Справа № 1519/2-246/11
З А О Ч Н Е Р І Ш Е ННЯ
Іменем України
09 вересня 2011 року Малиновський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого –судді Вербицької Н.В.,
за участю секретаря судового засідання –Солтис О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних та моральних збитків, спричинених внаслідок порушення права власності,
В С Т А Н О В И В :
В провадженні Малиновського районного суду м.Одеси з 2006 року знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих самочинною реконструкцією частини будинку.
Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 09 вересня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 залишені без розгляду.
ОСОБА_1 з урахуванням останніх уточнень позовних вимог просить стягнути з ОСОБА_2 матеріальні збитки в розмірі 7 591 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в середині 2005 року ОСОБА_3 без згоди її батька, який на той час був власником Ѕ частини жилого будинку АДРЕСА_1, без дозвільних документів та проекту розпочала реконструкцію в іншій половині жилого будинку. До зими відповідачка розібрала частину будинку, демонтувала інженерні комунікації, у вікнах було відсутнє скло, двері відчинені. Фактично перегородки між частинами будинку позивача і відповідачки, ширина яких становить 20 см., стали виконувати функцію зовнішніх стін. Внаслідок проведеного відповідачкою незаконного демонтажу частини будинку на стінах частини будинку позивачки з’явились сліди вологи, тріщини, частково втратили товарний вигляд меблі, речі домашнього вжитку. Сім’я позивача була позбавлена нормальних умов життя. Неправомірні дії відповідачки нанесли позивачці моральну шкоду, яку вона оцінює в розмірі 25 000 грн.
В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідачки судові витрати.
Відповідачка та її представник в судове засідання не з’явились двічі, про день слухання справи повідомлені, про причини неявки не сповістили.
Враховуючи достатність доказів на підтвердження вимог позивача, суд вважає за можливе проводити судовий розгляд у відсутності відповідачки та її представника.
Зі згоди позивача та його представника суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Вислухавши пояснення позивача, його представника, дослідивши матеріали цієї справи, а також справи за позовом ОСОБА_2 про визнання права власності № 2-3604/2005, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Правовідносини між сторонами виникли з приводу відшкодування шкоди, завданої майну позивача.
Відповідно до ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
В судовому засіданні встановлено, що на підставі рішення Іллічівського районного суду м.Одеси від 18.02.1966 року домоволодіння АДРЕСА_1 в рівних частках належало ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.26 справа № 2-3604/2005).
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер, спадщину після його смерті у вигляді Ѕ частини домоволодіння АДРЕСА_1 прийняла його донька ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 26.04.2007 року державним нотаріусом Сьомої Одеської державної нотаріальної контори (а.с.81).
Власником іншої половини домоволодіння АДРЕСА_1 була ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 на підставі рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 21.02.2005 року (а.с.8-9). На підставі цього судового рішення за ОСОБА_2 в КП «ОМБТІ та РОН»зареєстровано право власності на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1.
Проте, рішенням апеляційного суду Одеської області від 07.12.2010 року рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 21.02.2005 року скасовано та у позові ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, прийняття спадщини та визнання права власності відмовлено у зв’язку з недоведеністю обставин, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог.
Цим же рішенням апеляційного суду Одеської області визначено, що ОСОБА_5 своє право власності в КП «ОМБТІ та РОН»на підставі рішення Іллічівського районного суду м.Одеси від 18.02.1966 року не реєструвала, в 1967 році уклала шлюб з ОСОБА_7 та змінила своє прізвище на ОСОБА_5, 04.09.1987 року знялася з реєстрації за адресою АДРЕСА_1, померла в 2001 році.
З матеріалів справи вбачається, що жилий будинок розподілений між співвласниками в натурі, ОСОБА_4 користувався приміщеннями: 1-1 –кухня, 1-2 –жила, 1-3 –жила, 1-4 –жила, 1-5 –жила, 1-6 –кухня, 1-7 –коридор, 1-8 –санвузол, які складають кв.1, ОСОБА_2 –приміщеннями: 2-1 –жила, 2-2 –жила, 2-3 –коридор, 2-4 –санвузол, 2-5 –кухня, 2-6 –жила, які складають кв.2, та приміщеннями: 3-1 –коридор, 3-2 –вбиральня, 3-3 –санвузол, 3-4 –кухня, 3-5 –жила, 3-6 –жила, 3-7 –коридор, які складають кв.3 (а.с.26-28).
За період перебування власником Ѕ частини будинку АДРЕСА_1, тобто з лютого 2005 року, ОСОБА_2 розпочала реконструкцію приміщень житлового будинку, яким користувалась.
А саме, в першій половині 2005 року відповідачкою розібрані будівельні конструкції кв.3 та частини кв.2. Частина кв.2, що збереглась, не експлуатувалась: інженерні комунікації водопроводу, каналізації, енергопостачання відключені та розібрані. Квартира № 1 експлуатується, існуючи міжквартирні перегородки між кв.1 і кв.2 в теперішній час є зовнішніми стінами. Дані обставини підтверджується технічним висновком Одеської філії державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІпроектреконструкця»від 24.01.2006 року (а.с.35-49). В мотивувальні частині цього технічного висновку зазначена, що товщина міжквартирних перегородок (20 см) не відповідає теплозахисним якостям зовнішніх стін. При обстеженні кв.1 встановлено, що в зв’язку з недостатністю товщини перегородок, як зовнішньої стіни, кладка має сліди зволоження, шпалери пошкоджені, здулися, мають масові плями, розриви. Внаслідок розбори кв.№ 2 і № 3 в перегородках утворились нахилені тріщини.
В матеріалах справи відсутні дані про наявність у ОСОБА_2 дозвільних документів на проведення будівельних робіт та проекту реконструкції на кв.2 та кв.3, які знаходились в її користуванні.
Факт незаконного демонтажу частини житлового будинку АДРЕСА_1, яка примикає до частини будинку ОСОБА_1, підтверджується листом інспекції ДАБК в Одеській області від 06.06.2005 року (а.с.198).
Ті обставини, що відповідач користувалась зазначеною частиною будинку АДРЕСА_1 в період з початку 2005 року підтверджується її позовною заявою про визнання права власності та обставинами набуття права власності з 22.03.2005 року (а.с.2 справа 2-3604/2005, а.с.8-8зв.). Крім того, факт проведення робіт по ремонту будинку ОСОБА_2 підтверджується листом Одеського міського управління УМВС України в Одеській області від 17.05.2005 року (а.с.178).
Відповідно до ч.4 та 5 ст.319 ЦК України власність зобов’язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.
Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що внаслідок незаконного проведення ОСОБА_2 будівельних робіт в своєї частині жилого будинку, а також внаслідок недбалого ставлення до власності у вигляді 1\2 частини житлового будинку АДРЕСА_1, співвласнику будинку –ОСОБА_1 нанесена шкода.
Згідно робочого проекту ремонтно-поновлюваних робіт у приміщеннях квартири, що належить ОСОБА_4, складеного 10.01.2006 року Одеською філією державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІпроектреконструкця», розмір збитків, завданих власнику, складає 7 591 грн.(а.с.52-56).
Неправомірними діями відповідача, невизнанням ним вини та відмови виплатити збитки, заподіяних порушенням права власності, позивачу нанесена моральна шкода, яка виразилась в душевних переживаннях, позбавленні сім’ї позивача нормальних життєвих умов проживання, оскільки на стінах жилих кімнат позивача утворились плісняви грибки, низька температура взимку в житлових кімнатах через тонкі стіни перегородок змушувала позивача та членів її сім’ї спати одягнутими. Враховуючи характер правовідносин сторін, яки виникли з приводу відшкодування матеріальної шкоди, питання щодо стягнення моральної шкоди регулюються ст.1167 ЦК України.
Визнаючи розмір моральної шкоди, суд, застосовуючи принцип справедливості та співмірності, вважає за необхідне зменшити розмір моральної шкоди до 1 000 грн.
Задовольняючи позовні вимоги позивачки, відповідно до ст.88 ЦПК України, суд присуджує з відповідача понесені нею та документально підтверджені судові витрати в розмірі витрат на підготовку технічного висновку стану перегородок після демонтажу частини житлового будинку № АДРЕСА_1 в розмірі 363,96 грн. та витрат, пов’язаних з підготовкою робочого проекту ремонтно-відновлюваних робіт вищезазначеного будинку в розмірі 200 грн., витрат на правову допомогу –1 500 грн. (а.с.30).
Стягуючи витрати на правову допомогу в повному обсязі, суд виходить з того, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ…»№ 590 від 27.04.2006 року, вони не перевищують суму, яка обчислюється з того, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи. При цьому суд враховує час адвоката на складання зустрічної позовної заяви, численних клопотань та участь в шести судових засіданнях (а.с.15-18,59,59а,61,72,80,86-87,94-95,114-115,118-120).
Керуючись ст.ст.319,1166,1167 ЦК України, ст.ст.10,11,60,88213-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок порушення права власності в розмірі 7 591 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заподіяної моральної шкоди в розмірі 1 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на підготовку технічного висновку стану перегородок після демонтажу частини житлового будинку № АДРЕСА_1 в розмірі 363,96 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму витрат, пов’язаних з підготовкою робочого проекту ремонтно-відновлюваних робіт вищезазначеного будинку в розмірі 200 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов’язані з оплатою послуг по здійсненню юридичної допомоги в розмірі 1 500 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі до Малиновського районного суду м.Одеси апеляційної скарги на протязі 10 днів з дні проголошення рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Головуючий Н.В.Вербицька