ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2011 року                                    Справа №  5005/1255/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф.  (доповідача)          

суддів: Науменка І.М., Антоніка С.Г.

при секретарі: Манчік О.О.

за участю представників сторін:

від позивача:  ОСОБА_1 представник, довіреність №849  від 31.12.10;

від відповідача -1:  ОСОБА_2 представник, довіреність №1355  від 26.04.11;

від відповідачів-1-9  представники у судове засідання не з’явились

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3  на рішення господарського суду Дніпропетровської області  від  30.03.2011р у справі №5005/1255/2011

за позовом публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк”, м. Харків   

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (перший відповідач),  м. Нікополь Дніпропетровської області

та фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (другий відповідач),  м. Нікополь Дніпропетровської області

та фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (третій відповідач), м. Нікополь Дніпропетровської області

та фізичної особи-підприємця ОСОБА_12 (четвертий відповідач), м. Нікополь Дніпропетровської області

та фізичної особи-підприємця ОСОБА_13 (п’ятий відповідач), м. Нікополь Дніпропетровської області

та фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 (шостий відповідач), м. Нікополь Дніпропетровської області

та фізичної особи-підприємця ОСОБА_14 (сьомий відповідач), м. Нікополь Дніпропетровської області

та фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 (восьмий відповідач), м. Нікополь Дніпропетровської області

та фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 (дев’ятий відповідач), м. Нікополь Дніпропетровської області   

про стягнення  1 018 271,48 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2011 р. (суддя  Первушин Ю.Ю.) задоволено позовні вимоги щодо солідарного стягнення з першого, другого та сьомого відповідачів заборгованості за кредитом у розмірі 676 086,36 грн.,  заборгованості по процентам за користування  кредитом у розмірі 371 690,65 грн.,  заборгованості по комісії у розмірі 6 084,75 грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у розмірі 52 882,92 грн.,  пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування  кредитом у розмірі  22 077,52 грн. та 352,19 грн. пені  за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії. Рішення суду першої інстанції мотивовано невиконання першим відповідачем зобов’язань за укладеним з позивачем кредитним договором №11396845000 від 23.09.2008 р. та забезпеченням такого виконання порукою другого та сьомого відповідачів згідно договорів поруки №230424 від 23.09.2008 р. та №230436 від 23.09.2008 р. відповідно. Провадження у справі щодо інших відповідачів припинено у зв’язку з припиненням підприємницької діяльності цих осіб, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції першим відповідачем подано апеляційну скаргу про його скасування та направлення справи на новий розгляд суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема відповідач посилається на неповідомлення його про час та місце судового розгляду,  неврахування судом першої інстанції, що другий та сьомий відповідач не теперішній час не ведуть підприємницьку діяльність. Крім того відповідач вказує на те, що необґрунтованим є нарахування процентів за користування кредитом у зв’язку з порушенням встановленого договором графіку повернення кредиту (зменшення ліміту кредитної ліні) у подвійному розмірі до закінчення кінцевого терміну повернення кредиту.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, оскаржуване рішення вважає обґрунтованим та законним, просить залишити його без змін.

Інші відповідачі у судове засідання не з’явились, відзив на апеляційну скаргу не надали, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялись за їх місцезнаходженням. Враховуючи,  що  наявні в матеріалах справи документи дозволяють визначитись щодо законності оскаржуваного рішення, судова колегія вважає можливим   розглянути апеляційну скаргу за їх  відсутності.

 Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції між позивачем (надалі також - банк)  та першим відповідачем (позичальник) 23.09.2008 р.  укладено кредитний договір №11396845000  про надання позичальнику кредиту у формі поновлювальної кредитної лінії у сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 700 000,00 грн. зі зниженням ліміту кредиту та кінцевим строком його повернення згідно графіку (додаток 1 до договору), зі сплатою 19,6% річних, а у випадку  користування кредитними коштами понад  встановлений договором термін встановлюється  процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової  суми основного боргу  на дату виникнення такого прострочення. Такий  розмір процентної ставки  застосовується  до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором. Нарахування подвійної процентної ставки  на прострочену суму  основного боргу  починається  з дати виникнення прострочення, а саме наступного дня після  дня несплати або неповної сплати  платежу, встановленого у договорі. Проценти нараховуються на прострочену суму основного боргу  за підвищеною ставкою до моменту погашення такої заборгованості (п. 1.3.2 договору).

Відповідно до п. п. 1.3.6., 1.3.7 договору  позичальник сплачує банку комісію за надання кредитної лінії у розмірі 1,50 процентів  від суми ліміту кредитної лінії та комісію  за управління  кредитною лінією у розмірі 0,06  процентів від суми  фактичної заборгованості за кредитною лінією. Комісія сплачується в строк  з 01 по 10 число місяця, наступного за звітним.

Проценти відповідно до п. 1.3.5. договору сплачуються  з 01 по 10 число кожного місяця наступного за тим, за який були нараховані  банком такі проценти за користування кредитом.

Згідно п. 7.1 договору за порушення позичальником  термінів повернення  кредиту та/або процентів  за кредит та/або комісій, встановлених договором , банк має право вимагати від позичальника, а позичальник  при цьому зобов’язаний сплатити банку  додатково до плати за кредит пеню із розрахунку 24% (процентів) річних від суми зазначеної простроченої  заборгованості , розрахованої за кожен день  прострочення платежу.

В забезпечення виконання позичальником зобов’язань за вказаним кредитним договором між банком та кожним з інших відповідачів укладено договори поруки: №230424 від 23.09.2008 р. (з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (ідент. № НОМЕР_1); №230427 від 23.09.2008 р. (з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (ідент. № НОМЕР_2); №230433 від 23.09.2008 р. (з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_12 (ідент. №НОМЕР_5); №230434 від 23.09.2008 р. (з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_13 (ідент. № НОМЕР_3); №230435 від 23.09.2008 р. (з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_8 (ідент. № НОМЕР_4); №230436 від 23.09.2008 р. (з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_14; №230437 від 23.09.2008 р. (з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_10 (ідент. №НОМЕР_6); №230438 від 23.09.2008 р. (з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_11 (ідент. №НОМЕР_7).

Кожний з зазначених поручителів за окремим договором поруки зобов’язався солідарно  відповідати перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за виконання боржником усіх його зобов’язань за кредитним договором  №11396845000  від 23.09.2008 р., включаючи повернення основної суми  боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій,  передбачених умовами основного договору.

Відповідно до п. 3.1 договорів поруки, кожний з них набирає чинності з моменту його підписання сторонами  та діє до повного припинення всіх зобов’язань боржника за основним договором або до погашення поручителем зобов’язань боржника в рахунок виконання зобов’язань за основним договором в сумі  та межах якої поручитель відповідає перед кредитором, тобто до першої з перерахованих подій, яка настане раніше.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України  зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель  відповідно до частин першої та другої ст. 554 ЦК України відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) в силу ст. 543 ЦК України кредитор має право як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Обґрунтовано встановивши на підставі наявних в матеріалах справи доказів фактичне надання в межах поновлювальної кредитної лінії кредиту у розмірі 700 000,00 грн., зважаючи на відсутність доказів своєчасного та у повному обсязі повернення кредитних коштів та сплати процентів за їх користування, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про солідарну відповідальність позичальника та поручителів щодо повернення 676 086,36 грн. боргу за кредитом, сплати нарахованих процентів за користування  кредитом у розмірі 371 690,65 грн. за період з 30.09.2008 р. по 07.02.2011 р., комісії у розмірі 6 084,75 грн., а також нарахованої на підставі п. 7.1 кредитного договору пені за період з 08.08.2010 р. по 07.02.2011 р., у тому числі за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у розмірі 52 882,92 грн.,  пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування  кредитом у розмірі  22 077,52 грн. та 352,19 грн. пені  за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії.

Разом з тим, враховуючи, що на час вирішення спору судом першої інстанції згідно витягів з Єдиного державного реєстру  юридичних та фізичних осіб–підприємців №8732987 від 10.02.2011 р., №8733111 від 10.02.2011 р.,  №8733162 від 10.02.2011 р., №8733223 від 10.02.2011 р., №8733288 від 10.02.2011 р., №8733327 від 10.02.2011 р.   до Єдиного державного реєстру внесено записи про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців ОСОБА_5 (ідент. № НОМЕР_2), (третій відповідач), ОСОБА_12 (ідент. №НОМЕР_5) (четвертий відповідач), ОСОБА_13 (ідент. № НОМЕР_3) (п’ятий відповідач), ОСОБА_8 (ідент. № НОМЕР_4) (шостий відповідач), ОСОБА_10 (ідент. №НОМЕР_6)  (восьмий відповідач), ОСОБА_11 (ідент. №НОМЕР_7) (дев’ятий відповідач), суд першої інстанції  правомірно припинив провадження у справі щодо третього, четвертого, п’ятого, шостого,  восьмого та  дев’ятого відповідачів на підставі п. 6, ч. 1.ст. 80 ГПК України.

Одночасно судова колегія не погоджується з доводами першого відповідача щодо необґрунтованого задоволення позову щодо другого та сьомого відповідачів  у зв’язку з нездійсненням ними підприємницької діяльності на час розгляду справи, оскільки згідно довідок з Єдиного державного реєстру  від 31.08.2011 р.,  державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності другим відповідачем було внесено до Єдиного державного реєстру 19.07.2011 р., а щодо сьомого відповідача –11.08.2011 р., тоді як згідно витягів  з Єдиного державного реєстру від 25.03.2011 р. останні були зареєстровані суб’єктами підприємницької діяльності на час вирішення спору судом першої інстанції, відтак подальше, після прийняття рішення внесення запису про припинення підприємницької діяльності вказаних відповідачів не може бути підставою часткового скасування оскаржуваного рішення.

Також судова колегія відхиляє посилання першого відповідача  про необґрунтоване нарахування банком процентів у подвійному розмірі починаючи  з проміжної згідно графіку (23.09.09 р.), а не кінцевої дати повернення кредиту (23.09.2010 р.). Відповідно до п. 1.3.2 кредитного договору у випадку  користування кредитними коштами понад встановлений договором термін встановлюється  процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової  суми основного боргу  на дату виникнення такого прострочення. Такий  розмір процентної ставки  застосовується  до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором. Нарахування подвійної процентної ставки  на прострочену суму  основного боргу  починається  з дати виникнення прострочення, а саме наступного дня після  дня несплати або неповної сплати  платежу, встановленого у договорі. Оскільки графіком  погашення кредиту (додаток 1 до договору) було передбачено повернення отриманого кредиту до 23.09.2009 р. , порушення цього терміну є несплатою встановленого договором платежу, що надає підстави для застосування процентної ставки у подвійному розмірі.

Судова колегія також не погоджується з доводами першого відповідача щодо неналежного його повідомлення про розгляд справи судом першої інстанції. Згідно матеріалів справи останній повідомлявся про призначення справи до розгляду, відкладення розгляду за місцезнаходженням згідно відомостей Єдиного державного реєстру, тоді як поштова кореспонденція поверталась на адресу суду у зв’язку з закінченням терміну зберігання. За викладеного судом першої інстанції були вжиті достатні та необхідні заходи щодо своєчасного повідомлення відповідача про розгляд спору.

Відтак доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, яке прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.  

На підставі вищевикладеного та  керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу  України, суд, -    

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області  від  30.03.2011р у справі №5005/1255/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної  сили з моменту проголошення і може бути оскаржена  в касаційному порядку  до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                      В.Ф.Мороз

Суддя   І.М.Науменко

Суддя  

 С.Г. Антонік