Справа № 2-2977/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2011 pоку                                         м.Рiвне

       Рiвненський мiський суд в особi суддi Куцоконя Ю.П.,

            з участю: секретаря судового засідання Юхимчук О.Л.,

                      представника КП «Теплотранссервіс»Ляшка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в мiстi Рiвному

справу за позовом комунального підприємства «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за використану теплову енергію, -

                             В С Т А Н О В И В :

          Представник комунального підприємства «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради Ляшко Д.В. в судовому засіданні позов підтримав і просить суд стягнути з ОСОБА_4 на користь позивача 2933 грн 41 коп заборгованості за використану теплову енергію.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Повідомлення про причини неявки від відповідача не надійшло.

Представником відповідача ОСОБА_5 суду подані письмові заперечення на позов, в яких він просить суд в задоволенні позовних вимог КП «Теплотранссервіс»відмовити за їх безпідставністю. На заперечення позовних вимог представник відповідача посилається на те, що відповідач набув права власності на квартиру за договором дарування від 05 лютого 2008 року і, на відміну від попередніх власників квартири, договору з позивачем не укладав. Користуватися послугами позивача за умовами договору, укладеного з попередніми власниками квартири, відповідач не бажає і правових підстав примусити його до цього у позивача немає. Сплачувати кошти за послуги позивача відповідач згідний після укладення з ним договору та проведення перерахунку тарифів.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Судом встановлено, що позивач здійснює відпуск теплової енергії для опалення житлового приміщення, що знаходиться в АДРЕСА_1, власником якого на підставі договору дарування є відповідач ОСОБА_4 (особовий рахунок номер НОМЕР_1).

Судом також встановлено, що між сторонами договір на надання житлово-комунальних послуг, а саме на постачання теплової енергії, не укладався.

          Статтями 20,21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.24,25 Закону України «Про теплопостачання»визначені обов’язки відповідача, як споживача, та позивача, як виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов’язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов’язком виконавця –надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Обов’язок власника квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також і п.7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572.

Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов’язок, а не право сторін.

Враховуючи вказані вимоги чинного законодавства та приймаючи до уваги той факт, що договір на наданні житлово-комунальних послуг, а саме на постачання теплової енергії, між сторонами не укладений, суд прийшов до висновку, що відповідач зобов’язаний оплачувати фактичні витрати позивача за житлово-комунальні послуги. В силу положень ч.2, ч.4 ст.4, ст.11 ЦК України, вказаний обов’язок відповідача виникає безпосередньо з актів цивільного законодавства, якими є Закон України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання»та постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45), якою затверджені «Правил користування приміщеннями житлових будинків». Та обставина, що між сторонами не було укладено договору на надання житлово-комунальних послуг, не є і не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати спожитих послуг.

Відповідно до вимог п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.19 Закону України «Про теплопостачання», ст.ст.66,67,68 ЖК України, п.7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, відповідач зобов’язаний своєчасно, а саме щомісячно, оплачувати надані житлово-комунальні послуги.

Судом встановлено, що внаслідок порушення відповідачем своїх зобов’язань щодо своєчасної оплати отриманих послуг, станом на 01 травня 2010 року утворилась заборгованість по оплаті за спожиту теплову енергію в сумі 2933 грн 41 коп. За даними особового рахунку № НОМЕР_1, відкритого позивачем на ім’я ОСОБА_4, вказана заборгованість виникла з жовтня 2008 року, тобто після набуття відповідачем права власності на квартиру. З особового рахунку слідує, що за період з жовтня 2008 року по 01 травня 2010 року відповідач не провів жодної оплати за надані послуги з опалення. Вказана обставина представником відповідача у письмових запереченнях не спростовується.

Відповідач жодних доказів на заперечення щодо надання позивачем послуг згідно затверджених тарифів чи ненадання тих чи інших видів послуг, вартість яких включена до розрахунку, суду не надав. Не надав відповідач і будь-яких доказів того, що ним пред’являлися претензії позивачу з приводу ненадання послуг чи надання послуг неналежної якості у порядку, передбаченому законодавством про житлово-комунальні послуги.

На пiдставi ст.19 Закону України «Про теплопостачання», п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.67,68 ЖК України, ст.ст.11,322,509,525,526,530,610 ЦК України, кеpуючись ст.ст.10,11,60,88,212, 214,215,223,224,225,226,233,292,294 ЦПК України, суд, -    

                               В И Р I Ш И В :

Позов комунального підприємства «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за використану теплову енергію задовольнити повнiстю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь комунального підприємства «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради 2933 (дві тисячі дев’ятсот тридцять три) гривні 41 копійку заборгованості за використану теплову енергію та 30 (тридцять) гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 51 (п’ятдесят одну) гривню 00 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляцiйного суду Рівненської області через Рiвненський мiський суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:                                                                          Куцоконь Ю.П.