ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"21" червня 2006 р. | Справа № 14/169 |
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С. Б. 21.06.2006 р. о 09 год. 30 хв.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 14/169
за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", м.Кіровоград
до відповідача: Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції, м.Олександрія
про скасування податкового повідомлення-рішення
Секретар судового засідання - Дряпак Я.В.
ПРЕДСТАВНИКИ:
від позивача - Стеценко О.О. , довіреність № 93/07 від 12.01.06 ;
від відповідача - Дьорко А.М. , довіреність № 35 від 10.01.06 ;
Подано позов про скасування податкового повідомлення - рішення Олександрійської ОДПІ №0000022300\0 від 26.01.2006 р., яким визначено суму податкового зобов’язання по податку з власників транспортних засобів в сумі 2 490,00 грн., в тому числі за основним платежем 1 660,00 грн., штрафної (фінансової) санкції 830,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає про безпідставність проведення позапланової виїзної перевірки Олександрійської філії ВАТ „Кіровоградобленерго”, оскільки ні реорганізації, ні ліквідації ВАТ „Кіровоградобленерго” не проводилось, а відбулося перетворення філії ВАТ „Кіровоградобленерго” в структурний підрозділ Товариства – район електричних мереж.
Позивач не погоджується з застосуванням податковим органом нових ставок податку з власників транспортних засобів на підставі Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік”, оскільки відповідно до частини 8 статті 1 Закону України „Про систему оподаткування” зміни і доповнення до законів України про оподаткування стосовно зміни податків, зборів (обов’язкових платежів) вносяться не пізніше ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року, а саме з 01.01.2006 р.
Посилаючись на норми статті 6 Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”, підпункт 4.1.4 статті 4, пункт 5.1 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” позивач не погоджується з висновком податкової служби щодо необхідності подання уточненого розрахунку по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в зв’язку зі зміною ставки такого податку, оскільки нарахування податку з власників транспортних засобів за ставками, що діяли на момент здійснення відповідного розрахунку не може вважатися помилкою і тому не потребує виправлення шляхом подачі уточненої декларації (розрахунку).
В запереченнях на позовну заяву Олександрійська ОДПІ не погоджується з вимогами позивача та просить відмовити в їх задоволенні.
Посилаючись на статтю 56 ГК України, відповідач зазначає, що реорганізацією є злиття, приєднання, виділення, поділ, перетворення діючого суб’єкта господарювання з додержанням вимог законодавства. Відповідно до рішення загальних зборів акціонерів ВАТ „Кіровоградобленерго” та наказів по підприємству №193 від 17.06.2005 р., №291 від 23.08.2005 р., прийнятих на виконання даного рішення, філії позивача перетворено в виробничі структурні підрозділи-райони електричних мереж ВАТ „Кіровоградобленерго”, отже відбулося перетворення позивача з підприємства, яке має філії на підприємство, яке їх не має.
Відповідач стверджує, що вимоги частини 8 статті 1 Закону України „Про систему оподаткування” щодо набрання чинності законами з питань оподаткування з початку нового бюджетного року розповсюджується в тому випадку, коли ними буде надано пільги, змінено податки, змінено механізм сплати податків. У разі коли змінено ставки податку вимоги частини 8 статті 1 Закону України „Про систему оподаткування” не застосовується. Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” були змінені лише ставки податку з власників транспортних засобів, тому, зазначає відповідач, він набирає чинності з дня опублікування, тобто з 31.03.2005 р.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
З 16.01.2006 р. по 26.01.2006 р. співробітниками Олександрійською ОДПІ на підставі направлення від 16.01.2006 р. №10 та наказу № 9 від 13.01.2006 р. з посиланням на пункт 6 статті 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” в зв’язку з проведенням реорганізації (перетворення) Олександрійської філії ВАТ „Кіровоградобленерго” проведено виїзну позапланову перевірку фінансово-господарської діяльності філії.
За наслідками перевірки складено акт №27\23-00-23686922 від 26.01.2006 р., яким встановлено порушення статті 2,3 Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів” у редакції Закону України від 18.02.1997 р. №75\97-ВР із змінами і доповненнями внесеними Законом України від 25.03.2005 р. №2505 „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” та інших законодавчих актів”, в результаті чого занижено податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 1 660,00 грн., в тому числі за 2 квартал 2005 р. на 830,00 грн., за 3 квартал 2005 р. на 830,00 грн. через заниження ставки податку.
На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення Олександрійської ОДПІ №0000022300\0 від 26.01.2006 р., яким донараховано основного платежу в сумі 1 660,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 830,00 грн.
Господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 6 статті 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і здійснюється якщо проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства.
За нормами пункту 1 статті 62 Цивільного кодексу України підприємство – самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.
Згідно статті 95 Цивільного кодексу України філія є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філія не є юридичною особою.
Відповідно до рішення загальних зборів акціонерів ВАТ „Кіровоградобленерго” та наказів від 17.06.2005 р. №193 „Про внесення змін до структури управління Ват „Кіровоградобленерго” та наказ від 23.08.2005 р. №291 „Про створення районів електричних мереж” прийнятих на виконання цього рішення філії Товариства перетворено в виробничі структурні підрозділи – райони електричних мереж ВАТ „Кіровоградобленерго”.
Податковий орган, як на підставу здійснення позапланової перевірки, посилається на той факт, що філії позивача перетворено в виробничі структурні підрозділи – райони електричних мереж ВАТ „Кіровоградобленерго”, отже внесено зміни до структури управління позивача.
В той же час податкова служба не враховує, що згідно Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є, зокрема, підприємства, установи та організації, що є юридичними особами і мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, визначені як об’єкти оподаткування під відповідним кодом відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності у статті 2 цього Закону.
Власником транспортних засобів, за які сплачується відповідний податок є ВАТ „Кіровоградобленерго”, і зміна назви структурного підрозділу Товариства не може слугувати підставою для проведення позапланової перевірки.
Таким чином, господарський суд погоджується з позивачем, що як такої реорганізації (ліквідації) підприємства – юридичної особи не відбулося, отже підстав для проведення позапланової перевірки у податкового органу не було.
В той же час податкова служба була допущена до проведення позапланової перевірки, за результатами якої складено відповідний акт та винесено податкове повідомлення-рішення.
За такими обставинами господарський суд вважає за необхідним дати належну оцінку щодо законності та правомірності спірного податкового повідомлення-рішення за його суттю.
Відповідно до статті 6 Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів самостійно обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об’єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів за ставками, зазначеними у статті 3 даного Закону.
У відповідності до статті 6 цього Закону Товариством нараховано податок з власників транспортних засобів на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня 2005 року, відповідний розрахунок суми податку Олександрійською філією ВАТ „Кіровоградобленерго” подано до Олександрійської ОДПІ, за місцем постійного базування транспортних засобів у строки, визначені законом для річного звітного періоду, що підтвердив розрахунок суми податку з власників транспортних засобів на 2005 рік, з зазначенням суми податку, що підлягає сплаті в розмірі 6 684,00 грн. та строків сплати щоквартально по 1 671,00 грн.
Позивачем подано до суду докази сплати узгодженого податкового зобов’язання по податку з власників транспортних засобів, а саме платіжні доручення №25303\1393 від 12.04.2005 р., №25303\1682 від 13.07.2005 р., №25303\125 від 13.10.2005 р., заяву від 21.11.2005 р. про зарахування переплати в сумі 1 377,21 грн. по податку на прибуток на погашення податку з власників транспортних засобів за 4-й квартал 2005 р.
За висновками податкової служби ВАТ „Кіровоградобленерго” в порушення статті 2,3 Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів” у редакції Закону України від 18.02.1997 р. №75\97-ВР із змінами і доповненнями внесеними Законом України від 25.03.2005 р. №2505 „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” та інших законодавчих актів” занижено податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 1 660,00 грн., в тому числі за 2 квартал 2005 р. на 830,00 грн., за 3 квартал 2005 р. на 830,00 грн. в зв’язку із заниження ставки податку.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” від 25.03.2005 р., який набув чинності 31.03.2005 р., збільшено ставки податку з власників транспортних засобів.
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів відповідно до статті 14 Закону України „Про систему оподаткування” відноситься до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів).
Стаття 1 Закону України „Про систему оподаткування” передбачає, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов’язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року. Це правило не застосовується у випадках зменшення розміру ставок податків, зборів (обов’язкових платежів) або скасування пільг з оподаткування та інших правил, які призводять до порушення правил конкуренції та створення податкових переваг окремим суб’єктам підприємницької діяльності або фізичним особам. Будь-які податки і збори (обов’язкові платежі), які запроваджуються законами України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у цьому Законі.
Стаття 3 Закону України „Про систему оподаткування” законодавчо закріпляє серед інших такі принципи побудови системи оподаткування як стабільність, що означає забезпечення незмінності податків і зборів (обов’язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року та компетенція, що означає встановлення і скасування податків і зборів (обов’язкових платежів), а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами.
В розвиток вказаних принципів побудови системи оподаткування стаття 7 Закону України „Про систему оподаткування” передбачає, що ставки податків і зборів (обов’язкових платежів) встановлюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними , міським радами відповідно до законів України про оподаткування і не змінюються протягом бюджетного року за винятком випадків, пов’язаних із застосуванням антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів відповідно до законів України. Зміна податкових ставок і механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет на відповідний рік.
Законом про оподаткування стосовно податку з власників транспортних засобів є Закон України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”.
Хоча розділ 12 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких законодавчих актів України” від 25.03.2005 р. набув чинності 31.03.2005 р. і норми Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” щодо ставок цього податку є зміненим з 31.03.2005 р., за Законом України „Про систему оподаткування” вони набувають чинності з 01.01.2006 р., тобто з нового бюджетного року.
Відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюється система оподаткування, податки і збори. Згідно частини 3 статті 1 Закону України „Про систему оподаткування” ставки, механізм справляння податків і зборів та пільг щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Пунктом 20 статті 2 Бюджетного кодексу України визначено, що закон про Державний бюджет України – закон, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду, отже закон про Державний бюджет України не є законом про оподаткування в розумінні Закону України „Про систему оподаткування”.
Виходячи з вищевикладеного господарський суд погоджується з ствердженням позивача щодо відсутності у податкового органу правових підстав для донарахування податку з власників транспортних засобів відповідно до нових ставок цього податку.
Враховуючи викладене, господарський суд задовольняє позовні вимоги ВАТ „Кіровоградобленерго” та скасовує податкове повідомлення-рішення Олександрійської ОДПІ №0000022300\0 від 26.01.2006 р.
Керуючись частинами 1-3 статті 160, частиною 1 статті 162, статтею 163, частинами 1-4 статті 254, статтею 258, пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Олександрійської об"єднаної державної податкової інспекції № 0000022300/0 від 26.01.2006 р.
Стягнути з Державного бюджету України (№ рахунку 31118095600002, МФО 823016, отримувач коштів ВДК у м. Кіровограді, банк отримувача УДК у Кіровоградській області, ідентифікаційний код 24145329) на користь Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" (25015, м. Кіровоград, просп. Комуністичний, 15, п/р 26008302331850 у ПІБ м.Кіровограда, МФО 323301, код 23226362) судові витрати по справі 3,40 грн. державного мита.
За заявою стягувача після набрання постановою законної сили господарський суд видає виконавчий лист.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя |
| С. Б. Колодій |
26.06.2006 р.