Справа №2-241/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2011 р.                                                                                           м.Радивилів

Радивилівський  районний  суд  Рівненської   області

В складі:

Головуючий  суддя:                           Прачук Л.І.

При  секретарі судового засідання:  Дубнік О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Радивилів цивільну справу за  

позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя

                                                       в с т а н о в и в:

            Позивач звернувся до суду з позовом про поділ спільного майна набутого ними в період зареєстрованого шлюбу з відповідачем впродовж 1988-2010 років. В обґрунтування позову посилається на те, що на даний час шлюб між ними розірвано, а відповідач відмовляється повернути йому в добровільному порядку належну йому частину майна із спільного майна подружжя. Просить виділити йому телевізор «Меридіан»вартістю 700 грн., два м»які крісла вартістю 700 грн., музичний центр вартістю 1500 грн., софу вартістю 1500 грн. і гроші за половину проданого автомобіля ВАЗ 2101 в сумі 1500 грн. –на загальну суму 5900 грн.. Відповідачці просить виділити два килими розміром 2х3 вартістю 120 грн., килим 3х4 вартістю 150 грн.,тумбочку під телевізор вартістю 250 грн., спальний гарнітур вартістю 2500 грн., газову плиту вартістю 500 грн.,  два газові конвектори вартістю 2000 грн., м»яка частина вартістю 300 грн. і гроші за  проданого автомобіля в сумі 1500 грн. –на загальну суму 9820 грн.. Крім того просить стягнути з відповідачки на його користь різницю у вартості майна в сумі 3920 грн..

               В судовому засіданні позивач частково змінив позовні вимоги. Показав, що в період розгляду даної справи судом він за добровільною згодою з відповідачкою забрав частину спільного майна, а саме: два м»яких крісла вартістю 700 грн., спальний гарнітур вартістю 2500 грн. і тумбочку під телевізор вартістю 250 грн.. Всього забрав майна на загальну суму 3450 грн.. Від претензій на інше майно відмовляється. Просить лише стягнути з відповідачки на його користь 1500 грн. –половина суми коштів, які відповідач отримала від продажу автомобіля, який був  набутий в період зареєстрованого шлюбу і був їх спільною власністю.

               Відповідач позову не визнала. Подала до суду заперечення на позов, в якому вказує, що дійсно в період зареєстрованого шлюбу ними придбано частину вказаного в позові майна, а саме: телевізор «Меридіан», два м»яких крісла, два килими настінних, килим на підлогу, тумбочка під телевізор, спальний гарнітур, холодильник, газова плита, два газові конвектори, м»яка частина. Згідна з оцінкою згаданого майна –на загальну суму 10920 грн..  Однак вважає, що позивач в перелік спільного майна включив майно, яке йому не належить, а саме: музичний центр вартістю 1500 грн., який є власністю їх сина ОСОБА_3, а також автомобіль ВАЗ 2101, який не був їх власністю, а вони просто керували ним по дорученню. До спільного майна також не належить софа - вони ніколи не купували софу вартістю 1500 грн.. Разом з тим позивач безпідставно не включив до переліку спільного майна телевізор DAE WOO  вартістю 1200 грн., який був придбаний ними в період шлюбу однак позивач самочинно продав його, а виручені кошти потратив на себе. Просить виділити позивачу майно: телевізор  ДАЕ вартістю 1200 грн, два м»яких крісла вартістю 700 грн.,  тумбочка під телевізор вартістю 250 грн., спальний  гарнітур вартістю 2500 грн., газовий конвектор вартістю  1000 грн. – на загальну суму 5650 грн., а інше майно вартістю 5250 грн. –в т.ч. телевізор «Меридіан»вартістю 700 грн., холодильник вартістю 2500 грн., газову плиту вартістю 500 грн., газовий конвектор вартістю 1000 грн., м»яка частина вартістю 300 грн., два килими за 120 грн. і килим за 150 грн. –виділити їй.

              В судовому засіданні показала, що в період розгляду справи в суді позивач забрав з її будинку з її добровільної згоди частину їх спільного майна, яке він бажав. А саме: спальний гарнітур, тумбочку під телевізор і два м»які крісла. Інша половина спільного майна залишилася їй. Вона не згідна сплачувати1500 грн., бо автомобілем керували по дорученню  позивач і їх син і саме син продав цей автомобіль.   

              Заслухавши сторін,  вивчивши письмові докази по справі, давши їм повну, всесторонню і правову  оцінку суд не  знаходить позовні вимоги доведеними.

               В процесі розгляду справи позивач змінив свої вимоги і за згодою з відповідачем забрав частину майна, на яке не заявляв претензій в позовній заяві, в т.ч. два м»які крісла, спальний гарнітур і тумбочка під телевізор –на загальну суму 3450 грн.. Підтвердив факт придбання в період зареєстрованого шлюбу телевізора DAEWOO вартістю 1200 грн. і показав, що він дійсно забрав даний телевізор, але він на даний час є несправний. На інше майно, заявлене в позові , позивач не претендує, а лише просить стягнути компенсацію половини вартості проданого належного їм на праві спільної власності автомобіля.

               Таким чином встановлено, що позивач забрав у своє користування частину спільного майна подружжя на загальну суму 4650 грн..

               Віддавши позивачу частину майна, відповідач тим самим частково визнала позовні вимоги  в сумі 4650 грн..

               Виходячи з викладеного суд знаходить доведеним, що в період спільного проживання сторін в зареєстрованому шлюбі ними набуто майно виходячи із добровільного його поділу сторонами, на суму 9300 грн.. Сторони добровільно поділили це майно, про що заявили в судовому засіданні. На інше майно позивач не претендує, про що він заявив суду.  

               Що стосується належності до спільного майна подружжя автомобіля ВАЗ 2101. то даний факт не доведений в судовому засіданні. В обґрунтування позовних вимог в цій частині позивач представив в судове засідання тимчасовий реєстраційний талон НОМЕР_1 на автомобіль ВАЗ 2101 на ім.»я позивача, термін дії якого закінчився 15.03.2006 року. Інших доказів суду не представлено. Де перебуває згаданий автомобіль у даний час суду не відомо. Таким чином суд не знаходить доведеним, що у спільній власності подружжя перебував    автомобіль ВАЗ 2101 і цей автомобіль був проданий відповідачем без згоди позивача.

               Судові витрати підлягають до відшкодування в межах задоволення позовних вимог.

               Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст..61, 62 СК України, ст..368 ЦК України  ст..ст.10,11,62,69,72,84,88,89,212,213  ЦПК України суд

                                                       В и р і ш и в:                                                                                        

                 Позов задовільнити частково.

                   Виділити у власність ОСОБА_1  частину спільного майна подружжя: два м»яких крісла вартістю 700 грн, спальний гарнітур вартістю 2500 грн., тумбочку під телевізор вартістю 250 грн., телевізор DAEWOO вартістю 1200 грн. - на загальну суму 4650 грн. –позовні вимоги  задоволені відповідачем після пред»явлення позову.

                 В частині позовних вимог про стягнення 1500 грн. –половини вартості автомобіля ВАЗ 2101 - відмовити за недоведеністю.

                 Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 171 \сто сімдесят одну грн.. сплачених судових витрат                   

                  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Радивилівський районний  суд  шляхом подання в 10-денний строк апеляційної скарги.

                При неподанні в 10-денний строк апеляційної скарги рішення набирає законної сили по закінченню цього строку, а при поданні апеляційної скарги рішення набирає законної  сили по закінченню розгляду справи апеляційним судом.

                         Суддя;