КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.09.2011 № 20/035-11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів: Коршун Н.М.
Авдеєва П.В.
за участю представників сторін:
від Прокурора Вишгородського району Київської області: прокурор відділу Івашин О.Є. – за посвідченням,
від Державного підприємства «Димерське лісове господарство»: представник – ОСОБА_3. – за довіреністю,
від Головного управління Держкомзему у Київській області: не з’явився,
від Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»: представник – ОСОБА_1. – за довіреністю,
від Глібівської сільської ради Вишгородського району Київської області: представник – ОСОБА_2. – за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокурора Вишгородського району Київської області
на рішення Господарського суду Київської області від 20.05.2011 р.
у справі № 20/035-11 (суддя Бабкіна В.М.)
за позовом Прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі
1. Державного підприємства «Димерське лісове господарство», с. Катюжанка Київської області,
2. Головного управління Держкомзему у Київській області
до 1. Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»,
2. Глібівської сільської ради Вишгородського району Київської області
про визнання недійсним договору на право тимчасового користування землею та витребування майна з чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2011 р. прокурор Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Державного підприємства «Димерське лісове господарство» (далі позивач-1), Головного управління Держкомзему у Київській області (далі позивач-2) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» (далі відповідач-1), Глібівської сільської ради Вишгородського району Київської області (далі відповідач-2) про визнання недійсним договору на право тимчасового користування землею, укладеного 18.10.2000 р. між Глібівсь- кою сільською радою Вишгородського району та Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут», зобов'язання НТУУ «Київський політехні чний інститут» повернути державному підприємству «Димерське лісове господарство» земельну ділянку площею 19,51 га, розташовану в адміністративних межах Глібівської сільської ради, визнання права користування земельною ділянкою площею 19,51 га за державним підприємством «Димерське лісове господарство», мотивуючи вимоги тим, що рішення виконавчого комітету Глібівської сільської ради Вишгородського району №10 від 25.02.2000 р. НТУУ «КПІ», яким передано в тимчасове довгострокове користування строком на 25 років земельну ділянку площею 19,51 га під існуючий студентський оздоровчий табір «Політехнік» з вимогою укласти НТУУ «КПІ» з сільською радою договір на право тимчасового довгострокового строком на 25 років користування землею, на думку прокурора, при йняте виконавчим комітетом сільської ради з перевищенням повноважень, визначених ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України № 561-ХІІ від 18.12.1990 р., що діяв на час прийн яття вказаного рішення, оскільки згідно ст. 19 ЗК України надання земельних ділянок за межами населених пунктів із земель лісового фонду відноситься до повноважень район ної ради народних депутатів.
Як вважає прокурор, земельна ділянка, яка передана рішенням виконавчого ко мітету сільської ради в тимчасове довгострокове користування НТУУ «КПІ», належить до земель лісового фонду, розміщується на території Кам'янського лісництва, квартал 81 виділ 5,6,7,15,16,17. Постійним користувачем вказаної земельної ділянки лісового фон ду згідно ст. 9 Лісового кодексу України, є державне підприємство «Димерське лісове господарство», у якого зазначена земельна ділянка у встановленому порядку не вилуча лася. Крім того ДП «Димерське лісове господарство» не надавало згоди на вилучення земель з свого постійного користування.
Отже, на думку прокурора, спірна земельна ділянка з постійного користування ДП «Димерське лісове господарство» вибула незаконно, без отримання згоди від постійного землекористувача та на підставі рішення органу, що не мав на це повноважень, а відтак договір на право тимчасового користування землею, укладений 18.10.2000 року між Глібівською сільською радою Вишгородського району та Національним технічним уні верситетом України «Київський політехнічний інститут», зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 18.10.2000 р. за № 5, підлягає ви знанню недійсним. Також прокурор просить суд зобов'язати НТУУ «Київський політех нічний інститут» повернути державному підприємству «Димерське лісове господарство» земельну ділянку площею 19,51 га, розташовану в адміністративних межах Глібівської сільської ради та визнати право користування земельною ділянкою площею 19,51 га за державним підприємством «Димерське лісове господарство».
Рішенням Господарського суду Київської області від 20.05.2011 р. у справі №20/035-11 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Господарського суду Київської області від 20.05.2011 р. у справі №20/035-11 прокурор Вишгородського району Київської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити з посиланням на невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд дійшов невірного висновку про пропуск строку позовної давності, зазначає, що з листа відповідача-1 від 27.03.2006 р. № 137 прокурору не могло стати відомо про існування рішення виконавчого комітету Глібівської сільської ради Вишгородського району № 10 від 25.02.2000 р. та про укладення договору на право тимчасового довгострокового користування землею. Позивачам також не було відомо про існування вказаного рішення та про укладення договору. Лише під час перевірки звернення начальника Контрольно-ревізійного управління в Київській області Сливи О.С. № 10-07-15-17/5878 від 22.07.2010 р. щодо несплати НТУУ «КПІ» збитків лісогосподарського виробництва було встановлено, що незаконним рішенням виконавчого комітету Глібівської сільської ради Вишгородського району №10 від 25.02.2000 р. НТУУ «КПІ» передано в тимчасове довгострокове користування строком на 25 років земельну ділянку площею 19,51 га під існуючий студентський оздоровчий табір «Політехнік» з вимогою укласти НТУУ «КПІ» з сільською радою договір на право тимчасового довгострокового строком на 25 років користування землею. В подальшому на підставі вказаного рішення між Глібівською сільською радою та Національним технічним університетом України «Київський політехнічний університет» був укладений договір на право тимчасового довгострокового користування землею, зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 18.10.2000 р. за № 5.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2011 р. прийнято апеляційну скаргу прокурора Вишгородського району та порушено апеляційне провадження по справі №20/035-11, розгляд справи призначено на 25.08.2011 р.
15.08.2011 р. представником Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» подано відзив на апеляційну скаргу, згідно якого проти апеляційної скарги він заперечує з тих підстав, що прокурором Вишгородського району пропущений строк позовної давності, крім того вважає, що суд першої інстанції необгрунтовано виклав в мотивувальній частині рішення положення, які не стосуються з’ясування обставин, з якими закон пов’язує порядок перебігу строку позовної давності.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2011 р. у зв’язку з неявкою в судове засідання представників прокуратури Вишгородського району, Державного підприємства «Димерське лісове господарство», Головного управління Держкомзему у Київській області, Шлібівської сільської ради Вишгородського району Київської області розгляд справи відкладено на 07.09.2011 р.
Представник прокуратури Вишгородського району в судовому засіданні 07.09.2011 р. доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсягу, просить її задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 20.05.2011 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсягу.
Представник Державного підприємства «Димерське лісове господарство» в судовому засіданні 07.09.2011 р. доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсягу, просить її задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 20.05.2011 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсягу.
Представник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» в судовому засіданні 07.09.2011 р. проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, змінити рішення Господарського суду Київської області від 20.05.2011 р., виключивши з мотивувальної частині рішення положення, які не стосуються з’ясування обставин, з якими закон пов’язує порядок перебігу строку позовної давності.
Представник Глібівської сільської ради Вишгородського району Київської області в судовому засіданні 07.09.2011 р. доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсягу, просить її задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 20.05.2011 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсягу.
Головне управління Держкомзему у Київській області не скористалось наданим правом на участь свого представника в судовому засіданні 07.09.2011 р., про причини неявки суд не повідомило, про час та місце розгляду справи повідомлено належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від представника Головного управління Держкомзему у Київській області не надходило.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (абзац 4 пункту 3.6. Роз’яснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 30.04.2009 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 19.12.2008р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Неявка представника Головного управління Держкомзему у Київській області в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
З матеріалів справи вбачається, що виконавчим комітетом Київської обласної Ради депутатів трудящих 19.11.1966 р. було прийняте рішення № 907 про відведення земельної ділянки площею 20 га Київсь кому ордена Леніна політехнічному інституту під перебазування студентського спортивно-оздоровчого табору з лісів І групи Кам'янського лісництва Димерського лісгоспзагу.
Згідно з вказаним рішенням виконком обласної ради ухвалив затвердити представлений обласним управлінням сільського господарства проект виділення земельної ділянки Київському ордена Леніна політехнічному інституту під перебазування студентського спортивно-оздоровчого табору з лісів І групи Кам'янського лісництва Димерського ліс госпзагу площею 20 га, з них покритої лісом - 15,5 га, не покритої лісом - 4,5 га.
Також зазначеним рішенням було передбачено проведення відведення без виклю чення з держлісфонду в тимчасове користування на строк існування табору.
Розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 11.01.1967 р. № 18-р було прийнято про позицію Київського облвиконкому на відведення Київському ордена Леніна політехні чному інституту для перебазування студентського спортивно-оздоровчого табору 20 ге ктарів землі, у тому числі - 15,5 га, вкриті лісом, із земель Димерського лісгоспзагу, відведення земель ухвалено здійснити на умовах, визначених у рішенні Київського облви конкому від 19.11.1966 р. № 907.
02.10.1976 р. виконавчий комітет Вишгородської районної Ради депутатів трудящихся надав Київському ордена Леніна політехнічному інституту акт на право дов гострокового тимчасового користування землею, який зареєстрований 07.10.1976 р. в книзі реєстрації землекористувань за № 392.
Згідно з вказаним актом у довгострокове тимчасове користування відповідачеві-1 надавалася земельна ділянка площею 20,0 га строком на 15 років. Тобто термін дії вка заного акту минув у 1982 році.
Як слідує з матеріалів справи, на відведеній земельній ділянці було побудовано і введено в експлуатацію спортивно-оздоровчий табір площею 2042 кв.м, що підтвер джується актом прийняття в експлуатацію державною приймальною комісією закінче ного будівництвом об'єкта - студентського спортивно-оздоровчого табору КПІ на Київ ському морі від 29 грудня 1978 р. 07 липня 1999 року Димерський держлісгосп листом № 71, адресованим ВО «Київ-ліс», не заперечив щодо надання НТУУ «КПІ» права подальшого тимчасового довго строкового користування земельною ділянкою 19,6 га строком на 49 років і надав згоду на оформлення права користування державним актом.
Згідно з рішенням № 10 від 25.02.2000 р. виконком Глібівської сільради Вишгородського району розглянув виготовлену земельно-кадастровим бюро при Вишгородському райвідділі земельних ресурсів технічну документацію по оформленню права тимчасово го довгострокового користування землею НТУУ «КПІ» та вирішив передати університе ту у тимчасове довгострокове користування строком на 25 років земельну ділянку пло щею 19,5074 га під існуючий студентсько-оздоровчий табір «Політехнік».
Пунктом 3 рішення встановлено Національному технічному університету України «Київський політехнічний інститут» укласти з сільською радою договір на право тимча сового довгострокового строком на 25 років користування землею.
18.10.2000 р. між Глібівською сільською радою та Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут» був укладений договір на право тимчасового довгострокового користування землею, згідно з п. 1.1 якого сільська рада передає, а НТУУ «КПІ» приймає в тимчасове користування земельну ділянку за гальною площею 19,51 га, у тому числі - 16,41 га лісів, 3,1 га інших угідь.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що земельна ділянка надається на умовах тим часового довгострокового користування строком на 25 років під існуючий студентський оздоровчий табір.
Договір зареєстровано в книзі записів договорів на право тимчасового користуван ня землею 18 жовтня 2000 року за № 5.
Пунктом 4 статті 14 Лісового кодексу України (в редакції 1994 р., що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) встановлювалося, що до відання районних рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин на відповідній території належить надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у тимчасове користування для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та припинення права користування ними.
Поряд з цим, відповідно до ч. 1 ст. 74 ЗК України 1990 року, до земель рекреаційно го призначення належать землі, призначені для організованого масового відпочинку і туризму населення: земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіо натів, кемпінгів, туристських баз, стаціонарних і наметових туристсько-оздоровчих та борів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристських станцій, парків, зелених зон навколо міст та інших населених пунктів, навчально-туристських стежок, маркірованих трас, дитячих і спортивних таборів, і розташовані поза землями оздоровчого призначен ня.
Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що на момент виникнення спірних правовідносин, прийняття рішення щодо на дання в тимчасове користування спірної земельної ділянки та укладення відповідного договору, надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у тимчасове користування належало до відання районних Рад народних депутатів.
Згідно рішення № 4 від 06 травня 1998 р. Глібівська сільська рада передала повноваження відносно землевпорядкування своєму виконавчому комітету, і на підставі якого останнім було прийнято рішення № 10 від 25.02.2000 р. про надання університету у тимчасове довгострокове користування стро ком на 25 років земельної ділянки площею 19,5074 га під існуючий студентсько- оздоровчий табір «Політехнік».
Проте будь-яких доказів делегування Вишгородською районною радою Глібівській сільській раді або виконкому Глібівської сільської ради повноважень щодо надання в тимчасове користування земель лісового фонду за межами населених пунктів суду не надано.
За таких обставин виконавчий комітет Глібівської сільської ради не мав передба чених чинним на той час законодавством підстав для прийняття рішення щодо надання відповідачеві-1 в тимчасове користування земель лісового фонду, а Глібівська сільська рада, відповідно не мала повноважень на укладення відповідного договору від 18.10.2000 р. № 5.
Відповідно до ст. 48 Цивільного кодексу України 1963 р., чинного на момент укладення оспорюваного договору, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей.
Під час судового розгляду відповідачем-1 було заявлено суду першої інстанції про пропуск прокуро ром строку позовної давності та про застосування позовної давності у даній справі.
Так, листом від 27.03.2006 р. № 137 позивач-1 повід омляв прокурора Вишгородського району про необхідність здійснення перевірки обставин користування НТУУ «КПІ» спірною земельною ділянкою, термін користування якою минув 11.01.1982 року.
Стаття 257 Цивільного кодексу України визначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Аналогічні положення встановлені ст. 71 Цивільного Кодексу УРСР 1963 р., який був чинний на час укладання спірного договору.
Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушен ня свого права або про особу, яка його порушила.
Таким чином, прокурор Вишгородського району дізнався або міг дізнатися про на явність порушень, про які він зазначає в позовній заяві у даній справі, 27.03.2006 року, відтак 3-річний строк позовної давності сплив 27.03.2009 року.
Водночас з позовом у даній справі прокурор звернувся до суду у березні 2011 року.
Частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рі шення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є під ставою для відмови у позові (частина 4 ст. 267 ЦК України). Аналогічні положення встановлені ст. 80 Цивільного Кодексу УРСР 1963 р., який був чинний на час укладання спірного договору.
Оскільки відповідачем-1 подана заява про застосування позовної давності, а проку рором не надано суду доказів наявності поважних причин пропуску строку позовної да вності за період з 2009 року, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що у даному випадку у задоволенні позову прокурора має бути відмовлено.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо невірного висновку суду першої інстанції про пропуск прокурором строку позовної давності, як такі що не знайшли свого підствердження в судовому засіданні та спростовані матеріалами справи.
Доводи апелянта не спростовують висновків місцевого господарського суду.
Також колегія суддів відхиляє доводи відповідача-1 щодо зміни рішення місцевого господарського суду та виключення з його мотивувальної частини положення, які не стосуються з’ясування обставин, з якими закон пов’язує порядок перебігу строку позовної давності, оскільки господарський суд при вирішенні справи повинен повно та всебічно з’ясувати всі обставини справи та надати їм належну правову оцінку.
Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з’ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству та матеріалам справи, та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Прокурора Вишгородського району Київської області залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 20.05.2011 р. у справі № 20/035- 11 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 20/035-11 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Куксов В.В.
Судді Коршун Н.М.
Авдеєв П.В.