Справа № 22а-307
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого –судді Костенка А.М.,
суддів : Фанди В.П., Ніколової Б.Ю.,
при секретарі : Гриньовій А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 22а-307 за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі на рішення Волочиського районного суду від 14 вересня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі про визнання дій неправомірними, зобов»язання до вчинення дій.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі просить скасувати рішення Волочиського районного суду від 14 вересня 2010 року та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вказаним рішенням позов частково задоволений. Постановлено зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Волочиському районі здійснити нарахування та виплату надбавки до пенсії позивачці за період з 9 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року включно, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з врахуванням отриманих виплат.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
В обґрунтування незаконності рішення зазначається, що розмір надбавок дітям війни визначений постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р., і згідно якої позивачці здійснюється виплата підвищення до пенсії як «дитині війни». Суд не взяв до уваги, що відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом. Таким чином, мінімальний розмір пенсій за віком у розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, не застосовується для обчислення підвищень до пенсії. Законом України № 2195 передбачено, що фінансування виплат за цим Законом проводиться із державного бюджету, а не із бюджету Пенсійного фонду, а тому в діях управління ПФУ будь-яких порушень законодавства немає. Крім того, Законами України про Державний бюджет на відповідні роки не передбачалися видатки на виплату підвищення дітям війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
В засідання апеляційного суду представник управління Пенсійного фонду та позивачка не з’явилися, хоча про день, час і місце слухання справи повідомлені у встановленому законом порядку.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає
__________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції –Цермолонська Л.С. Справа № 22а-307
Доповідач –Фанда В.П. Категорія :10.3.1
задоволенню з наступних мотивів.
Судом встановлено, що позивачка має статус дитини війни відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-VІ від 18.11.2004 р.. На підставі вказаного Закону позивачка має право на підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком щомісяця.
Проте управлінням Пенсійного фонду України у Волочиському районі позивачці підвищення до пенсії у розмірі встановленому ст. 6 Закону України № 2195-VІ не виплачувалося в періоди з 9 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року.
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи та дослідженими судом доказами.
Давши належну оцінку зібраним по справі доказам суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про неправомірність дій управління Пенсійного фонду в Волочиському районі щодо відмови у виплаті позивачці підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції, яка діяла до 01.01.2006 р..
За таких обставин, суд обґрунтовано задоволив позовні вимоги позивачки.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлені судом правильно, що є підставою згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Доводи апеляційної скарги на законність рішення суду не впливають і спростовуються наступними обставинами.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка діяла до 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" призупинено на 2007 рік.
Статтею 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
9 липня 2007 року Рішенням Конституційного суду України N 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Відповідно до п. 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Положення п. 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" були визнані такими, що не відповідають Конституції України, згідно з Рішенням Конституційного суду України N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
За таких обставин, в періоди з 9 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 року по 31 травня 2010 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та виплачувати позивачці підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в редакції Закону, яка діяла до 01.01.2006 року.
Доводи апеляційної скарги про те, що підвищення до пенсії повинно виплачуватись у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року є необґрунтованими.
Обчислення підвищення до пенсії, виходячи з розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, є порушенням засад приоритету законів над підзаконними актами, а тому розрахунок такого підвищення повинен здійснюватись з розміру, встановленого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Посилання на те, що відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, а саме пенсії за віком, по інвалідності та по втраті годувальника, є безпідставними.
Положення частини третьої статті 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Не ґрунтується на законі і посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат підвищення до пенсії, оскільки відсутність коштів не може бути підставою невиконання зобов’язань встановлених ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону № 2195-VІ від 18.11.2004 р.
Інші підстави для скасування рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 198,200,206 КАС України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі на рішення Волочиського районного суду від 14 вересня 2010 року залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Судді: