Справа № 22а-3692/11
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого –судді Костенка А.М.,
суддів : Фанди В.П., Ніколової Б.Ю.,
при секретарі : Гриньовій А.М.
розглянула у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області на рішення Красилівського районного суду від 12 серпня 2010 року за позовом прокурора Красилівського району в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області про стягнення невиплаченої щомісячної допомоги до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів
встановила
В апеляційній скарзі представник управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі просить скасувати рішення Красилівського районного суду від 12 серпня 2010 року та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вказаним рішенням позов задоволений. Визнано дії відповідача щодо невиплати щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії як дитині війни неправомірними, зобов’язано відповідача провести нарахування та виплату позивачам такої щомісячної державної соціальної у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, а також з 01 січня 2009 року по 01 липня 2010 року включно. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В обґрунтування незаконності рішення у апеляції зазначається, що розмір надбавок дітям війни визначений відповідною постановою Кабінету Міністрів України і згідно якої позивачам здійснюється виплата підвищення до пенсії як дитині війни. Суд не взяв до уваги, що відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом.
Сторони у судове засідання апеляційного суду не з’явилися, хоча належним чином були повідомленні про день, час і місце слухання справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем порушено вимоги ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
___________________________________________________________________
Головуючий у 1-й інстанції –Чорна Л.М. Справа №22а-3692
Доповідач –Фанда В.П. Категорія № 10.3.1
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивачі є дітьми війни, що підтверджується наявниими в матеріалах справи копіями посвідчень. Позивачам виплачувалася надбавка як дитині війни у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(у редакції від 18.11.2004 р.) дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість неї, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до вимог статті 7 вказаного Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Виходячи з пріоритетності нормативних актів, суд першої інстанції обґрунтовано керувався Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007, яким визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення статті 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" щодо зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 яким визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України.
Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
У 2009-2010 роках ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»діяла у редакції від 18.11.2004 року, тому дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога мали підвищуватися на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що підвищення до пенсії повинно виплачуватись у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України є необґрунтованими, так як порушує засади пріоритету законів над підзаконними актами, а тому розрахунок такого підвищення повинен здійснюватись з розміру, встановленого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Положення частини третьої статті 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Не ґрунтується на законі і посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат підвищення до пенсії, оскільки відсутність коштів не може бути підставою невиконання зобов’язань встановлених ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону № 2195-VІ від 18.11.2004 р.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, та з 01 січня 2009 року по 01 липня 2010 року, спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції закону, яка діяла до 1 січня 2007 року, а відтак позивачі мали право на отримання надбавки до пенсії в зазначені періоди в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Інші підстави для скасування постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги відсутні.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлені судом правильно, що є підставою згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 198,200,206 КАС України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі на рішення Красилівського районного суду від 12 серпня 2010 року залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий підпис: Судді підписи:
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду: В.П. Фанда