Справа № 22ц-1819/11р.
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого –судді Костенка А.М.,
суддів : Фанди В.П., Ніколової Б.Ю.,
при секретарі : Гриньовій А.М.
з участю: ОСОБА_1 і його представників ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства „Хмельницькліфт” М.І.Довгалюка на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 22 лютого 2011 року
за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької обласної ради, третя особа спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство „Хмельницькліфт” про визнання незаконним та скасування розпорядження про звільнення, визнання незаконним звільнення та поновлення на роботі.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів
встановила
ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовом, вказував, що 19.08.10 року звільнений з займаної посади у зв’язку з закінченням строку дії контракту (п.2 та 8 ст.36 КЗпП). Вважаючи таке розпорядження незаконним просив скасувати його, оскільки: на час видачі розпорядження він перебував на лікуванні; розпорядження видавалося неповноважною особою та до закінчення строку контракту; у день звільнення йому не видано на руки трудову книжку й не проведено розрахунок. Просив визнати незаконним, скасувати розпорядження про його звільнення та поновити його на роботі. 22.11.10 року позивач доповнив підстави скасування розпорядження, вказавши, що внаслідок кількох переукладень контрактів з ним між сторонами було фактично укладено безстроковий трудовий договір, тому його припинення з ініціативи відповідача могло бути лише з визначених у законі підстав, а не у зв'язку з закінченням строку дії контракту.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 22 лютого 2011 року позов задоволений. Визнано незаконним та скасовано розпорядження №76-с в.о. голови обласної ради про звільнення ОСОБА_1 з роботи, поновлено його на посаді директора Хмельницького спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства „Хмельницькліфт”.
В апеляційній скарзі представник спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства „Хмельницькліфт” вважає рішення суду незаконним, просить його скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, вказує, що суд дійшов неправильного висновку про те, що між сторонами виник безстроковий трудовий договір; не враховано, що розпорядження набрало
_______________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції –Піндрак О.О. Справа № 22ц - 1819
Доповідач –Фанда В.П. Категорія № 52
законної сили саме після прийняття рішення сесією Хмельницької обласної ради від 29.09.10 року, яким затверджено розпорядження № 76-с про звільнення ОСОБА_1 з посади у зв’язку з закінченням строку дії контракту.
На розгляді справи у апеляційному судді представник апелянта ОСОБА_4 підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.
Представник обласної ради Назаренко В.І. підтримав апеляційну скаргу, також просив її задовольнити.
ОСОБА_1, його представники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заперечили щодо задоволення апеляційної скарги, вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною.
Апеляційна скарга представника спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства „Хмельницькліфт” підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, заслухавши учасників процесу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що з позивачем відповідно до ст.39-1 ч.2 КЗпП України було переукладено контракт, тому трудовий договір вважається укладеним на невизначений строк; у наказі не вказано підстав відповідно до яких було звільнено позивача.
Проте погодитися з такими висновками суду не можна.
Судом встановлено, що 25 липня 2005 року Хмельницькою обласною радою було укладено контракт №151 з ОСОБА_1 про те, що він працює на посаді директора Хмельницького спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства „Хмельницькліфт”, з терміном дії контракту до 20 серпня 2010 року.
Розпорядженням № 76-с виконуючого обов'язки голови Хмельницької обласної ради від 19.08.10 року ОСОБА_1 звільнено з посади директора Хмельницького спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства „Хмельницькліфт” у зв’язку з закінченням строку дії контракту (п.2 та 8 ст.36 КЗпП).
Рішенням сесії Хмельницької обласної ради від 29.09.10 року, п.2, затверджено розпорядження № 76-с виконуючого обов'язки голови Хмельницької обласної ради від 19.08.10 року ОСОБА_1 про звільнення з посади директора Хмельницького спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства „Хмельницькліфт”, у зв’язку з закінченням строку дії контракту (п.2 та 8 ст.36 КЗпП). Дане рішення сесії обласної ради позивачем не оскаржувалося.
Відповідно до ч. 3 ст. 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору можуть встановлюватися угодою сторін.
Згідно до ч. 4 ст. 65 ГК у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначається строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.
Положенням про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників (затв. постановою КМ України №170 від 19.03.94 року) та Положенням про порядок призначення та звільнення з посад керівників підприємств, установ, організацій –об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області (затв. рішенням обласної ради від 24.12.08 року №17-18\2008) визначено порядок укладання контрактів при прийнятті, звільненні з роботи та основні вимоги при прийнятті на роботу Хмельницькою обласною радою керівників підприємств, установ організацій об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.
Пунктом 8 ст. 36 КЗпП України передбачена така підстава припинення трудового договору як обставини, зазначені в контракті.
Відповідно до умов контракту №151 він діє до 20 серпня 2010 року та припиняється у разі закінчення терміну його дії ( пп.а) п.21 Контракту №151).
Оскільки відповідач за два місяця до закінчення контракту №151 не виявив бажання продовжити строк дії контракту, у день закінчення дії контракту №151 видав наказ про звільнення позивача з роботи у зв’язку з закінченням строку контракту, трудові відносини правомірно були припиненні.
Попередній контракт з позивачем було укладено Хмельницькою обласною радою 21.08.00 року з терміном дії до 21.08.05 року. У відповідності до вимог п.24 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників (затв. постановою КМ України №170 від 19.03.94 року) термін дії даного контракту було продовжено до 20.08.10 року шляхом укладення контракту №151.
Умови про переукладення строкового трудового договору, визначені частиною другою статті 39-1 КЗпП, згідно з «Правовими позиціями, висловленими Судовою колегією в цивільних справах Верховного Суду України у зв'язку з аналізом причин перегляду судових рішень у цивільних справах у 1996 році»від 1 грудня 1997 р. поширюються і на трудовий контракт.
Пунктом 31 Правових позицій визначено, що правила статті 39-1 КЗпП про продовження строкового договору на невизначений строк поширюються і на випадки, коли після закінчення строку контракту трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не вимагає їх припинення, а також коли контракти були переукладенні один чи кілька разів, за винятком випадків, коли трудові відносини не може бути встановлено на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Кількість переукладень трудового контракту законодавством не обмежується. Суд першої інстанції не врахував, що переукладення можливе лише тоді, коли буде дотримано вимог Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників.
Так, пунктом 24 цього Положення та п.26 Контракту №151 від 25.07.05 року передбачено, що за два місяці до закінчення строку чинності контракту за угодою сторін його може бути продовжено або укладено на новий строк. Таким чином, контракт №151 міг бути продовженим або укладеним на новий строк за наявності двох умов:
1) між сторонами укладено угоду щодо продовження дії контракту;
2) укладення угоди може мати місце не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку чинності контракту.
Оскільки сторони не досягли згоди по вказаних умовах, тому суд першої інстанції не мав підстав до отримання висновку про те, що між сторонами було укладено трудовий договір на невизначений строк.
У розпорядженні №76-с чітко зазначено, що позивача звільнено з посади директора Хмельницького спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства „Хмельницькліфт” у зв’язку з закінченням строку дії контракту (п.2 та 8 ст.36 КЗпП), тому не відповідає дійсності висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем не зазначено підстави звільнення позивача з роботи.
Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв’язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Позивач при зверненні до суду як на підстави скасування розпорядження №76-с посилався : на незаконність звільнення його у період тимчасової непрацездатності; відсутність повноважень у в.о. видавати розпорядження про звільнення; не видачу у день звільнення трудової книжки та не проведення розрахунку.
Такі підстави також не заслуговують на увагу.
У роз’ясненні, викладеному в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (зі змінами та доповненнями), щодо недопустимості звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності з підстав, установлених ст. ст. 40, 41 КЗпП України, та в інших випадках, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, мова йде про звільнення за порушення трудової дисципліни з підстав, установлених законодавством, які можуть бути зазначені й у контракті. Однак у випадку, який розглядається, розірвання контракту відбулося не з підстав порушення позивачем трудової дисципліни, а з підстав закінчення строку дії контракту, тому в цьому випадку відповідач мав право звільнити позивача і в період його тимчасової непрацездатності.
Відповідно до ст.82 Регламенту Хмельницької обласної ради делеговано голові обласної ради повноваження в період між сесіями ради призначати та звільняти керівників підприємств та установ спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, з їх ініціативи, по закінченню контракту за погодженням відповідної постійної комісії з наступним затвердженням на сесії ради.
Розпорядженням №29-В голови обласної ради від 04.08.10 року у зв’язку з відбуттям його у відпустку, виконання обов’язків голови обласної ради покладено на заступника голови обласної ради Хавронюка О.В..
Відповідно до ч.6 ст.56 Закону України від 21.05.1997 року "Про місцеве самоврядування в Україні" заступник голови обласної ради здійснює повноваження голови відповідної ради за відсутності голови ради на підставі його розпорядження, а також у разі неможливості виконання головою ради своїх обов'язків з інших причин.
З врахуванням цього колегія суддів вважає безпідставним посилання позивача на прийняття розпорядження неповноважною особою.
Не видача у день звільнення трудової книжки позивачу та не проведення повного розрахунку з позивачем відповідно до ч.2 та ч.4 ст.235 КЗпП України є підставою для виплати середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Таким чином, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому ухвалене в справі судове рішення не можна визнати законним й обґрунтованим, воно підлягає скасуванню та постановленню нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 218, 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу представника спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства „Хмельницькліфт” М.І.Довгалюка задовольнити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 22 лютого 2011 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Хмельницької обласної ради, третя особа спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство „Хмельницькліфт” про визнання незаконним, скасування розпорядження про звільнення, визнання незаконним звільнення та поновлення на роботі.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: