№ 2-а-2604/11                 

                                                      П О С Т А Н О В А

                                              І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

           03.08.2011  року

Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді                 Сальникової Н.М.,

секретаря                                 Черкової Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської  районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по  нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення, -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської  районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по  нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов»язання здійснити, як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії інваліду 3-ї групи, перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2010 р. –2011 р. Також просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є інвалідом ІІІ групи по захворюванню, пов»язаному з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії та перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення. Згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат, однак в зазначеному розмірі її не отримує. У відповідь на звернення позивача, відповідачі відмовили у здійсненні перерахунку, пославшись на здійснення нарахування та виплати допомоги на підставі Постанови КМ України № 562 від 12.07.2005.

Сторони в судове засідання не з»явилися.

Позивач просила розглянути справу без її участі.

Представник відповідача –Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації  надав суду письмові заперечення проти позову, згідно яких просив частину позовних вимог залишити без розгляду, а саме нарахування та виплати щорічної допомоги  на оздоровлення за 2010 рік у зв’язку з пропуском шестимісячного строку для звернення до суду, мотивуючи тим, що таке нарахування було здійснено в листопаді 2010 року, відповідно з якого позивач мав змогу дізнатись про його порушене право, проте з позовом останній звернувся до суду лише в червні 2011 року; та відмовити в задоволенні позовних вимог по нарахуванню та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік, посилаючись на те, що порядок обчислення щорічної допомоги на оздоровлення здійснюється відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік», також її розмір, визначається Кабінетом Міністрів Україні. Оскільки, відповідно до Постанови КМ України від 12.07.2005 №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір щорічної допомоги на оздоровлення становить 90 грн., підстав для її нарахування та виплати в інших розмірах немає.

Представник відповідача - Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в судове засідання не з»явився. Про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. До суду направив письмові заперечення, згідно яких просив розглядати справу за відсутності представника, проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі. Разом з цим, зазначив, що не заперечує стосовно статусу позивача, яка дійсно має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення на підставі ст. 48  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Проте, щорічна допомога на оздоровлення за 2010 рік нарахована Центром на підставі розпорядження Управління праці та соціального захисту населення та у розмірах, визначених Постановою КМ України від 12.07.2005 № 562, а саме ..11.2010 в сумі 90,00 грн. Крім того, позивачем було пропущено строк звернення до адміністративного суду щодо недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 р. Стосовно позовних вимог за 2011 р. зазначив, що порядок обчислення щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст.ст. 62, 67 Закону №796-ХІІ, Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік», а також її розмір, визначається Кабінетом Міністрів Україні, і зокрема визначений Постановою КМ України від 12.07.2005 №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому підстав для нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення в інших розмірах немає. При цьому відповідач посилається на правильність застосування положень Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» поряд з положеннями Закону № 796-ХІІ, вважаючи положення Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік», якими регулюються спірні правовідносини, остаточними та пріоритетними по відношенню до відповідних положень Закону 796-ХІІ,  як прийнятими пізніше ніж відповідні положення Закону 796-ХІІ.  

Суд, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін та ухвалити рішення по справі, на підставі наявних в ній доказів.

На підставі ст.86 КАС України, оцінивши безпосередньо, всебічно, повно та об’єктивно досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1  є інвалідом ІІІ групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеним до першої категорії, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, виданим 31.01.2001 р. і вкладкою до посвідчення НОМЕР_2 (а.с.7,6) та перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, а отже має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону № 796-ХІІ у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

У листопаді 2010 р. Управлінням праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації на підставі Постанови КМ України № 562 від 12.05.2007 р. у розмірі 90 грн. позивачу було нараховано щорічну допомогу на оздоровлення. Проте яку ще не виплачено Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат. Разом з цим,  розмір нарахованої та не виплаченої позивачу згідно Постанови КМ України № 562 від 12.05.2007 щорічної допомоги на оздоровлення у сумі 90 грн. не відповідає розміру даної допомоги, визначеному ст.48 Закону № 796-ХІІ, а саме 4 мінімальних заробітних плат.

31.05.2011 р. позивач звернувся до відповідачів із заявами про проведення перерахунку та виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2010, 2011 р.р., проте листами відповідачів від 03.06.2011 р. та 08.06.2011 р. йому було відмовлено у зв’язку з відсутністю на те законодавчо обґрунтованих підстав (а.с.3,4).

         Відповідно до ст.48 Закону України № 796-ХІІ особи, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС І категорії ІІІ групи мають право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат.

Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 р.» про зупинення дії ст. 48  Закону України № 796-ХІІ визнано неконституційним рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008.

Відповідно до ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 67 Закону України  № 796-ХІІ було встановлено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій (передбачених цим Законом) підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості житла і зростання мінімальної заробітної плати.

Враховуючи особливий статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та обумовлену цим необхідність їх адекватного соціального захисту, Верховна Рада України у 2006 році доповнила  Закон України  № 796-ХІІ статтею 71, в якій встановлено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону (Закон № 231-V від 05 жовтня 2006 року).

Також, згідно ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту або обсягу існуючих прав і свобод.

Суд погоджується з письмовими запереченнями Відповідача в тій частині, що за наявності нормативно-правових актів, які мають однакову юридичну силу, але по-різному регулюють спірні правовідносини – визначають розмір щорічної допомоги на оздоровлення, а саме Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  та відповідний Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік, підлягає застосуванню закон за принципом пріоритету норми, яка прийнята пізніше, тобто Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та Закон України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».

Зокрема, Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»надано право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до чинного законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами.

Разом з тим, таке право Кабінету Міністрів України було надано лише з прийняттям вказаних законів.

Тому нарахування та виплата щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, визначеному Постановою КМ України № 562 від 12.07.2005 р., яку видано до прийняття Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»є необґрунтованим та здійсненим в порушення вимог ст. 19 Конституції України.

Матеріалами справи встановлено, та не заперечується представником відповідача -2, що нарахування щорічної допомоги на оздоровлення позивачу за 2010 рік було проведено у листопаді 2010 року.

Таким чином, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідачів щодо відмови перерахунку та виплати позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії ІІІ групи, щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік та 2011 рік у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

 За таких обставин вимоги ОСОБА_1 визнати протиправними дії та зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської  районної в м. Києві державної адміністрації здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення, Київський міський центр по  нарахуванню та здійсненню соціальних виплат - виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2010, 2011  р.р., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

   Вимога позивача в частині стягнення з відповідача витрат, пов»язаних з розглядом справи, а саме оплата правової допомоги не підлягає задоволенню, оскільки позивач документально не підтвердив понесені витрати.

    Згідно п.18 ч.1 ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито»за  7-93 від 21.01.1993 року позивач звільнений від сплати судового збору.

    На підставі викладеного та керуючись  ст. ст. 19, 22, 152 Конституції України, Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», ст.ст. 8, 9, 70-71, 94, 99, 158-163, 167 КАС України, суд –

п о с т а н о в и в:

позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської  районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по  нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення - задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської  районної в м. Києві державної адміністрації та Київського міського центру по  нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку та виплати суми щорічної допомоги на оздоровлення -  протиправними.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської  районної в м. Києві державної адміністрації здійснити ОСОБА_1  перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за 2010 рік та за 2011 рік.

 Зобов»язати Київський міський центр по  нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на підставі перерахунку, проведеного Управлінням праці та соціального захисту населення Голосіївської  районної в м. Києві державної адміністрації здійснити виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за 2010 рік та 2011 рік, з урахуванням проведених виплат.

 В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

         Суддя: