Справа № 2-121/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    08 липня 2011 pоку                                     м.Рiвне

        Рiвненський мiський суд в особi суддi Куцоконя Ю.П.,

           з участю: секретаря судового засідання Юхимчук О.Л.,

                     представника ПАТ АБ «Укргазбанк»Скоковський А.М.,

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в мiстi Рiвному

справу за позовом публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»про розірвання кредитного договору та припинення договору іпотеки, -

                              В С Т А Н О В И В :

Представник публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»Скоковський А.М. в судовому засіданні позов підтримав і просить суд стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача 164986,39 доларів США та 87923,04 грн заборгованості по кредитному № 62/08/К-Ф від 16 квітня 2008 року шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 62/08/І-Ф від 16 квітня 2008 року, а саме, на належні відповідачу квартиру та земельну ділянку. В зустрічному позові ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору та припинення договору іпотеки просить суд відмовити повністю з підстав, викладених у письмовому відзиві на зустрічну позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином. Подала суду письмове клопотання, в якому позов ПАТ АБ «Укргазбанк»не визнала, а зустрічні позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Просить розгляд справи проводити без її участі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов ПАТ АБ «Укргазбанк»підлягає задоволенню повністю, а зустрічний позов ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.  

Судом встановлено, що 16 квітня 2008 року між відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк»в особі Рівненської філії (далі –Банк), правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_3 (далі –Позичальник) було укладено кредитний договір № 62/08/К-Ф (далі –кредитний договір).

Відповідно до п.1.1. кредитного договору Банк відкрив Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 150000,00 доларів США на строк з 16 квітня 2008 року по 14 квітня 2028 року із сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 13,3% річних.

Банк виконав свої зобов'язання в повному обсязі. Факт отримання Позичальником кредитних коштів у сумі 150000,00 доларів США підтверджується випискою/особовим рахунком № 220386014123.840 за період з 16.10.2008 року по 14.06.2010 року.

          Відповідно до п.3.3.3. кредитного договору Позичальник зобов’язалася здійснювати повернення суми кредиту щомісячно з 01-го по 10-те число кожного місяця в розмірі не менше 1/240 частини від суми отриманого кредиту.

Відповідно до п.3.3.4. кредитного договору Позичальник зобов’язана щомісячно, один раз на місяць, не пізніше 10-го числа наступного місяця та в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.1. цього договору, а також в день дострокового погашення заборгованості по кредиту або в день дострокового розірвання цього договору, з врахуванням п.4.1. цього договору, сплачувати проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки зазначеної в п.1.1. цього договору. У разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом, сплачувати проценти за користування кредитом виходячи з процентної ставки, встановленої п.3.1.11. цього договору, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом та пеню у розмірі 0,1% від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Позичальник порушила свої зобов’язання за кредитним договором, оскільки не дотримувалася графіку повернення кредиту та сплати процентів за користування ним.

Згідно ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Відповідно до п.3.1.11. кредитного договору на залишок простроченої заборгованості за простроченим кредитом проценти нараховуються Банком виходячи із 14,3% річних, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.

За порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом Позичальник зобов’язана сплачувати Банку пеню в розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності (п.5.3. кредитного договору).

16 квітня 2008 року між Банком та ОСОБА_3 в забезпечення кредитного договору було укладено договір іпотеки № 62/08/І-Ф, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 342 (далі –договір іпотеки), предметом якого є нерухоме майно, а саме:  квартира загальною площею 280,0 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 5987230) та належить ОСОБА_3 на підставі рішення Рівненського міського суду від 12 березня 2007 року по справі № 2-3495/2007р., право власності на яку зареєстроване комунальним підприємством «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації»24 липня 2007 року за реєстраційним № 5987230 в реєстровій книзі 201 за № 458-58648; земельна ділянка площею 0,0442 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 691776, виданого Рівненською міською радою 11 листопада 2005 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010558301044, кадастровий номер земельної ділянки 5610100000:01:039:0088.

Пунктом 3.3.4.2 договору іпотеки передбачено обов’язок іпотекодавця не пізніше, ніж за 3 календарні дні до граничного строку сплати чергових страхових платежів, визначеного договором страхування, сплачувати такі платежі та не пізніше, ніж за 1 календарний день до граничного строку сплати чергових страхових платежів, визначеного договором страхування, надавати іпотекодержателю докази таких сплат.

На теперішній час предмет іпотеки не застраховано, чим порушуються умови кредитного договору (п.п.3.3.12.-3.3.15.). Дія останнього договору страхування, укладеного між іпотекодавцем та ЗАТ страхова компанія «Українська страхова група»закінчилась 17.04.2009 року.

Відповідно до ч.4 п.3.2.5. кредитного договору позивач має право вимагати дострокового виконання зобов’язання, забезпеченого іпотекою, у разі неналежної сплати іпотекодавцем страхових платежів по договору страхування.

          Згідно п.3.3.4, п.4.2. договору іпотеки № 62/08/І-Ф від 16 квітня 2008 року, за невиконання умов договору іпотеки щодо страхування предмету іпотеки, іпотекодавець сплачує штраф у розмірі 5% від заставної вартості предмета –64271,25 грн. Предмет іпотеки оцінено в 1285425,00 грн.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Оскільки невиконане зобов'язання забезпечене заставою, то, відповідно до ст.589 ЦК України, Банк має право звернення стягнення на предмет застави та за рахунок предмета застави задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Статтями 33,35 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до п.3.2.5., п.3.2.8. кредитного договору у разі невиконання Позичальником зобов'язань, передбачених даним договором, відшкодування заборгованості здійснюється Банком шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки № 62/08/І-Ф від 16 квітня 2008 року, укладеного Банком з Позичальником у порядку, встановленому чинним законодавством України.

За договором іпотеки (п.3.1.5., п.6.1.) у випадку, якщо в момент настання терміну виконання будь-якого зобов’язання за кредитним договором (сплата процентів та/або повернення кредиту, сплата страхових платежів), зобов’язання іпотекодавцем в повному обсязі або в частині виконано не буде, іпотекодержатель має право одержати задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: за рахунок коштів, виручених від реалізації предмета іпотеки, одержати задоволення своїх вимог на свій розсуд переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до п.3.1.6. договору іпотеки, Банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку одноразової чи неодноразових прострочок Позичальником сплати процентів за користування кредитними коштами або порушення інших умов кредитного договору. Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання кредитного договору.

Позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 62/08/К-Ф від 16 квітня 2008 року визначені позивачем у доларах США, а не в національній валюті України, і ґрунтуються на тому, що кредит ОСОБА_3 був наданий саме у доларах США.  

Статтею 192 ЦК України передбачено, що законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України –гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.3 ст.533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Пункт 1.3. «Положення про валютний контроль», затвердженого постановою Правління НБУ № 49 від 08.02.2000 року, визначає, що використання іноземної валюти як засобу платежу –це розрахунок за продукцію, роботи, послуги, об’єкти права інтелектуальної власності та інші майнові права.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором Банк зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується  повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи викладене, виконання позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором в частині повернення суми кредиту та сплати процентів у іноземній валюті не є використанням іноземної валюти як засобу платежу, а тому дія положень ст.ст.192,533 ЦК України на дані правовідносини Банку та Позичальника не поширюється.

При цьому суд звертає увагу на те, що чинне законодавство України не забороняє надання кредиту в іншій валюті, ніж валюта України.

Статтею 47 Закону «Про банки і банківську діяльність»встановлено, що на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції: приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб; відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них; розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Банк, крім перелічених у частині першій цієї статті операцій, має право здійснювати, зокрема, операції і з валютними цінностями.

АБ «Укргазбанк»має всі необхідні ліцензії, щоб здійснювати валютні операції відповідно до вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» № 2121-ІІІ від 07.12.2000 року та Декрету КМУ «По систему валютного регулювання та валютного контролю»№ 15-93 від 19.02.1993 року.

Статтями 6,627 ЦК України передбачено, що сторони у договорі можуть відступати від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, з врахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, Цивільний кодекс України закріпив принцип свободи договору. Змістом договору є ті умови, на яких сторони погодились виконувати договір. Кредитний договір № 62/08/К-Ф від 16 квітня 2008 року укладено на суму 150000,00 доларів США. Пунктом 3.3.3 кредитного договору передбачено, що Позичальник взяв на себе зобов’язання повертати заборгованість по кредиту у конкретні строки і саме в доларах США.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином. Належним виконанням зобов’язань з боку відповідача ОСОБА_3 є повернення кредиту та сплата відсотків за користування кредитними коштами у строки, в розмірі та в валюті, визначеними в кредитному договорі.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, тобто зобов’язання за кредитним договором припиняється лише виконанням, проведеним відповідно до умов договору, а сааме, поверненням кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом у строки, в розмірі та валюті, передбаченими в кредитному договорі. Крім того, згідно зі ст.632 ЦК України, ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін. В кредитному договорі № 62/08/К-Ф від 16 квітня 2008 року сторонами була узгоджена ціна договору саме в доларах США, а не іншій валюті.

Пунктами 3.3.3.,3.3.4. кредитного договору передбачено, що Позичальник зобов’язаний сплачувати заборгованість за кредитом і проценти за користування ним у строки, в розмірі та валюті, як це було визначено договором, а саме в доларах США, що підтверджується  виписками з рахунків позичальника та кредитним договором.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (позики). Слід зазначити, що під час виконання судового рішення про стягнення заборгованості в гривні, при тому, що право вимоги у АБ «Укргазбанк»враховується в іноземній валюті, може виникнути курсова різниця, оскільки курс долара США до гривні на дату ухвалення рішення суду може відрізнятися від курсу долара США до гривні на день виконання рішення суду (платежу), а тому Банку не буде повернута така ж сума грошових коштів, яку Позичальник отримав у власність.

Статтею 51 Закону України «Про виконавче провадження»передбачений порядок звернення стягнення на майно боржника при обчисленні боргу у іноземній валюті. З цього слідує можливість стягнення заборгованості у доларах США.

Крім того, як зазначено у ст.6 Декрету КМУ «Про систему валютного врегулювання та валютного контролю», фізичні особи - резиденти мають право купувати іноземну валюту в уповноважених банках та інших фінансових установах, що одержали ліцензію Національного банку України, або за їх посередництвом - у інших фізичних осіб - резидентів і нерезидентів, а також у національного оператора поштового зв'язку, який одержав ліцензію Національного банку України. Тобто, для відповідачів немає ніяких перешкод у придбанні іноземної валюти.

Правлінням Національного банку України 29 грудня 2008 року було прийнято постанову № 469 «Про запровадження Національним банком України валютних аукціонів», на підставі якої Національним банком запроваджено проведення аукціонів з цільового продажу іноземної валюти за гривні з метою задоволення потреб клієнтів банків резидентів - фізичних осіб, а також резидентів - фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності (малий бізнес), які обумовлені необхідністю погашення заборгованості за кредитами в іноземній валюті. Тобто, Національним банком України, що є головним органом валютного регулювання та контролю, що здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України, визнається правомірність виконання позичальниками банків своїх зобов’язань за кредитними договорами в іноземній валюті.

Згідно наданих позивачем розрахунків, сума заборгованості Позичальника перед Банком за кредитним договором № 62/08/К-Ф від 16 квітня 2008 року становить: сума, що стягується достроково –128125,00 доларів США, прострочена заборгованість по кредиту –11250,00 доларів США; прострочена заборгованість по процентах –25611,39 доларів США; пеня за несвоєчасне погашення кредиту –30073,60 грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів –57849,44 грн.; а всього: 164986,39 доларів США та 87923,04 грн. Суд визнає, що вказана заборгованість підлягає стягненню.

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статі 1048 Кодексу.

Таким чином, за встановлених по справі обставин, суд визнає позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк»обґрунтованими та доведеними, а тому позов ПАТ АБ «Укргазбанк»підлягає задоволенню повністю.

Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору та припинення договору іпотеки, то суд визнає їх такими, що задоволенню не підлягають.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 посилається на істотну зміну обставин, обумовлену світовою фінансово-економічною кризою та стрімким падінням курсу гривні по відношенню до валюти кредиту, та на положення ст.652 ЦК України, як на правову підставу своїх вимог, що на думку ОСОБА_3, свідчить про наявність підстав для розірвання кредитного договору та припинення договору іпотеки, який є похідним від основного кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Судом встановлено, що згоди щодо зміни або розірвання кредитного договору № 62/08/К-Ф від 16 квітня 2008 року сторони не досягли.

Відповідно до ч.2 ст.652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1)в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна умов не настане; 2)зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всіх турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3)виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4)із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Суд вважає, що відповідачем ОСОБА_3 не доведено одночасної наявності усіх чотирьох умов, необхідних для розірвання договору у зв’язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні цього договору, а тому відсутні і підстави для розірвання договору.

Відповідачем ОСОБА_3 не доведено і судом не встановлено, що в момент укладення договору сторони виходили з неможливості настання фінансово-економічної кризи, погіршення фінансового стану позивача, зменшення його доходів чи з незмінності курсу гривні до іноземної валюти. Вказані обставини жодним чином не відображені в укладеному між сторонами договорі кредиту. Будь-яких законних підстав вважати, що такі обставини не настануть, у сторін в момент укладення договору не було.

При цьому суд враховує, що незмінність курсу гривні до іноземної валюти законодавчо не закріплена.

Згідно Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 12 листопада 2003 року № 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США, встановлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату.

Таким чином, укладаючи спірний договір в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.

За таких обставин, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 суд визнає недоведеними та безпідставними.

На підставі ст.ст.526,530,543,546,553,554,555,589,590,610,611,612,629, 1049,1050,1054 ЦК України, ст.ст.33,35 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.19,20 Закону України «Про заставу», ст.47 Закону «Про банки і банківську діяльність», ст.6 Декрету КМУ «По систему валютного регулювання та валютного контролю», п.1.3. «Положення про валютний контроль», затвердженого постановою Правління НБУ № 49 від 08.02.2000 року, постанови Правління Національного банку України «Про запровадження Національним банком України валютних аукціонів»№ 469 від 29 грудня 2008 року, керуючись ст.ст.10,11,60,88,212,214,215,217,223,292,294 ЦПК України, суд, -

                                В И Р I Ш И В :

          Позов публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити повнiстю.          

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»164986 (сто шістдесят чотири тисячі дев’ятсот вісімдесят шість) доларів 39 центів США та 87923 (вісімдесят сім тисяч дев’ятсот двадцять три) гривні 04 копійки заборгованості по кредитному договору № 62/08/К-Ф від 16 квітня 2008 року шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 62/08/І-Ф від 16 квітня 2008 року, а саме на:

- квартиру загальною площею 280,0 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 5987230) та належить ОСОБА_3 на підставі рішення Рівненського міського суду від 12 березня 2007 року по справі № 2-3495/2007р., право власності на яку зареєстроване комунальним підприємством «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації»24 липня 2007 року за реєстраційним № 5987230 в реєстровій книзі 201 за № 458-58648;

- земельну ділянку площею 0,0442 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 691776, виданого Рівненською міською радою 11 листопада 2005 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010558301044, кадастровий номер земельної ділянки 5610100000:01:039:0088, а також на інше майно ОСОБА_3 в межах суми стягнення.

В зустрічному позові ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»про розірвання кредитного договору та припинення договору іпотеки відмовити повністю за недоведеністю та безпідставністю позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк»1820 (одну тисячу вісімсот двадцять) гривень 00 копійок судових витрат по справі, що складаються зі сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляцiйного суду Рівненської області через Рiвненський мiський суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                                                                          Куцоконь Ю.П.