивачці відповідні нарахування за той період часу, коли дія цієї норми не була зупинена.
Доводи УПФ щодо правомірності своїх дій при нарахуванні та виплаті вказаного підвищення в межах бюджетних асигнувань є безпідставними.
Відсутність бюджетного фінансування доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону № 2195-ІV, не може бути причиною невиконання покладених на УПФ зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Не спростовують висновків суду першої інстанції й інші доводи апеляційної скарги.
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та прийняте з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Шепетівському районі залишити без задоволення.
Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.В.Власенко