Справа № 22а-3149
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 квітня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого –судді Костенка А.М.,
суддів : Фанди В.П., Ніколової Б.Ю.,
при секретарі : Басюр А.М.
розглянула у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м.Шепетівці на рішення Шепетівського міськрайонного суду від 31 серпня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Шепетівці про визнання дій протиправними, зобов'язання до вчинення дій.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів
встановила
В апеляційній скарзі представник управління Пенсійного фонду України в м.Шепетівці просить скасувати рішення Шепетівського міськрайонного суду від 31 серпня 2010 року та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вказаним рішенням позов задоволений частково. Визнано бездіяльність відповідача неправомірною. Зобов’язано відповідача призначити, нарахувати та виплатити позивачу пенсію як інваліду ІII групи, у відповідності до ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 01 січня по 31 грудня 2009 року, з 01 січня по 31 липня 2010 року, з урахуванням проведених виплат.
В обґрунтування незаконності рішення зазначається, що судом не враховано вимоги ст.50 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідно до якої додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю призначається у розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Сторони у судове засідання апеляційного суду не з’явилися, хоча належним чином були повідомленні про день, час і місце слухання справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанцій встановлено, що позивач віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом ІII групи, має право на отримання державної та додаткової пенсій на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З 12.07.00 року позивачу призначено щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю
Відповідно до статті 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 50 цього Закону передбачено, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю,
_________________________________
Головуючий у першій інстанції –Болотін С.М. Справа №22а-3149
Доповідач Фанда В.П. Категорія 10.3
особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам ІII групи –50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (стаття 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Відповідно до частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Разом з цим, розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю позивачу вираховувався та виплачувався в меншому розмірі відповідно до постанови КМ України за №1 від 03.01.02 року «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету»та №530 від 28.05.08 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», що підтверджується повідомленням відповідача від 20.06.10 року.
Дія статті 50 цього Закону, якою передбачено, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам ІII групи визначена у 50 відсотків мінімальної пенсії за віком не призупинялася у період з 01.11.06 року по 31.12.07 року, тому враховуючи загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанцій дійшов до обґрунтованого висновку про те, що при розрахунку додаткової пенсій, передбачених статтями 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Крім того, пунктом 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01 січня 2008 року, внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»: текст ст. 50 закону викладено у такій редакції: «Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам І групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність»;
текст ст. 54 закону викладено у такій редакції: «У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по І групі інвалідності - 220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по ІІ групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 - 1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження: по І групі інвалідності - 160 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність по II групі інвалідності - 150 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по І групі інвалідності - 130 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 110 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; дітям-інвалідам - 70 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність."
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційним положення пункту 28 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення_Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, судом першої інстанцій правильно було застосовані норми Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, яка була чинною до внесення змін Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що у з 01.01.2009 по 31.07.10 рік вказані правовідносини регулювалися статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, яка була чинною до внесення змін Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Представником відповідача при розгляді справи у судді першої інстанції та в апеляційній скарзі питання застосування строку позовної давності не заявлялося.
Інші підстави для скасування рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги відсутні.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 198,200,205,206 КАС України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Шепетівці залишити без задоволення, а рішення Шепетівського міськрайонного суду від 31 серпня 2010 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Судді: