У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 вересня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді : Гордійчук С.О.
суддів : Боймиструк С.В., Рожина Ю.М.
при секретарі : Панас Б.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Здолбунівського районного суду від 02 червня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства ‘’Райффайзен Банк Аваль’’про визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Здолбунівського районного суду від 02 червня 2011 року в позові ОСОБА_1 до ПАТ ‘’Райффайзен Банк Аваль’’про визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки відмовлено за безпідставністю.
В поданій на рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на його незаконність, оскільки суд не врахував, що всупереч вимог чинного законодавства на момент укладення оскаржуваного кредитного договору у відповідача індивідуальної ліцензії виданої НБУ на використання іноземної валюти при здійсненні платежів за оскаржуваним договором кредиту не було.
Крім того, на момент укладення спірного кредитного договору законодавством України не було передбачено, що безпосередньо банківська ліцензія, дозвіл та додаток до дозволу Національного банку України надають право громадянам України здійснювати валютні операції, зокрема виконувати грошові зобов’язання за кредитним договором в іноземній валюті.
Відповідно до ст.ст. 203,215, 227 ЦК України даний кредитний договір мав бути визнаний недійсним, і на підставі цього мав бути визнаний недійсним договір іпотеки, який укладався на забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором та застосувати реституцію.
Просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції правильно виходив з того, що оспорювані правочини вчинені з дотриманням всіх вимог, передбачених чинним законодавством.
За відсутності нормативних умов для застосування режиму індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій достатньою правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст. 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої в установленому порядку, тобто отримання письмового дозволу НБУ на операції, пов’язані з іноземною валютою.
Надання кредитів у валюті за наявності в банку відповідної генеральної ліцензії (дозволу НБУ на здійснення кредитних операцій у валюті) не суперечить вимогам чинного законодавства України.
Згідно з ліцензією, виданою ВАТ ‘’Райффайзен Банк Аваль’’Національним банком України 11 жовтня 2007 року за №10 та дозволом №10-4 від 11 жовтня 2006 року ВАТ ‘’Райффайзен Банк Аваль’’має право здійснювати банківські операції, зокрема надавати кредити в іноземній валюті.
На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується і апеляційний суд.
Доводи апеляційної скарги про те, що індивідуальна ліцензія на здійснення валютних операцій у відповідача відсутня, а тому він не мав права проводити видачу кредиту в іноземній валюті не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до п.4 ч. 5 Декрету Кабінету Міністрів України ’’Про систему валютного регулювання і валютного контролю’’, від 19.02.1993 року, N 15-93 індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребує така операція як надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.
Оскільки на даний час обмеження щодо термінів і сум таких кредитів не встановлені законодавством, отримання відповідної індивідуальної ліцензії не є необхідною умовою для видачі та одержання кредиту. Єдиною правовою підставою для здійснення банкам кредитування в іноземній валюті є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Здолбунівського районного суду від 02 червня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.
Головуючий :
Судді :