13.09.2010
Справа №11-1414,2011р. Головуючий в 1-й інстанції Черниш О.Л.
Категорія: ст.15-185 ч.3 Доповідач –Вороненко Т.В.
КК України
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2011 року вересня місяця «13»дня
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого –Вороненко Т.В.
Суддів: Чупини С.П., Післєгіної Л.М.
з участю прокурора –Литвиненка О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у попередньому розгляді справи на постанову Комсомольського районного суду м.Херсона від 17 лютого 2011 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цією постановою кримінальну справу щодо
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше судимого,
який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.15 ч.2, 185 ч.3 КК України судом повернуто прокурору для усунення порушень, допущених при складані обвинувального висновку з попереднього розгляду.
Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що будучі раніше судимим за замах на крадіжку він 09.12.2010 року біля 01.00 годин, повторно, умисно, з корисливих спонукань, у стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою з невстановленими особами, шляхом пошкодження дверей проник до кіоску НОМЕР_1 на ринку «Остров»за адресою вул.Патона 8-а в м.Херсоні, звідки таємно намагався викрасти майно що належить ОСОБА_2, а саме гроші, бутилки пива, а також пачки сигарет, що належать ОСОБА_3, на загальну суму 2245,69 грн., проте свій умисел не довів до кінця, так як був затриманий працівниками охоронной фірми на місці злочину.
Повертаючи справу для усунення –порушень суд зазначив, що в обвинувальному висновку не вказано спосіб яким ОСОБА_1 намагався викрасти майно;
- не зазначено у чому полягала попередня змова з іншими особами;
- вказує що ч.3 ст.185 КК України не містить таких кваліфікуючих ознак як крадіжка, вчинена повторно та за попередньою змовою групою осіб, а передбачає відповідальність за крадіжку, поєднану з проникненням у житло інше приміщення чи сховище, тобто в обвинувальному висновку не вказано за яким законом вчинено злочин обвинуваченими, та за яким критерієм слідчий визнав кіоск приміщенням; не зазначено на підставі яких документів потерпіла є законним володільцем кіоску та майна.
Таким чином суд посилався на порушення вимог ст.223 КПК України і повернув справу прокурору.
В апеляції прокурор посилається на необґрунтованість постанови суду, так як обвинувальний висновку відповідає вимогам закону, а підстави для повернення справи не є суттєвими, а доводи суду –надуманими.
Просить постанову як незаконну скасувати, а справу повернути на новий розгляд.
Заслухавши думку прокурора, який підтримав доводи апеляції, перевірив матеріали справи та обговоривши доводи апеляції прокурора, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню зі слідуючих підстав.
Відповідно до вимог ст.2491 КПК України суддя повертає справу прокурору для усунення виявлених порушень, якщо прокурором були суттєво порушені вимоги ст.228-232 КПК України.
До таких порушень відносяться випадки, коли обвинувальний висновок не затверджено прокурором або затверджено не тим прокурором, який не вправі був це робити; коли обвинувачення, викладене в обвинувальному висновку, істотно відрізняється від формулювання, наведеного в постанові про притягнення особи як обвинуваченого; коли в обвинувальному висновку не зазначені докази, що підтверджують пред’явлене обвинувачення або в ньому містяться посилання на докази, яких немає в справі та інше.
У постанові про повернення справи прокурору суддя має зазначити, при здійсненні яких саме процесуальних дій чи прийняті яких саме процесуальних рішень прокурор допустив порушення закону і якого саме, навести доводи того, що порушення є суттєвими.
Проте, суд ці вимоги закону не виконав та повернув справу прокурору з інших, надуманих підстав, які не можна визнати обґрунтованими.
Суд не вказав які суперечності містяться в обвинувальному висновку і в чому він не збігається з обвинуваченням, викладеним у постанові про притягнення ОСОБА_1 в якості обвинуваченого (а.с.105-108).
Не можна визнати обґрунтованими доводи суду про неконкретність обвинувачення, так як воно містить дані про час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину, і ці дані містяться як у постанові про притягнення ОСОБА_1 в якості обвинуваченого, так і в обвинувальному висновку.
Не відповідають дійсності твердження суду про порушення вимог ст.223 КПК України в зв’язку з тим, що в обвинувальному висновку не вказано закон, який передбачає злочин інкримінований обвинуваченому, а доводи не ґрунтуються на законі.
Слід зазначити що на цій стадії процесу суддя не вправі повернути справу прокурору на підставі ст.249-1 КПК України для проведення додаткових слідчих дій.
Таким чином постанову суду не можна визнати законною і вона підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію прокурора задовольнити, а постанову про попередній розгляд справи Комсомольського районного суду м.Херсона від 17 лютого 2011 року щодо ОСОБА_1 скасувати, справу направити на новий попередній розгляд в той же суд іншим суддею.
Головуючий: Т.В.Вороненко (підпис)
Судді: (підпис)
(підпис)
втв, от