Справа № 22ц-1984/11
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Костенка А.М.,
суддів : Фанди В.П., Ніколової Б.Ю.,
при секретарі : Гриньовій А.М.
з участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3, представника приватного орендного підприємства „Реал" ОСОБА_2 на рішення Старокостянтинівського районного суду від 21 березня 2011 року по цивільній справі
за позовом ОСОБА_3 до приватного орендного підприємства „Реал", третя особа Хмельницька регіональна філія ДП „Центр Державного земельного кадастру" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів
встановила
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 просить скасувати рішення Старокостянтинівського районного суду від 21 березня 2010 року та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, так як судом хоч і правильно враховано, що при укладенні договору оренди земельної ділянки до даного договору не було долучено план-схему земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки, акт визначення меж у натурі, не оформлявся акт прийому-передачі об'єкта оренди, не виготовлявся проект відведення, але суд дійшов помилкового висновку про те, що такий договір не був укладений, тому відмовив у визнанні його недійсним.
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2 просить скасувати це ж рішення суду та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити за відсутністю підстав до визнання договору недійсним, оскільки при укладенні договору було дотримано вимоги діючого законодавства, сторони виконують умови договору.
Вказаним рішенням у задоволенні позову відмовлено у зв'язку з тим, що при укладенні договору оренди сторони не досягли згоди по істотним умовам договору, тому він є неукладеним і не може бути визнаний недійсним.
Представники апелянтів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при розгляді справи апеляційним судом підтримали підстави скасування рішення суду, зазначенні у апеляційних скаргах.
Заслухавши суддю-доповідача, представників апелянтів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції –без змін, виходячи з наступного.
У відповідності з ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну
Головуючий у першій інстанції –Сагайдак І.М. Справа №22ц-1984
Доповідач –Фанда В.П. Категорія 45
скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що при укладенні договору оренди сторони не досягли згоди по істотним умовам договору, тому він є неукладеним, а тому він не може бути визнаний недійсним.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 23 березня 2006 року ОСОБА_3 та приватне орендне підприємство „Реал" уклали договір оренди 3,56 га. земельної ділянки для товарного виробництва, розташованої на полі №4 с.Воронківці Старокостянтинівського району Хмельницької області.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.
Згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу , міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом.
Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з відсутності підстав до визнання договору оренди недійсним та з того, що не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.
Не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).
Встановивши ці обставини, суд першої інстанції на законних підставах відмовив позивачу в задоволенні позову про визнання правочину недійсним.
Так, згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законодавством як істотні.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Невід'ємною частиною договору оренди землі на підставі ч. 4 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" є план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.
На порушення цієї норми Закону до підписаних сторонами документів не долучено плану або схеми земельної ділянки, які передаються в оренду, її кадастровий план та акт визначення межі земельної ділянки у натурі (на місцевості), що унеможливлює її ідентифікацію на місцевості; сторони не дійшли згоди щодо орендної плати із зазначенням її розміру, індексації.
Разом з тим така інформація про об'єкт оренди є однією з істотних умов договору оренди земельної ділянки.
Отже, підписані сторонами документи не містять необхідної інформації про об'єкт оренди як одну з істотних умов договору оренди землі, тобто договори не є укладеними. Неукладений договір не породив для його сторін прав та обов'язків, на досягнення яких було спрямоване їх волевиявлення під час його документального оформлення.
У разі передчасної передачі майна на виконання юридично ще не укладеного договору майна право на це майно в набувача не виникає і власник може витребувати його в порядку, установленому главою 83 ЦК України. (п. 8 постанови від 6 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними") .
Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч. 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", відповідно до якого недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору оренди землі є підставою для визнання його недійсним, оскільки суперечить змісту ч. 1 ст. 215 прийнятого пізніше ЦК України, згідно з якою недійсним може бути визнано лише укладений договір.
Отже, висновок суду першої інстанції про те, що між сторонами договір оренди земельної ділянки не було укладено відповідає вимогам діючого законодавства.
З цих же підстав не підлягають задоволенню апеляційна скарга представника ПОП «Реал»ОСОБА_2.
Інші підстави для скасування постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційних скарг відсутні.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід відхилити, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи апеляційних скарг є необґрунтованими.
Керуючись ст.ст. 218, 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3, представника приватного орендного підприємства „Реал" ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Старокостянтинівського районного суду від 21 березня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: