1-1048/11

   В И Р О К

     Іменем України

  02.08.2011    року                                Голосіївський районний суд м. Києва

в складі: головуючого                     - судді Бойка О.В.

при секретарі                               - Карпусь О.В.,   

з участю прокурора                     - Замкової К.П.,

потерпілої                                         - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві  кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, на території України не зареєстрованого, без постійного місця проживання, раніше судимого: вироком  Дарницького районного суду  м. Києва від 10.12.1993  за ч. 1 ст. 229-6 КК України (в редакції 1960 року) до 1 року позбавлення волі; вироком   Ватутінського районного суду м. Києва від 28.02.1994  за ч. 1 ст. 140, ч. 2 ст. 229-6, 43, 14 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі;  вироком  Ватутінського районного суду м. Києва від 10.10.1997  за ч. 2 ст. 229-6 КК України (в редакції 1960 року до 2 років 6 місяців позбавлення волі; вироком Ватутінського районного суду м. Києва від 07.08.2000 р. за ч. 2 ст. 140 КК України в редакції 1960 року до 2 років 6 місяців позбавлення волі; вироком Деснянського районного суду м. Києва від 16.01.2006 року за ч. 2 ст.186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився з місця позбавлення волі 12.02.2009 на підставі Закону України «Про амністію», від 12.12.2008,  у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2 04.05.2011 року, приблизно о 19:40 годин, знаходячись в лісопосадці поруч з будинком № 38 по проспекту Науки в м. Києві, домовився про вчинення грабежу із невстановленою досудовим слідством особою, справа відносно якої виділена в окреме провадження. Реалізуючи спільний злочинний умисел підсудний ОСОБА_2, та невстановлена особа підійшли до потерпілої ОСОБА_1 яка в цей час перебувала у лісопосадці та нахилилась над пакетами з речами, і взявши її під руки  потягли до схилу лісопосадки. Там ОСОБА_2 двома руками штовхнув  потерпілу в  плечі, від чого остання впала на землю вдарившись лівою стороною об гілку що лежала на землі, отримавши тілесні ушкодження у вигляді синців в лобній ділянці зліва, на заднє-зовнішній поверхні лівого передпліччя в нижній третині, на зовнішній поверхні лівого передпліччя в середній третині, кожне з яких, відповідно до висновку експерта № 2371 від 06.05.2011 р., відноситься до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров'я). Невстановлена до судовим слідством особа,  згідно відведеної  їй ролі,  відкрито, ривком зірвала з шиї потерпілої  ОСОБА_1 ланцюжок із підвіскою «Ікона Божої матері», вартістю 1800 гривень, ланцюжок з підвіскою у вигляді літери «Л», вартістю 1000 гривень, ланцюжок з підвіскою «Топаз»вартістю 3000 гривень та забрала навушники, вартістю 150 гривень, від мобільного телефону, які знаходилися на шиї ОСОБА_1, також з пакету забрала мобільний телефон Нокіа 7373, вартістю 400 гривень, в якому була сім-карта оператора мобільного зв'язку Київстар, вартістю 25 гривень, на рахунку якої були гроші в сумі 60 гривень, завдавши при цьому потерпілій ОСОБА_1 тілесне ушкодження у вигляді садни на лівій заднє-боковій поверхні шиї в нижній третині, на правій боковій її поверхні в нижній третині, яке, відповідно до вказаного вище висновку експерта, відноситься до легкого тілесного ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров'я). Після цього підсудний ОСОБА_2  та невстановлена досудовим слідством особа з місця вчинення злочину з викраденим майном втекли, завдавши потерпілій ОСОБА_1, збитки на загальну суму 6435 гривень.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винуватим себе не визнав та показав, що 04.05. 2011 року знаходився на проспекті Науки в м. Києві і побачив що потерпіла, яка перебувала в стані алкогольного сп’яніння, із садовим ножем вириває з клумби квіти за що їй перехожий чоловік зробив зауваження. Потерпіла почала з ним лаятися, ледь не кидаючись в бійку. Він почувши це і зрозумівши, що назріває конфлікт в ході чого можуть з’явитися працівники міліції , не бажаючи такої зустрічі, оскільки він раніше судимий і був без документів, пішов. Проходячи неподалік потерпілої та вказаного громадянина побачив на землі золотий ланцюжок який, розуміючи, що він йому не належить - забрав собі. Через декілька хвилин його затримали працівники міліції та вилучили у нього вказаний золотий ланцюжок.

Не дивлячись на невизнання підсудним своєї вини його вина доводиться наступними доказами:

- показаннями потерпілої ОСОБА_1, яка в судовому засіданні пояснила, що 04.05.2011 року, приблизно о 19.40 годин вона поверталась з Деміївського ринку на громадському транспорті. Вийшовши на зупинці «Гастроном», що знаходиться на пр-ті Науки, 39 в м. Києві, пішла в напрямку лісопосадки, щоб по стежці спуститись вниз на вул. О. Кошового. Прямуючи по стежці зупинилася, щоб перекласти речі в інший кульок. Нахилившись над кульками, побачила, що до неї несподівано підійшли підсудний ОСОБА_2 та інший, якого вона раніше описувала, один з яких спитав, що вона робить в лісопосадці. Вона відповіла, що їм немає до цього ніякого діла і відразу відчула, що вони  взяли її руками попід руки та потягли до схилу де  ростуть кущі та дерева. Підійшовши до схилу який розташовувався приблизно на відстані декількох метрів хтось із чоловіків,ю здається ОСОБА_2 штовхнув її у плечі  і вона впала вдарившись лівим боком і головою об гілку дерева, яка лежала на землі. Вона почала підводитись і другий чоловік нахилився до неї і одним ривком зірвав з її шиї три золотих ланцюжка з кулонами: один у виді «Божої Матері», другий зі вставкою з топазом, третій - у вигляді літери «Л»та навушники до яких був прикріплений мобільний телефон «Нокіа-7373», який лежав у кульку. Далі невідомий чоловік забрав з кулька телефон. Заволодівши її майном ОСОБА_2 та інший чоловік побігли в напрямку пр-ту Науки, а вона підвелася, побігла за ними в напрямку проїжджої частини пр-ту Науки і почала кричати, що її пограбували. Потім на проспекті зустріла працівників міліції яким розповіла про злочин. Через декілька хвилин приїхав автомобіль патрульно-постової служби, і співробітники міліції показали їй чоловіка, який знаходився в вищевказаному автомобілі. Вона впізнала ОСОБА_2 як одного з грабіжників, які щойно вчинили щодо неї злочин. В даний час просить залишити її позовну заяву без розгляду. В добровільному порядку матеріальні збитки та моральна шкода їй не відшкодована.

- показаннями свідка ОСОБА_3, який в судовому засіданні пояснив, що 04.05.2011 він спільно з інспектором патрульної служби ОСОБА_4 та старшим прапорщиком ОСОБА_5, перебували у добовому чергуванні на автопатрулі, маршруту № 201 (маршрут патрулювання по вул. Червоноармійська, вул. Горького та пр-т Науки в м. Києві). Приблизно о  19.30 годині проїжджали   по проспекту Науки в м. Києві,  звернули на вулицю Малокитаївську в м. Києві. Прапорщик ОСОБА_4 помітив біля будинку № 73 вулиці Малокитаївська в м. Києві чоловіка який вів себе підозріло йшов швидкою ходою та оглядалася по сторонам. Вони під’їхали до вказаного чоловіка, представилися та прапорщик ОСОБА_4 попросив  пред'явити документи що посвідчують особу. Чоловік занервував, сказав, що документів при ньому немає, а прізвище ім’я та по батькові  його -  «ОСОБА_6». Вони попросили вказану особу показати вміст кишень, щоб переконатися чи немає ножа чи пістолета, на що «ОСОБА_6»самостійно показав вміст кишень і із зовнішньої кишені куртки витягнув ланцюжок з кулоном жовтого кольору, який був розірваний. «ОСОБА_6»повідомив, що ланцюжок належить йому і він його несе в ремонт. В цей час по радіостанції, черговим Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві було передано орієнтування про вчинення двома невстановленими особами грабежу  по проспекту Науки в м. Києві. По переданим прикметам, затримана ними особа була схожа на особу яка вчинила грабіж. Після цього особу, яка представилася ОСОБА_6, вони посадили до автомобіля та підвезли до місця де знаходилася потерпіла і остання вказала на нього як за одного із злочинців, що вчинили відносно неї грабіж.  Далі вони доставили сказану особу до Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві, де при перевірці по автоматизовані базі «АРМОР», було встановлено, що ім'я затриманої особа насправді ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.  В приміщенні Голосіївського РУГУМВС України в м. Києві у ОСОБА_2 в присутності понятих було вилучено з лівої зовнішньої кишені куртки розірваний ланцюжок з кулоном жовтого кольору,  пневматичний пістолет та коробку з під приставки, а також мобільний телефон Нокіа.  ОСОБА_2 повідомити де він взяв вилучені в нього речі, повідомити відмовився.

-          показами  свідка ОСОБА_5 який в судовому засіданні дав покази аналогічні до показів свідка ОСОБА_3

а.с.75-77;

- протоколом очної ставки  між потерпілою ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2, в ході якої потерпіла ОСОБА_1  повідомила, що саме ОСОБА_2 разом з невстановленою особою  04.05.2011 року із застосуванням насилля  відкрито викрали її золоті ланцюжки з кулонами мобільний телефон та навушники.

а.с. 70-71;

-          протоколом огляду місця події від 04.05.2011 року з фототаблицею, згідно якого у ОСОБА_2 було виявлено та вилучено розірваний ланцюжок із металу жовтого кольору із кулоном у вигляді ікони Божої матері, який в подальшому був впізнаний потерпілою як золотий виріб, який був у неї відкрито викрадений підсудним ОСОБА_2 разом з невстановленою досудовим слідством особою.

а.с.13-14;

-           висновком експерта № 2371 від 06.05.2011, відповідно до якого у ОСОБА_1 було виявлено тілесні ушкодження у вигляді синців в лобній ділянці зліва, на заднє-зовнішній поверхні лівого передпліччя в нижній третині, на зовнішній поверхні лівого передпліччя в середній третині; садна на лівій заднє-боковій поверхні шиї в нижній третині, на правій боковій її поверхні в нижній третині, кожне з яких відноситься до легкого тілесного ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров'я).

а.с. 26-28;

-           речовими доказами: золотими ланцюжком та кулоном у вигляді ікони.

   а.с.20;

-  матеріалами дізнання

     а.с. 8 -14;

Суд критично відноситься до показів підсудного ОСОБА_2  щодо не вчинення ним вказаного злочину. Вказані покази є не послідовними не логічними і суперечать іншим, зібраним по справі та перевіреним в судовому засіданні, доказам.  Підсудний ОСОБА_2 під час досудового слідства не зміг пояснити яким чином у нього опинилася річ потерпілої і лише в судовому засіданні, після певного часу перебування в СІЗО висунув версію, що нібито знайшов вказану річ поруч з потерпілою, яка мабуть її і загубила.

Спростовуючи позицію підсудного необхідно зазначити те, що ОСОБА_2 був затриманий одразу після вчинення злочину, при ньому було виявлено предмет отриманий ним злочинним шляхом, що належить потерпілій ОСОБА_1  Крім всього потерпіла одразу і без вагань впізнала ОСОБА_2 як одного із злочинців який в співучасті з іншим невстановленим чоловіком вчинив щодо неї грабіж.

Покази  потерпілої логічні, послідовні та не змінні з моменту написання заяви про злочин, а тому приймаються судом як доказ вини підсудного. Окрім того як було достеменно з’ясовано в судовому засіданні підсудний та потерпіла до вказаного злочину ніколи один одного не бачили, знайомі не були, а отже потерпіла не мала будь якого мотиву обмовляти підсудного.    

З огляду на викладене суд вважає доказаною вину підсудного ОСОБА_2 у вказаному злочині і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна поєднаним з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, повторно, за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні підсудному ОСОБА_2 міри покарання, суд враховує наступні обставини:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який класифікується як тяжкий;

- особу винного, який раніше судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, і негативно за місцем відбування покарання.

- його позицію до скоєного, а саме не визнав вину.  

- стан здоров’я –хворіє на ВІЧ, сифіліс та гепатит С.   

Відповідно до ст. 66 КК України обставин, що пом’якшують  покарання підсудному ОСОБА_2 судом не встановлено.  

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання підсудному ОСОБА_2 є рецидив злочинів.     

На підставі викладеного, суд вважає, що перевиховання та виправлення підсудного не можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити  покарання в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України  у виді позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 до підсудного ОСОБА_2 необхідно залишити без розгляду, оскільки потерпіла  зробила про це заяву в судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

    ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання за цією статтею –4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу, залишити без змін - тримання під вартою у Київському СІЗО № 13 УДДПВПУ  в м. Києві та Київській області.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 відраховувати з 02 серпня 2011 року зарахувавши в строк відбуття покарання строк його попереднього ув’язнення з 05.04.2011 року по 01.08.2011 року включно.

          Арешт накладений на майно ОСОБА_2: мобільний телефон Нокіа 11 10і ІМЕІ: НОМЕР_1 з акумулятором та сім картою мобільного оператора Life,  а також пневматичний  пістолет із магазином, калібру 4,5 мм моделі ВВ № НОМЕР_2 «ВВ CAL (5,5 mm) S, MADE IN TAIWAN»–скасувати.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 до засудженого ОСОБА_2 -  залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, який знаходиться під вартою, в той же строк з моменту отримання копії вироку.

            Суддя                                                                                    О.В.Бойко