Справа № 22а-3227/11
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів
судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
у складі: головуючого –судді Костенка А.М.
суддів Фанди В.П., Ніколової Б.Ю.
при секретарі: Гриньовій А.М.
розглянула у судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 19 липня 2010 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання до вчинення дій.
Заслухавши доповідь судді, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду від 19 липня 2010 року та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Вказаним рішення позов задоволений частково. Визнано бездіяльність відповідача протиправною. Зобов’язано відповідача провести перерахунок позивачу виплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 12 по 31 грудня 2007 року з врахуванням проведених виплат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, оскільки судом не враховано вимоги ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” про надання допомоги у розмірі прожиткового мінімуму доходу громадян; рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року; неправомірність виплати їй допомоги на підставі постанови КМ України №1751 від 27.12.01 року „Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми”.
В засідання апеляційного суду сторони не з’явилися, про день, час і місце слухання справи повідомленні у встановленому законом порядку.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Встановлено, що позивачка є матір’ю дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 і перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»№ 2811-XII від 21 листопада 1992 року відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Частиною 1 статті 1 вказаного закону встановлено, громадяни України, в сім'ях яких
виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
______________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції –Приступа Д.І. Справа №22а-3227
Доповідач Фанда В.П. Категорія 10.3.3
Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»від 21 листопада 1992 року № 2811-XII передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»№ 2811-XII від 21 листопада 1992 року є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.
Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому, колегія суддів зазначає, що за вказаною статтею функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, Кабінету Міністрів України не делеговані.
За пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми" від 11 січня 2007 року № 13 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 900 "Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1751 та від 11 січня 2007 р. N 13") передбачено, що на виконання статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, не застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, призначається та виплачується з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини з урахуванням таких особливостей: допомога призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень (мінімальний розмір).
Відповідно до статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-V допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006, № 489-V було зупинено на 2007 рік дію статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції
України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Отже, з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»від 21 листопада 1992 року № 2811-XII, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
З довідки відповідача вбачається, що позивач знаходиться у нього на обліку та отримує щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на підставі Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, зокрема, за грудень 2007 року –78,69 грн.
З огляду на викладене правильними є висновки суду першої інстанції, що з часу прийняття рішення Конституційним Судом України у позивача, з врахуванням позовних вимог, виникло з 12 грудня 2007 року право на отримання допомоги в розмірі встановленому статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», а тому суд обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позовних вимог у цій частині.
Щодо стягнення допомоги по догляду за дитиною в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до шести років за 2008-2010 роки, то колегія суддів виходить з наступного.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року № 107, який набрав чинності з 01.01.2008 року внесено зміни до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановлених для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Згідно п. 3 Прикінцеві положень Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», в редакцій від 28.12.2007 року зазначеного вище Закону №107, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Рішенням Конституційного Суду України не визнано неконституційними положення пункту 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», які діяли по 31 грудня 2008 року.
З довідки відповідача вбачається, що позивач отримувала щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на підставі Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, зокрема, у період з січня 2008 року по квітень 2010 року у розмірі –130 грн..
Позивачка при розгляді справи у суді першої інстанції не надала суду доказів про середньомісячний сукупний дохід її сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців до дня звернення до відповідача, які б вказували на те, що розмір виплачуваної щомісячної допомоги мав виплачуватися відповідачем у більшому розмірі.
З врахуванням цього суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог за даний період.
Інші підстави для скасування рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги відсутні.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.
Керуючись ст.ст. 198,200,206 КАС України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 19 липня 2010 року залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий підпис: Судді підписи:
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду: В.П. Фанда