Доманівський районний суд Миколаївської області
Справа № 2-а-181\11
2011 р.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
14.07.2011смт. Доманівка
Доманівський районний суд Миколаївської області
у складі: головуючої - судді Кривенко О.В., при секретарі Маташнюк О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Доманівка адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління держаної автомобільної інспекції у Вінницькій області, Інспектора ДПС Мельника Володимира Васильовича про скасування постанови АВ № 1075154 від 11.06.2011року по справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в порядку адміністративного судочинства з позовною заявою до відповідачів про визнання незаконною та скасування постанови Інспектора ДПС роти ДПС УДАІ м.Вінниці Мельника В.В. про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що з рішенням інспектора не згоден, вважає його безпідставним і протиправним, а постанову про накладення адміністративного стягнення такою, що підлягає скасуванню, а відповідач проігнорував те, що він не визнавав вину та не навів доказів вчинення ним правопорушення, вказав лише одного свідка, під час вимірювання швидкості інспектор тримав вимірювальний пристрій в руці.
Позивач направив суду заяву, у якій просив розглянути справу за його відсутності, в порядку письмового провадження.
Відповідач в судове засідання не з’явився, направив заяву про розгляд справи у його відсутність та заперечення, в якому позов не визнав, в якому вказує, що його дії при притягненні до адміністративної відповідальності позивача відповідають діючому законодавству. Доказом вчинення правопорушення є показання технічного приладу «Сонон» - вимірювача швидкості руху автомобіля.
Зважаючи на те, що у справі є достатні докази для вирішення її по суті, немає необхідності в особистих поясненнях сторін для прийняття рішення, суд ухвалив про розгляд справи за відсутності позивача, відповідача, в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року).
В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП складений 11.06.2011р. протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП – перевищення встановленої максимальної швидкості руху автомобіля, більш ніж на 34 км/год., а саме: 11.06.близько 05-00год. на 414км автодороги Стрій-Знаменка позивач, керуючи автомобілем «Шевроле Авео» номерний знак НОМЕР_1, перевищив максимальну швидкість руху в зоні дії дорожнього знаку 5.45,(Початок населеного пункту) рухаючись зі швидкістю 94 км/год., чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху. На підставі цього протоколу винесена постанова серії АВ № 1075154 від 11.06.2011року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності на підставі ст. 122 ч.1 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 260 грн.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Виходячи з положень зазначених вище законів, Кодексу та з контексту Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Доказом вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП є дані приладу для вимірювання швидкості "Сонон", який не містить функції фото-, кінозйомки, відеозапису, в протоколі не вказано, чи він пройшов повірку. Враховуючи, що положення ст.251 КУпАП носять імперативний характер відносно можливості використання тільки тих технічних засобів та приладів, які мають функції фото- кінозйомки, відеозапису і тому лише вони можуть бути використані, як докази по справі. Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 01.03.2010 року № 33 Про затвердження переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень дорожнього руху» зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.03.2010 року № 262/17557, виходячи з своєї юридичної сили відносно закону - ст. 251 КУпАП – застосуванню не підлягає.
Маючи перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач ОСОБА_1 заперечував проти порушення ним Правил дорожнього руху, зазначаючи, що їхав з допустимою швидкістю, суб'єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які підтверджували б наявність складу правопорушення та спростовували свідчення позивача, але таких доказів ні протокол, ні постанова не містить. Відповідно до п.4.2 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 26 лютого 2009 року №77, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.04.2009 року за №374/16390, яка розроблена відповідно до вимог КУпАП і встановлює порядок провадження у справах про адміністративні провадження, та порядок їх обліку, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення. В порушення вимог вказаної Інструкції, лише один свідок правопорушення, та його пояснення не долучені до матеріалів справи.
У відповідності до ст. 288 КУпАП встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Частиною 3 ст. 162 КАС України надано адміністративному суду повноваження на прийняття іншої постанови (не передбаченої переліком частини 2) , яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. За змістом ст. 293 КУпАП під час розгляду позову перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни; скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, у зв'язку недостатнім обґрунтуванням доказами вчиненого правопорушення, підлягає скасуванню і справа направляється на новий розгляд до органу (посадової особи), що її постановив, оскільки не були з'ясовані обставини, які мають значення для справи.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Постанову АВ № 1075154 від 11.06.2011року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_1 скасувати, а справу про адміністративне правопорушення направити на новий розгляд.
Постанова є остаточною та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя Доманівського районного суду Миколаївської області О. В. Кривенко
Секретар