Справа № 2-а-1800/11

К І Р О В С Ь К І Й    Р А Й О Н Н И Й    СУД

А В Т О Н О М Н О Ї    Р Е С П У Б Л І К И    К Р И М

_________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

і м е н е м           У к р а ї н и

08 червня 2011 року                         Кіровський районний суд Автономної Республіки Крим  

у складі:   головуючого     -  судді   Михайлова

                   при секретарі -            Бешлієвій Е. А.                                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Кіровське справу за позовом  ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кіровської селищної ради АР Крим про скасування рішення,

    в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Кіровської селищної ради АР Крим з вимогою визнати незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Кіровської селищної ради АР Крим № 29 від 27.01.2011 року. Вказує, що їй на праві приватної власності  належить будинок «Баня-сауна»розташований за адресою: АДРЕСА_1, Кіровського району АР Крим. Зазначає, що коли вона придбала вказану будівлю, вона була нежитловою та використовувалася для комерційних потреб, та оскільки значна частина будівлі не використовувалася, позивач вирішила її переобладнати у жилу. Протоколом засідання Виконавчого комітету Кіровської селищної ради АР Крим № 9 від 27.08.2010р. їй було рекомендовано надати акт міжвідомчої комісії про можливість переводу частини будівлі у жилу. Позивач отримала технічний висновок від 24.03.2005 року за яким частину обстежених приміщень можливо використовувати під однокімнатну квартиру, планування і конструкція будівлі не суперечить вимогам СНіП 2.08.01-89 «Жилі будівлі». Феодосійска МБРТІ надала їй копію інвентарної справи на баню-сауну з вбудованою квартирою. Актом обстеження стану нежилої будівлі №2 від 23.09.2010р. міжвідомча комісія визнала частину нежилої будівлі по АДРЕСА_1 АР Крим здатною для постійного проживання, яке відповідає ДБН В.2.2.-15-2005 «Жилі будівлі». Рішенням Виконавчого комітету Кіровської селищної ради АР Крим №186 від 28.09.2010р. затверджено акт міжвідомчої комісії виконкому селищної ради №2 від 23.09.2010р. Другим пунктом вказаного рішення частина будівлі зарахована квартирою№1 по АДРЕСА_1. Рішенням  Виконавчого комітету Кіровської селищної ради АР Крим №29 від 27.01.2011р. будо скасовано рішення виконкому №186 від 28.09.2010р., як таке, що не відповідає положенням ст.382 ЦК України. Позивач вважає вказане рішення незаконним та просить його скасувати.

     В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідач позов не визнав.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом досліджено протокол засідання Виконавчого комітету Кіровської селищної ради АР Крим №9 від 27.08.2010р. згідно якого позивачці було рекомендовано надати акт міжвідомчої комісії про можливість переводу частини будівлі у жилу.

Судом встановлено, що згідно технічного висновку ТОВ «Архітектурно-виробниче бюро»від 24.03.2005 року частину обстежених приміщень бані по вул.Фрунзе, 1»д»смт.Кіровське можливо використовувати під однокімнатну квартиру, планування і конструкція будівлі не суперечить вимогам СНіП 2.08.01-89 «Жилые здания».

Актом обстеження стану нежилої будівлі №2 від 23.09.2010р. міжвідомча комісія виконавчого комітету Кіровської селищної ради визнала частину нежилої будівлі по АДРЕСА_1 АР Крим здатною для постійного проживання, яка відповідає ДБН В.2.2.-15-2005 «Жилые здания».

Рішенням Виконавчого комітету Кіровської селищної ради АР Крим №186 від 28.09.2010р. затверджено акт міжвідомчої комісії виконкому селищної ради №2 від 23.09.2010р. Другим пунктом вказаного рішення частина будівлі зарахована квартирою№1 по АДРЕСА_1.

Судом встановлено, що рішенням  Виконавчого комітету Кіровської селищної ради АР Крим №29 від 27.01.2011р. будо скасовано рішення виконкому №186 від 28.09.2010р., як таке, що не відповідає положенням ст.382 ЦК України.

Згідно ст. 382 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

Житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

З наданих суду документів встановлено, що частина АДРЕСА_1 можливо використовувати під квартиру загальною площею - 110,9 м2, жила площа - 22,0 м2. Планувальні та конструктивні рішення відповідають вимогам СНіП 2.08.01-89 «Жилые здания».

Згідно зі статтею 150 Житлового кодексу Української РСР, власник житла має право володіти, користуватися і розпоряджатися житлом на свій розсуд, тобто:

•продавати, обмінювати, відчужувати іншим шляхом належне йому житло, здавати в найм, укладати інші угоди, не заборонені законом;

•використовувати належне йому майно для ведення господарської діяльності невиробничого характеру та іншої не забороненої законом діяльності;

•передавати належне йому майно у тимчасове користування іншим особам на підставі відповідних договорів;

•заповідати громадянам, органам державної влади, органам місцевого самоврядування, іншим юридичним особам відповідно до закону належне йому майно.

Відповідно до статті 6 Житлового кодексу УРСР, житлові будинки і житлові приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у житлових будинках для потреб промислового характеру забороняється.

Відповідно до вимог діючого законодавства розробку проектної документації на переобладнання і перепланування квартир необхідно здійснювати відповідно до вимог діючих будівельних норм і правил (СНиП 08.01-89 «Жилые здания», СНиП 2.04.08-87 «Газоснабжение», ДБН А.2.2-3-97 «Склад, порядок розробки, узгодження і затвердження проектної документації для будівництва», ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення»та інші) і погоджувати з місцевими органами державного нагляду.

Згідно зі СНіП 2.08.01-89 "Жилые здания", такі приміщення (приміщення громадського призначення) можуть бути розміщені в житлових будинках на першому, другому та цокольному поверхах і повинні мати входи й евакуаційні виходи, ізольовані від житлової частини будинку, та використовуватись за призначенням.

Дозвіл на виконання робіт з переобладнання та перепланування приміщення надається за рішенням органів місцевого самоврядування та за погодженням органів містобудування та архітектури, санітарних і протипожежних служб. Проектна документація обов'язково повинна погоджуватись із місцевими органами державного нагляду.

Чинним законодавством України не передбачено механізму переведення нежитлового приміщення у житлове.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.   

Відповідно до ст. 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до органів місцевого самоврядування відносяться сільські, селищні, міські ради, що представляють відповідні територіальні громади та які здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.   

З огляду на статтю 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачена компетенція сільських, селищних, міських рад виключно на пленарних засіданнях вирішувати такі питання як скасування актів виконавчих органів ради які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави суду вважати, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки чинне законодавство України не забороняє розміщення приміщень громадського призначення в житлових будинках на першому, другому та цокольному поверхах за умови, якщо вони мають окремі входи й евакуаційні виходи, ізольовані від житлової частини будинку. Рішення виконавчого комітету Кіровської селищної ради АР Крим від 28.09.2010 року № 186 за наявності порушень норм діючого законодавства могло бути скасовано лише на пленарному засіданні селищної ради відповідно до ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», а отже оскаржуване рішення Виконавчого комітету Кіровської селищної ради АР Крим № 29 від 27.01.2011 року є неправомірним та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 162 КАС України, ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», суд, -

п ос т а н о в и в :

Позов задовольнити

Визнати неправомірним та скасувати рішення Виконавчого комітету Кіровської селищної ради АР Крим № 29 від 27.01.2011 року про скасування рішення Виконавчого комітету Кіровської селищної ради АР Крим №186 від 28.09.2010р. яким затверджено акт міжвідомчої комісії виконкому селищної ради №2 від 23.09.2010р.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.254 КАС України.

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її проголошення до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Кіровській районний суд АР Крим. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя                                                                                             Р.В. Михайлов