Справа  № 1-319/11

В И Р О К

Іменем України

01.06.2011  року                                        Корабельний районний суд м. Миколаєва

у складі:  

          головуючого по справі -судді  Батченко В.Г.

    при секретарі     - Хлєбородової Л.Л.

    за участю:

    прокурора         - Кліманової І.В.,

    захисника-адвоката –ОСОБА_1,

                       представника потерпілого –ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Березовий Груд, Лугинського району, Житомирської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, розлученого, не працюючого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 29.09.2009 року Корабельним районним судом м.Миколаєва за ст.185 ч.3 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки,

- за вчинення злочину, передбаченого ст.296 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

    06 лютого 2011 року приблизно о 01-00 годині підсудний                 ОСОБА_3, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, прийшов до будинку АДРЕСА_2,в якому проживав його знайомий ОСОБА_4, та,  грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства,  став  гримати у хвіртку  даного будинку, висловлювався нецензурною лайкою , при цьому погрожував ОСОБА_4 фізичною розправою, на зауваження ОСОБА_4 не реагував, розбив віконне скло даного будинку, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 100 гривень. Від шуму проснувся неповнолітній син  ОСОБА_4, який був наляканий вказаними подіями. Не бажаючи припиняти свої противоправні дії, ОСОБА_3 проникнув на територію вищевказаного будинку,став стукати у вхідні двері будинку, продовжував висловлюватися нецензурною лайкою. ОСОБА_4 вийшов із будинку та став вимагати від ОСОБА_3 припинити свої дії, у відповідь ОСОБА_3 наніс ОСОБА_4 кулаком удар в обличчя, чим завдав йому фізичного болю. На зауваження свідка ОСОБА_5 підсудний не реагував належним чином, схопив потерпілого ОСОБА_4  за одяг та шию, свідок ОСОБА_5  відштовхнула підсудного і останній  покинув місце вчинення злочину. Противоправні дії ОСОБА_3 тривали протягом 30 хвилин.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 визнав себе винним повністю, та пояснив, що він  тимчасово  та періодично у зв’язку із сімейними  обставинами  проживав у ОСОБА_5, потім потерпілий та його дружина відмовили  йому у  проживанні. 06.02.2011 р. він, незважаючи на відмову потерпілого у проживанні та  знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, прийшов до будинку ОСОБА_5, став висловлювався нецензурною лайкою у бік     ОСОБА_4 та погрожував йому фізичною розправою, стукав у хвіртку, а потім і у двері, розбив віконне скло в будинку потерпілого, наніс потерпілому удар в обличчя, хватав останнього за одяг та шию,  що дійсно своїми діями він порушував спокій потерпілого та його дружина,їх неповнолітнього сина у нічний час на протязі приблизно 30 хв.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що з листопада 2010р. в його будинку АДРЕСА_2, протягом двох місяців проживав підсудний, потім він відмовив підсудному у  проживанні В ніч з 05.02.2011р. на 06.02.2011р. ОСОБА_3 прийшов за місцем його проживання, почав гримати у вікно, висловлювався в його бік нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, на зауваження не реагував; після того, як ОСОБА_3 не припиняючи хуліганські дії, проник на територію їхнього будинку та почав гримати в двері, вимагаючи впустити його до будинку переночувати, він з метою припинити вказані дії підсудного, вийшов з будинку та намагався заспокоїти ОСОБА_3,  останній наніс йому кулаком удар в обличчя, хватав його за одяг, шию. Його дружина відштовхнула підсудного, після цього ОСОБА_3 припинив свої дії та пішов. Пояснив також, що дії ОСОБА_3 продовжувались біля 30 хв.,

Пояснення підсудного та потепілого про час, місце та обставини хуліганських дій ОСОБА_3 підтверджуються протоколом огляду місця події (а.с.8), протоколом додаткового огляду місця події (а.с.11), із яких вбачається, що при дійсно у результаті дій підсудного було розбите віконне скло.

Знаходження ОСОБА_3 в момент вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння підтверджується витягом із медичної картки (а.с.17)

Вартість пошкодженого майна ( скла) підтверджується поясненнями потерпілого та підсудним не заперечується.

Дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, суд визнав за недоцільне на підставі                          ч.3 ст.299 КПК України.  

Органами досудового слідства кваліфікуючою ознакою хуліганства вказана особлива зухвалість, яка полягала у нанесені потерпілому побоїв, завданні фізичного болю, та що підсудний тривалий час та уперто не припиняв свої дії.

Суд вважає, що з обвинувачення слід виключити вказівку на завдання ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_4 побоїв, оскільки в судовому засіданні із пояснень підсудного, потерпілого встановлено, що ОСОБА_3 завдав ОСОБА_4 один удар в обличчя, що не є побоями. Такі ж показання як підсудний, так і потерпілий давали на досудовому слідстві. Крім того, як в постанові про притягнення в якості обвинуваченого, так і в обвинувальному висновку вказано, що підсудний наніс потерпілому один удар.

Дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 296 КК України, так як  він грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, та яка полягала в причинені потерпілому фізичного болю, пошкодженні майна, свої дії підсудний тривалий час та уперто не припиняв.

  При призначенні покарання як обтяжуючу покарання обставину суд враховує рецидив злочинів, вчинення злочину у стані сп’яніння. Суд також приймає до уваги, що ОСОБА_3 вчинив злочин в період іспитового строку.

Як пом’якшуючу покарання обставину, суд враховує щире каяття підсудного, повне відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Суд також приймає до  уваги, що ОСОБА_3 вчинив злочин невеликої тяжкості, характеризується посередньо, має на утриманні неповнолітню дитину.

З урахуванням декількох пом’якшуючих покарання обставин, а також, враховуючи думку потерпілого про призначення підсудному покарання не пов`язаного з обмеженням волі,, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу із застосуванням ст.69 КК України.

     Керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд  

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.296 ч.1 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 5000 (п`ять тисячь)гривень.

   На підставі ст.71 та ч.3 ст.72 КК України вирок Корабельного районного суду м.Миколаєва від 29 вересня 2009 року, яким  ОСОБА_3 засуджений за ст.185 ч.3 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки, виконувати самостійно.

   Міру запобіжного заходу залишити підписку про невиїзд до набрання вироку законної сили.

   Вирок може бути оскарженим до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва протягом 15 діб  з моменту його проголошення.

     Суддя:                                      В.Г. Батченко