Судове рішення #17911557

Копія



АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

10 березня 2011 року                                                                                        м. Хмельницький

Колегія суддів

судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого- судді Костенка А.М.

суддів Фанди В.П.,  Ніколової Б.Ю.

                                            при секретарі: Басюр А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м.Шепетівка на рішення Шепетівського міськрайонного суду від 05 липня 2010 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Шепетівка про стягнення невиплаченої доплати до пенсії,зобов”язання до вчинення дій

Заслухавши доповідь судді, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

          В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м.Шепетівка просить скасувати рішення Шепетівського міськрайонного суду від 05 липня 2010 року та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

          Вказаним рішенням позов задоволений частково.

          Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в м.Шепетівка  невиплачену суму підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 01 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 року, стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати на суму 45,5 грн.. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

          В обґрунтування незаконності рішення зазначається, що розмір надбавок дітям війни визначений постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р., і згідно якої позивачу здійснюється виплата підвищення до пенсії як «дитині війни». Суд не взяв до уваги, що відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом. Таким чином мінімальний розмір пенсій за віком у розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, не застосовується для обчислення підвищень до пенсії. На законодавчому рівні не визначено джерела фінансування відповідних коштів, порядок нарахування та органи, які мають виплачувати підвищення до пенсії дітям війни.

           В засідання апеляційного суду сторони не з’явилися, хоча про день, час і місце слухання справи повідомленні у встановленому законом порядку.

          Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга   підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.

           Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги,  виходив з того, що відповідачем порушено вимоги  ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

     Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.     

______________________________________________________________________________                

    Головуючий у першій інстанції –Губіш О.А.                                                         Справа № 22а-1395

     Доповідач    Фанда В.П.                                                                                          Категорія 10.3.1

         

        Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач є дитиною війни, що підтверджується  наявною в матеріалах справи копією посвідчення.  Позивачу виплачувалася надбавка як дитині війни у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

         Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(у редакції від 18.11.2004 р.) дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість неї, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

         Відповідно до вимог статті 7 вказаного Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

         У 2009 році  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»діяла у редакції від 18.11.2004 року, тому  дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога мали підвищуватися на 30 % мінімальної пенсії за віком.

          Посилання в апеляційній скарзі на те, що підвищення до пенсії повинно виплачуватись у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України є необґрунтованими, так як порушує засади пріоритету законів над підзаконними актами, а тому розрахунок такого підвищення повинен здійснюватись з розміру, встановленого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

       Положення частини третьої статті 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

       Не ґрунтується на законі і посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат підвищення до пенсії, оскільки відсутність коштів не може бути підставою невиконання зобов’язань встановлених ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону № 2195-VІ від 18.11.2004 р.               

         Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про обгрунтованість   вимог позивача за період з 01 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 року, оскільки спірні відносини регулювалися відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції закону, яка діяла до 1 січня 2007 року, а відтак позивач мав право на отримання надбавки до пенсії в зазначені періоди в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

        Інші підстави для скасування постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги відсутні.

      Разом з цим, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідач за вказаний період не проводив нарахування позивачу щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

      У порушення вимог ст.ст. 214,215 ЦПК України та п.11, п.13 роз’яснень постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18.12.09 року „Про судове рішення у цивільній справі” суд першої інстанції у мотивувальній частині  не навів розрахунки, з яких виходив при задоволенні грошових вимог, а у  резолютивній частині  не вказав  розмір грошових сум, присуджених стороні.

     При цьому колегія суддів враховує, що до повноважень адміністративного суду можуть відноситися спори, де відповідачами можуть бути фізичні і юридичні особи, які не належать до суб’єктів владних повноважень. В цьому випадку можуть бути заявлені вимоги про стягнення відповідних коштів.

Виходячи з приписів  ч.2 ст.11, п.2 ч.2 ст.162 КАС України, слід зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату позивачу щомісячної державної соціальної допомоги  у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, включно.

         Приймаючи рішення по судовим витратам, суд першої інстанції не звернув уваги, що відповідно до п.34 ст.4 Декрету КМ України „Про державне мито” Пенсійний фонд України, його підприємства, установи, організації  звільняються від сплати державного мита, тому безпідставно стягнув з відповідача  державне мито  в розмірі 08 грн.50 коп..

      Відповідно до ст.87 КАС України не передбачено  сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

   У зв’язку з цим колегія суддів вважає, що дане рішення суду слід змінити, оскільки має місце правильне по суті вирішення справи, але із помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права.

                        Керуючись ст.ст. 198,201,205,206 КАС України,  колегія суддів                                                                    

      

п о с т а н о в и л а :

          Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Шепетівці  частково задовольнити .

          Рішення Шепетівського міськрайонного суду від 05 липня 2010 року змінити. Абзац перший резолютивної частини  рішення  суду викласти у новій редакції.

           Зобов"язати  управління   Пенсійного   фонду   України у  м. Шепетівці   провести нарахування та виплату щомісячної пенсії ОСОБА_1   за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з врахуванням 30% підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення»та  раніше проведених виплат.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення,  проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:                                                Судді:       





























Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація