Справа № 10-178/11 05.08.2011 05.08.2011 15.09.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №10-178/11 Головуючий 1-ї інстанції:
Категорія: оскарж. пост. про Тихоненко М.І.
обрання запобіж. заходу Доповідач: Войтовський С.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2011 року м.Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області
у складі: головуючого – Войтовського С.А.
суддів – Кателіна В.П., Гребенюк В.І.
за участю прокурора – Буц Г.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на постанову Врадіївського районного суду Миколаївської області від 27 липня 2011 року, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю с.Адамівка Врадіївського району Миколаївської області, українцю, громадянину України, розлученому, непрацюючому, згідно п.5 ст. 55 КК України( в редакції 1960 року) відповідно до прикінцевих і перехідних положень ч. 9 розділу П п.8 ч. 1 ст. 89 КК України ( в редакції 2001 року) є особою, яка не має судимості, обвинуваченого за ч.1 ст.121 КК України,
- обрано міру запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він 04.05.2011 року, приблизно о 23 годині, знаходячись в житловому будинку свого тестя ОСОБА_4 в с. Адамівка Врадіївського району Миколаївської області, на ґрунті неприязних відносин до умисно наніс ОСОБА_4 близько 7 ударів молотком по голові, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, перелому кісток черепа, множинних забійних ран голови, забою мозку, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень і є небезпечними для життя в момент їх спричинення та знаходяться в причинному зв’язку між діями ОСОБА_3 та наслідками, що настали.
13.05.2011 року Врадіївським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області відносно ОСОБА_3 порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
25.06.2011 року слідчим винесена постанова про притягнення ОСОБА_3 як обвинуваченого за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
06.07.2011 року постановою слідчого ОСОБА_3 оголошено в розшук.
Того ж дня, слідчий Врадіївського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області звернувся до суду з поданням про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
06.07.2011 року суддею Врадіївського районного суду винесено постанову про затримання ОСОБА_3
26.07.2011 року ОСОБА_3 затриманий працівниками міліції.
Задовольняючи подання слідчого, суд послався на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до 8 років, після скоєння злочину залишив своє постійне місце проживання, ухиляючись від органів слідства, не працює, за місцем проживання характеризується негативно. Зазначені обставини, на думку судді, дають підстави вважати, що перебуваючи на волі, ОСОБА_3 може ухилитись від органів слідства і суду, від виконання процесуальних рішень та перешкоджати встановленню істини по справі.
В апеляції захисник ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого зазначає, що при обранні запобіжного заходу ОСОБА_3, суд не врахував те, що він позитивно характеризується сусідами за місцем проживання, на його утриманні перебуває двоє малолітніх дітей і хворі мати та бабуся, а також незадовільний стан його здоров’я та неналежний матеріальний стан. Вважає, що висновки суду щодо можливості ОСОБА_5 ухилитись від слідства та суду, належним чином не мотивовані. Просить обрати ОСОБА_3 запобіжний захід, не пов’язаний з триманням під вартою.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав постанову законною і обґрунтованою та просив залишити її без зміни, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
За змістом ст.155 КПК України взяття під варту як запобіжний захід застосовується в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 3 роки. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покарання за який передбачено до 8 років позбавлення волі.
Згідно вимог ст.148 КПК України метою застосування запобіжних заходів до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого є запобігання спробам ухилитися від дізнання, слідства та суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.06.2011 року, слідчим винесено постанову про притягнення ОСОБА_3, як обвинуваченого. Проте, в строки, передбачені ст. 113 КПК України, обвинувачення йому не було пред’явлено через те, що ОСОБА_3 був відсутній за місцем свого проживання, за викликом до слідчого не з’явився. У зв’язку з цим постановою слідчого від 06.07.2011 року він був оголошений в розшук, а згодом затриманий працівниками міліції, що свідчить про його ухилення від слідства та від виконання процесуальних рішень.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_3 має позитивну характеристику за місцем проживання спростовуються наявною в матеріалах справи характеристикою, виданою секретарем сільської ради, згідно якої обвинувачений характеризується негативно. Вказано, що він зловживає спиртними напоями і в п’яному вигляді вчиняє скандали.
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_3 має на утримання двох малолітніх дітей, а також хворих мати та бабусю самі по собі не є підставами для обрання йому іншого запобіжного заходу. Крім того, такі дані в матеріалах справи відсутні, а з характеристики обвинуваченого слідує, що ОСОБА_3 вихованням дітей не займається.
Стан здоров’я ОСОБА_3 не перешкоджає триманню його під вартою, оскільки згідно даним медичного обстеження від 26.07.20011 року стан його здоров`я повністю задовільний.
Викладені обставини свідчать про те, що перебуваючи на волі, ОСОБА_3 може ухилитись від слідства та суду, виконання процесуальних рішень та перешкоджати встановленню істини по справі, а тому висновки суду про обрання йому саме такого запобіжного заходу є обґрунтованими.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту відносно ОСОБА_3 були дотримані вимоги ст.ст. 148-150, 155 КПК України, а тому підстав для зміни такого рішення суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів –
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Врадіївського районного суду Миколаївської області від 27 липня 2011 року, якою ОСОБА_3 обрано міру запобіжного заходу взяття під варту – без зміни.
Головуючий
Судді