У х в а л а

                    І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

 

 

головуючого	Філатова В.М.,
суддів	Коротких О.А., Глоса Л.Ф.,

 за участю прокурора    ОСОБА_6,

 захисника                     ОСОБА_2,

 засудженого                 ОСОБА_1,

 представника потерпілого  ОСОБА_3,  

     

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 22 січня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо нього, -

 

                                   в с т а н о в и л а :

 

        вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 липня 2006 року засуджено:

 

                        ОСОБА_1,

                        ІНФОРМАЦІЯ_1,

                        не судимого, 

 

 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на п'ять років позбавлення волі;

 

                       ОСОБА_4,

                         ІНФОРМАЦІЯ_2,

                         не судиму,

 

 засуджено за ч. 1 ст. 126 КК України до 200 годин громадських робіт.

 

        Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 709 грн. 70 коп.  на відшкодування матеріальної шкоди, а також з ОСОБА_1 та ОСОБА_4  на користь ОСОБА_5  5000 грн. моральної шкоди.

 

         Ухвалою апеляційного суду Київської області від 12 вересня 2007 року вирок щодо засуджених залишено без зміни.

 

          ОСОБА_1 визнано винними у тому, що він разом з невстановленою особою 1 травня 2004 року близько 21 год., перебуваючи в парку імені Петровського, що на вул. Олександрійській в м. Біла Церква, на ґрунті особистих неприязних стосунків, під час бійки, заподіяли ОСОБА_5 тяжкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_4 завдала потерпілому дотичний удар ногою в живіт, чим спричинила йому фізичний біль.

 

         У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення щодо нього змінити та пом'якшити призначене йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України. Посилається на те, що суд призначив йому надто суворе покарання. При цьому, не в повній мірі врахував обставини, що пом'якшують покарання. Він повністю відшкодував заподіяну потерпілому моральну та матеріальну шкоду.

 

          Вирок щодо ОСОБА_4 у касаційному порядку не оскаржено і касаційне подання щодо нього не внесено.

 

         Заслухавши доповідача, міркування прокурора ОСОБА_6 про залишення вироку без зміни, засудженого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, які підтримали касаційну скаргу, представника потерпілого ОСОБА_3, яка підтримала касаційну скаргу засудженого та просила пом'якшити йому покарання та застосувати до нього ст. 75 КК України, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.

 

         Судом правильно встановлено фактичні обставини справи й зроблено обґрунтований висновок про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину. Такий висновок ґрунтується на доказах зібраних у встановленому законом порядку, які суд належно дослідив та правильно оцінив і в касаційній скарзі не оспорюється.

 

         Зокрема, винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_5 про те, що удари ногами в живіт йому наносили ОСОБА_1 та невстановлена слідством особа, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які підтверджували, що бачили, як ОСОБА_1 та невстановлена слідством особа били ногами в живіт потерпілому, висновками судово-медичної та додаткової судово-медичної експертизи, згідно з якими у потерпілого було виявлено пошкодження тонкої кишки, яке відносяться до  тяжких тілесних ушкоджень і могли утворитися за обставин вказаних потерпілим.

 

         Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст. 121 ч. 2 КК України є правильною і в касаційній скарзі не оспорюється.

 

         Разом з тим, судові рішення в частині призначення покарання ОСОБА_1 підлягають зміні, оскільки суд, призначаючи покарання не в повній мірі врахував усі обставини справи та дані про його особу.

 

         Як правильно вказав суд, обставинами, що пом'якшують покарання є те, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні неповнолітню дочку, є постраждалим унаслідок Чорнобильської катастрофи, позитивно характеризується за місцем проживання.

 

У зв'язку з цим, суд обґрунтовано за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання призначив засудженому покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

 

         Крім того, з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання та даних про особу засудженого, які не були враховані судом першої інстанції, а саме те, що ОСОБА_1 щиро кається у вчиненому злочині, страждає на гіпертонічну хворобу другого ступеня, відшкодував потерпілому моральну та матеріальну шкоду, після скоєння злочину минуло майже чотири роки, представник потерпілого просить не позбавляти волі засудженого та звільнити його від відбування покарання, колегія суддів вважає, що зазначені обставини дають підстави для застосування щодо ОСОБА_1 ст. 75 КК України та звільнення його від відбування покарання з випробуванням, оскільки його виправлення можливе без відбування покарання.

 

         Керуючись ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів, -

 

                                   у х в а л и л а :

 

         Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити.

 

         Вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 липня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 12 вересня 2007 року щодо ОСОБА_1 змінити.

 

         Застосувати до ОСОБА_1 ст. 75 КК України й звільнити його від відбування покарання, призначеного судом, з випробуванням з іспитовим строком три роки.

 

         Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання.

 

 

                                       С у д д і :

 

 

       Філатов В.М.          Коротких О.А.         Глос Л.Ф.