Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

05 травня 2011 року                                                                                        м. Хмельницький

Колегія  суддів  судової палати у цивільних справах

   Апеляційного суду Хмельницької області

             в складі : головуючого –судді Костенка А.М.,

         суддів : Фанди В.П., Ніколової Б.Ю.,

         при секретарі :  Гриньовій А.М.

розглянула у судовому засіданні адміністративну справу  за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі на рішення Деражнянського районного суду від 28 липня 2010 року  за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Деражнянському  районі  про визнання дій неправомірними, зобов'язання до вчинення дій.

         Заслухавши доповідача,  перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

встановила

           В апеляційній скарзі  управління Пенсійного фонду України в Деражнянському   районі   просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

          Вказаним рішенням позов задоволений. Зобов’язано відповідача провести нарахування та виплату кожному позивачу щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії як дитині війни, у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період  з 09.07.07 року по 31.12.07 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року. Рішення стосовно вимог про визнання неправомірними дій відповідача судом першої інстанції не приймалося.

          В обґрунтування незаконності рішення зазначається, що розмір надбавок дітям війни визначений відповідною  постановою Кабінету Міністрів України і згідно якої позивачу здійснюється виплата підвищення до пенсії як дитині війни. Суд не взяв до уваги, що відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом.

      Сторони у судове засідання апеляційного суду не з’явилися, хоча належним чином були повідомленні про день, час і місце слухання справи.

       Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає  частковому задоволенню, виходячи з наступного.

      Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги,  виходив з того, що відповідачем порушено вимоги  ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

      Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

     Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач є дитиною війни, що підтверджується  наявною в матеріалах справи копією посвідчення.

Позивачу виплачувалася надбавка як дитині війни у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

       Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(у редакції від 18.11.2004 р.) дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість неї, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. 

     Відповідно до вимог статті 7 вказаного Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

        ______________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції –Коваль Ф.І.                                                           Справа №22а-3091

Доповідач –Фанда В.П.                                                                                              Категорія  10.3.1

    Виходячи з пріоритетності нормативних актів, суд першої інстанції обґрунтовано керувався    Рішенням    Конституційного   Суду   України   від  9  липня 2007 року N 6-рп/2007, яким визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення статті 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" щодо зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та    Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 яким визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України.

         Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими.

         Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

         У 2009 році  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»діяла у редакції від 18.11.2004 року, тому  дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога мали підвищуватися на 30 % мінімальної пенсії за віком.

     Посилання в апеляційній скарзі на те, що підвищення до пенсії повинно виплачуватись у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року є необґрунтованими.

     Обчислення підвищення до пенсії, виходячи з розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України N 530 від 28 травня 2008 року, є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому розрахунок такого підвищення повинен здійснюватись з розміру, встановленого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

       Положення частини третьої статті 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

       Не ґрунтується на законі і посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат підвищення до пенсії, оскільки відсутність коштів не може бути підставою невиконання зобов’язань встановлених ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону № 2195-VІ від 18.11.2004 р.           

       Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що з 09.07.07 року по 31.12.07 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції закону, яка діяла до 1 січня 2007 року, а відтак позивач мав право на отримання надбавки до пенсії в зазначені періоди в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.    

     Разом з цим, суд першої інстанції не вирішив усі позовні вимоги, зокрема про визнання дій відповідача неправомірними, щодо невиплати доплати до пенсії. Невиплата позивачу підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком мала місце внаслідок бездіяльності відповідача, а не внаслідок вчинення дій, тому з врахуванням вимог ч.2 ст.11, п.1) ч.2 ст.162 КАС України, слід визнати протиправною саме бездіяльність відповідача.

       Відповідно до вимог ст.201 КАС України підставами зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи, але з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права.

       Інші підстави для скасування постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги відсутні.          

       Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції слід змінити, виклавши резолютивну частину рішення у новій редакції.

Керуючись ст.ст. 198,201,207 КАС України,  колегія суддів

постановила :

        Апеляційну скаргу представника управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі  на рішення  Деражнянського районного суду від 28 липня 2010 року  частково задовольнити.

        Змінити рішення суду, виклавши його резолютивну частину у новій редакції.

        Позов задовольнити частково.

        Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі  щодо  не нарахування та не виплати  ОСОБА_1   за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року  пенсії з врахуванням 30% підвищення, передбаченого ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни".

         Зобов’язати  управління   Пенсійного   фонду   України у  Деражнянському районі    провести нарахування та виплату щомісячної пенсії ОСОБА_1    за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року, з врахуванням 30% підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне забезпечення»та з врахуванням раніше проведених виплат.

        В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

         Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення,  проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий підпис:                                                              Суддіпідписи:

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду:                      В.П. Фанда