Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів
судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого- судді Костенка А.М.
суддів Фанди В.П., Ніколової Б.Ю.
при секретарі: Басюр А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Шепетівському районі на рішення Шепетівського міськрайонного суду від 20 серпня 2010 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Шепетівському районі про визнання дій неправомірними, зобов’язання до вчинення дій та стягнення підвищення до пенсії
Заслухавши доповідь судді, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Шепетівському районі просить скасувати рішення Шепетівського міськрайонного суду від 20 серпня 2010 року та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вказаним рішенням позов задоволений частково.
Зобов’язано УПФУ в Шепетівському районі нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31грудня 2007 року, з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2009 року, а також одночасно стягнуто з відповідача на користь позивача недоплачену соціальну допомогу до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31грудня 2007 року, з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2010 року та судові витрати 45,5 грн.. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В обґрунтування незаконності рішення зазначається, що розмір надбавок дітям війни визначений постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р., і згідно якої позивачу здійснюється виплата підвищення до пенсії як «дитині війни». Суд не взяв до уваги, що відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом. Таким чином мінімальний розмір пенсій за віком у розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, не застосовується для обчислення підвищень до пенсії. На законодавчому рівні не визначено джерела фінансування відповідних коштів, порядок нарахування та органи, які мають виплачувати підвищення до пенсії дітям війни.
В засідання апеляційного суду сторони не з’явилися, хоча про день, час і місце слухання справи повідомленні у встановленому законом порядку.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем порушено вимоги ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
______________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції –Чевилюк З.А. Справа № 22а-1735
Доповідач Фанда В.П. Категорія 10.3.1
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач є дитиною війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення. Позивачу виплачувалася надбавка як дитині війни у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(у редакції від 18.11.2004 р.) дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість неї, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до вимог статті 7 вказаного Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Виходячи з пріоритетності нормативних актів, суд першої інстанції обґрунтовано керувався Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007, яким визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення статті 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" щодо зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 яким визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України.
Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
У 2009 році ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»діяла у редакції від 18.11.2004 року, тому дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога мали підвищуватися на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що підвищення до пенсії повинно виплачуватись у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України є необґрунтованими, так як порушує засади пріоритету законів над підзаконними актами, а тому розрахунок такого підвищення повинен здійснюватись з розміру, встановленого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Положення частини третьої статті 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Не ґрунтується на законі і посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат підвищення до пенсії, оскільки відсутність коштів не може бути підставою невиконання зобов’язань встановлених ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону № 2195-VІ від 18.11.2004 р.
Таким чином, задоволенню підлягають вимоги позивача за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року, оскільки спірні відносини регулювалися відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції закону, яка діяла до 1 січня 2007 року, а відтак позивач мав право на отримання надбавки до пенсії в зазначені періоди в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Разом з цим, суд першої інстанції, зобов”язавши відповідача провести нарахування та виплату за вказаний період недоплаченої державної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, повторно стягнув вказану недоплату та ще й вийшов за межі позовних вимог, оскільки стягнув таку суму по грудень 2010 року.
Крім цього, позивачем заявлено позовні вимоги про визнання дій відповідача неправомірними щодо недоплати щомісячної державної соціальної допомоги. Однак суд першої інстанції по вказаним вимогам не прийняв рішення, що відповідно до вимог ст.201 КАС України є підставою зміни постанови суду першої інстанції. Такі вимоги позивача з врахуванням приписів ч.2 ст.11, п.1 ч.2 ст.162 КАС України, підлягають частковому задоволенню, оскільки відповідач вчиняв не дії, а бездіяльність стосовно виплати вказаної державної соціальної допомоги позивачу.
Приймаючи рішення по судовим витратам, суд першої інстанції не звернув уваги, що відповідно до п.34 ст.4 Декрету КМ України „Про державне мито” Пенсійний фонд України, його підприємства, установи, організації звільняються від сплати державного мита, тому безпідставно стягнув з відповідача державне мито в розмірі 08 грн.50 коп..
Відповідно до ст.87 КАС України не передбачено сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції слід змінити.
Керуючись ст. ст. 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Шепетівському районі задовольнити частково.
Рішення Шепетівського міськрайонного суду від 20 серпня 2010 року змінити, виклавши його у новій редакції.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Шепетівському районі щодо невиплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії як дитині війни у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Шепетівському районі провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року, з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне забезпечення»та з врахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: