ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" вересня 2011 р. Справа № 32/248(2010)13/31)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя
суддіМуравйов О. В.
Полянський А. Г.
Яценко О. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуВідокремленого підрозділу Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця"
на постанову
відЛьвівського апеляційного господарського суду
21.06.2011 року
у справі№ 32/248(2010)(13/31) Господарського суду Львівської області
за позовом
до
проДніпропетровського Закритого акціонерного товариства "Трест Дніпродорбуд"
Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця"
стягнення 173 533,80 грн.
за зустрічним позовом
до
проДержавного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця"
Дніпропетровського Закритого акціонерного товариства "Трест Дніпродорбуд"
стягнення 298 929,07 грн.
За участю представників сторін:
від позивача:
від відповідача:
не з'явились
ОСОБА_1 –дов. від 29.07.10р.
В С Т А Н О В И В:
ЗАТ "Трест Дніпродорбуд" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ДТГО "Львівська залізниця" про стягнення 176 056,80 грн.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.06.2009 року прийнято зустрічну позовну заяву ДТГО "Львівська залізниця" до ЗАТ "Трест Дніпродорбуд" про стягнення 298 929,07 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 01.04.2010 року по справі № 13/31 позов задоволено повністю. Вирішено стягнути з ДТГО "Львівська залізниця" на користь Дніпропетровського ЗАТ "Трест Дніпродорбуд" плату за користування вагонами в сумі 64 173,07 грн., збір за зберігання вагонів на суму 104 744,88 грн., збір за переведення стрілок на суму 2 962,85 грн., суму штрафу за неочищення вагонів на суму 4 176,00 грн., 1 760,57грн. державного мита, 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 17 250,00грн. витрат за проведення експертизи.
Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 28.04.2010 року по справі № 13/31 вирішено в задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.09.2010 року по справі № 13/31 вказані судові рішення залишено в силі.
Постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2010 року зазначені судові рішення скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.04.2011 року у справі № 32/248(2010)(13/31) (суддя Сухович Ю. О.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.06.2011 року у справі № 32/248(2010)(13/31) (головуючий суддя Зварич О. В., судді Юрченко Я. О., Якімець Г. Г.), первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з ДТГО "Львівська залізниця" на користь Дніпропетровського ЗАТ "Трест Дніпродорбуд" 64 173,07 грн. плати за користування вагонами, 104 744,88 грн. збору за зберігання вагонів, 2 962,85 грн. збору за переведення стрілок, 1 653,00 грн. штрафу за неочищення вагонів, 17 250,00 грн. витрат за проведення судової експертизи, 1 735,33 грн. держмита та 116,30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаними постановою і рішенням, Відокремлений підрозділ Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень ДГТО "Львівська залізниця" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій стверджує про порушення судами норм матеріального і процесуального права, зокрема ст. ст. 46, 119 Статуту залізниць, Правил користування вагонами і контейнерами, п. п. 2.4, 2.6 Тарифного керівництва, ст. ст. 42, 43 ГПК України, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржені судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Позивач надав заперечення на касаційну скаргу.
Відводів складу суду не заявлено.
Представники позивача в судове засідання касаційної інстанції не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином.
Враховуючи особливості розгляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі представників позивача.
В судовому засіданні 13.09.2011 року оголошені вступна та резолютивна частини постанови Вищого господарського суду України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до вимог статей 107, 108, 1117 ГПК України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судами встановлено, що 26.08.2008 року між ДТГО "Львівська залізниця" та ЗАТ "Трест Дніпродорбуд" укладено договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № 240-08.
Відповідно до умов даного договору відповідач за первісним позовом зобов'язувався надавати позивачеві за первісним позовом послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, та, у міру надання послуг, списувати відповідні суми з особового рахунку позивача на підставі фінансових документів, а позивач - здійснювати попередню оплату за надані послуги шляхом внесення грошових коштів на свій особовий рахунок.
В п. 7.1 даного договору сторони погодили, що залізниця надає вантажовласнику послуги на станціях Глибока-Буковинська за умовами наявності коштів на особовому рахунку останнього.
Відповідно до п. 3.3-3.4 договору залізниця не пізніше третього робочого дня після списання надає вантажовласнику через станцію перелік списаних сум. По закінченню кожного місяця залізниця надає вантажовласнику витяг з його особового рахунку і податкову накладну. Не рідше одного разу на місяць вантажовласник і залізниця проводять звірку розрахунків, результати якої оформляються актом.
До позовної заяви позивач додав копію договору від 02.09.2008 року № 08/09-2, укладеного між ним, як замовником, та ВАТ "Чернівціоблпаливо" (виконавцем), предметом якого є надання послуг по прийманню вантажів замовника на підвищеному шляху станції Глибока-Буковинська Львівської залізної дороги та копію угоди від 02.09.2008 року про порядок роботи на під'їзній колії ВАТ "Чернівціоблпаливо" при станції Глибока-Буковинська Львівської залізниці, погодженої з начальником цієї станції.
Судами встановлено, що впродовж вересня-жовтня 2008 року по станції Глибока-Буковинська позивачем (за первісним позовом) отримано й вивантажено вагони із сипучими інертними матеріалами.
За цей період Львівською залізницею" проводилось списання з особового рахунку ЗАТ "Трест Дніпродорбуд" коштів на підставі угоди № 240 від 26.08.2008 року відповідно до відомостей плати за користування вагонами та накопичувальних карток.
Позивач за первісним позовом (з урахуванням зменшення позовних вимог) звернувся до суду, стверджуючи про необґрунтованість підвищення та списання з його рахунку залізницею плати за користування вагонами, збір за зберігання вагонів на коліях станції, інші збори, на суму 173 533,80 грн., з яких плата за користування вагонами в сумі 64 173,07 грн.; збір за зберігання вагонів в сумі 104 744,88 грн.; збір за переведення стрілок в сумі 2 962,85 грн.; штраф за неочищення вагонів в сумі 1 653,00 грн.
Відповідачем (за первісним позовом) заявлено зустрічний позов до Дніпропетровського ЗАТ "Трест Дніпродорбуд"про стягнення боргу в сумі 298 929,07 грн., посилаючись на те, що оформлення документів, пов’язаних з перевезеннями вантажів, проводилося у порядку, передбаченому Статутом залізниць, Правилами користування вагонами і контейнерами та іншими нормативними актами.
Задовольняючи первісні та відмовляючи в зустрічних позовних вимогах, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що залізницею безпідставно списано з особового рахунку позивача нараховані платежі за надані послуги, оскільки в результаті поведеної експертизи встановлено, що акти загальної форми, відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки, які були підставою для списання нарахованих коштів з рахунку позивача підписані невстановленими особами. Щодо відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог, то матеріалами справи підтверджено, що заявлена до стягнення сума в розмірі 298 929,07 грн. входить до складу фактично списаних залізницею платежів.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.
В силу положень ч. 1 ст. 909 ЦК України договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Пунктом 3 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станції відправника та призначення за "відомістю плати за користування вагонами (контейнерами)" форми ГУ–46 (додаток 1), яка складається на підставі "пам’яток про користування вагонами (контейнерами)" форми ГУ–45 (додаток 2), "актів за затримку вагонів" форми ГУ–23а (додаток 3), "актів загальної форми ГУ–23 (додаток 6)".
В пункті 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів вказано, що залізниця списує відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, штрафи) на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами, контейнерами і актів виконаних робіт за двома підписами сторін.
Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Пунктами 8, 12 Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Вказані акти складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами (п. 3 названих Правил).
Отже, в разі затримки вагонів на станції призначення з причин, які залежать від вантажовласника, залізниця складає акт відповідної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Судами встановлено, що залізниця на підставі документів, які оформлені у зв'язку із затримкою вагонів, а також оформлені на підтвердження факта нарахування відповідних платежів (акти загальної форми, відомості плати за користування вагонами і контейнерами, накопичувальні картки), які підписані в тому числі представниками вантажовласника, нарахувала відповідні платежі та списала їх в порядку, передбаченому п. 2.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів та умовами договору.
З урахуванням висновку № 2907 від 19.02.2010 року судово-почеркознавчої експертизи, складеним за матеріалами господарської справи № 13/31, суди встановили, що акти загальної форми (які є первинними і достатніми для нарахування документами) оформлені з численними порушеннями; зазначені акти використані залізницею в якості підстави для здійснення нарахувань та складання накопичувальних карток, на підставі яких здійснено списання платежів за користування вагонами та зборів за зберігання вагонів на станційних коліях.
Висновком судово-почеркознавчої експертизи № 2907 також встановлено, що акти загальної форми про призначення стягнення 2-х кратного збору за зберігання вагонів - № 108 від 18.09.2008 року, № 118 від 20.09.2008 року, № 128 від 22.09.2008 року, № 156 від 30.09.2008 року підписані повноважним представником позивача (за первісним позовом), але складені із порушеннями встановленої форми - п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами, оскільки не відображають початку та кінця періоду затримки, за який було призначено збір за зберігання у подвійному розмірі, тобто не відображають достатніх даних для здійснення розрахунку, а лише засвідчують настання обставини для збільшення ставки збору до двократного розміру.
Суди дійшли висновку про відсутність підстав для застосування п. 2.2 розділу 3 Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом в межах України та пов’язані з ними послуги Тарифного керівництва № 1, який визначає, що начальник залізниці у випадку виникнення ускладнень на станції у зв'язку з несвоєчасним вивезенням вантажів має право збільшити збір за їх зберігання до двократного розміру, оскільки дане положення стосується вже вивантажених вантажів, що зберігаються на майданчиках залізниці, а не вантажів позивача, що знаходилися у вагонах.
Враховуючи викладене, висновок про відсутність підстав у відповідача за первісним позовом для нарахування та подальшого стягнення грошових коштів з позивача за первісним позовом є обгрунтованим, у зв’язку з чим суди дійшли вірного висновку про задоволення первісних позовних вимог про повернення надмірно списаної плати за користування вагонами в сумі 64 173,07 грн. та збору за зберігання в сумі 104 744,88 грн.
Оскільки суди встановили, що відповідач не довів кількості переведення стрілок, до стягнення з відповідача підлягає 2 962,85 грн. надмірно списаних грошових коштів з особового рахунку позивача.
В пункті 3.3 договору № 240-08 зазначено, що залізниця не пізніше третього робочого дня після списання надає вантажовласнику через станцію перелік списаних сум. По закінченні кожного місяця залізниця надає вантажовласнику витяг з його особового рахунку і податкову накладну.
Пунктом 3.4 договору № 240-08 передбачено проведення звіряння розрахунків не рідше одного разу на місяць, результати якої оформляються актом.
Колегія суддів вважає, що судами обґрунтовано задоволено первісні позовні вимоги в частині стягнення з відповідача за первісним позовом безпідставно нарахованої суми 1 653,00 грн. штрафу за неочищення вагонів, оскільки не доведено виконання п. 3.4 договору.
Згідно з Правилами розрахунків за перевезення вантажів та договором про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення розрахунковий підрозділ залізниці - Технологічний центр з оброблення перевізних документів на підставі укладеного договору зараховує отримані в порядку передоплати суми на особовий рахунок платника і списує їх в міру оформлення та надходження розрахункових документів за здійснені перевезення, надані послуги та штрафи. Облік використання коштів з особового рахунку ведеться на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами. Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (якщо вони не були включені у відомості плати за користування вагонами і контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість.
Відповідно до розрахунку ціни зустрічного позову плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажів на станції призначення Глибока-Буковинська нараховано за період з 17.09.2008 року по 28.09.2008 року.
Судами встановлено, що згідно виписки по рахунку ЗАТ "Трест Дніпродорбуд" за період з 25.08.2008 року по 02.04.2009 року перераховано залізниці 390 000,00 грн. В акті звірки розрахунків від 02.04.2009 року відображено, що по станції Глибока-Буковинська залізницею стягнуто 337 477,20 грн., а матеріалами справи підтверджено факт оплати відповідачем (за зустрічним позовом) всіх платежів за вищевказаний період.
З урахуванням обґрунтованості первісних позовних вимог та того, що вказані грошові кошти вже зняті з особового рахунку Дніпропетровського ЗАТ "Трест Дніпродорбуд", суди правомірно відмовили в задоволенні зустрічного позову.
Доводи касаційної скарги колегія суддів відхиляє, оскільки вони зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 1117 ГПК України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень по справі не вбачається.
Керуючись ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відокремленого підрозділу Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.06.2011 року у справі № 32/248(2010)(13/31) Господарського суду Львівської області залишити без змін.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді А. Г. Полянський
О. В. Яценко