Справа № 2а- 6155/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2011 р. м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бідонька А.В,
при секретарі судового засідання Загребельному В.І.
за участю:
- представника позивача - Санжарівського В.М.
- представника відповідача - Зінченка В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Залиман" до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Приватне підприємство «Залиман», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області №0000031500 від 13 квітня 2011 року.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 25.03.2011 р. Красноградською МДПІ була проведена невиїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов’язань в деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р.
За результатами перевірки складено Акт № 352/15-34172551 від 25.03.2011 р., на який позивачем 07.04.2011 р.направлено до Красноградської МДПІ заперечення.
Актом перевірки встановлені порушення:
- п. 8 один прим. 2, п. 8 один прим. 7 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму податкового зобов’язання по податковій декларації з ПДВ (скороченій) за грудень на суму 215800 грн., а саме: суму ПДВ, нараховану сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), що не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядження такого сільськогосподарського підприємства. Перевіркою встановлено неправомірне застосування пільги (код пільги за Довідником пільг 140101368) на загальну суму 215800 грн.
- п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет по загальній декларації з ПДВ за грудень на суму 215800 грн.
20.04.2011 р. за вих. № 1893/10/15-032 ПП «Залиман»отримало відмову в розгляді заперечень в зв’язку з недотриманням термінів подання такого заперечення.
На підставі акту перевірки Красноградською МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000031500 від 13.04.2011 р. ПП «Залиман»здійснило процедуру адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000031500 від 13.04.2011 р. до ДПА в Харківській області та ДПА України. Рішенням ДПА в Харківській області № 19210/25-103 від 28.04.2011 р. скаргу ПП «Залиман»залишено без розгляду в зв’язку з відсутністю печатки на підписі представника. Скарга, подана 06.05.2011 р. до ДПА України, залишилась без розгляду по суті.
Таким чином, на думку позивача, податкове зобов’язання ПП «Залиман»є неузгодженим, скарги, які подавались в адміністративному порядку, по суті не розглянуті.
Красноградською МДПІ були подані до суду заперечення проти позову, які мотивуються наступним.
В ході документальної невиїзної перевірки ПП «Залиман»(акт № 352/15-34172551 від 25.03.2011 р.) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов’язань в деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р. було встановлено, що ПП «Залиман»мало свідоцтво № 100170223 серії НБ № 064730 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства, як суб’єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість в період діяльності підприємства.
Згідно зазначеного свідоцтва, до переліку видів діяльності ПП «Залиман»відповідно до КВЕД віднесено: 01.11.0- Вирощування зернових, технічних та решти культур. В перевіряємий період ПП «Залиман»було реалізовано цукор та суми податку на додану вартість включені до скороченої декларації з ПДВ. Згідно КВЕД реалізовані позивачем товари не відносяться до коду 01.11.0, вказаного у свідоцтві. Тобто, на думку Красноградської МДПІ, ПП «Залиман»було включено до скороченої декларації з ПДВ суми податку при реалізації товарів, не включених до свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства, як суб’єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, зазначених у запереченнях, просив позов ПП «Залиман»залишити без задоволення.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову, як законного та обґрунтованого з наступних підстав.
Судом встановлено, що Приватне підприємство «Залиман»зареєстроване Зачепилівською районною державною адміністрацією Харківської області 19.09.2007 року, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 067606 серії А01 (а.с.55).
ПП «Залиман»знаходиться на податковому обліку у Красноградській МДПІ з 21.07.2007 р. за № 1829 (а.с. 54). Сільськогосподарське підприємство зареєстроване як суб’єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом № 100170223 серії НБ № 064730. (а.с. 56).
25.03.2011 р. Красноградською МДПІ була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов’язань у деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р.
За результатами перевірки складено Акт № 352/15-34172551 від 25.03.2011 р. (а.с. 17-24), яким за твердженням перевіряючих встановлено порушення позивачем: - п. 8 один прим. 2, п. 8 один прим. 7 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму податкового зобов’язання по податковій декларації з ПДВ (скороченій) за грудень на суму 215800 грн., а саме: суму ПДВ, нараховану с/г підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), що не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядження такого сільськогосподарського підприємства. Перевіркою встановлено неправомірне застосування пільги (код пільги за Довідником пільг 140101368) на загальну суму 215800 грн.; - п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет по загальній декларації з ПДВ за грудень на суму 215800 грн.
Акт перевірки було надіслано позивачу поштою за вих. № 1376/10/15-032 від 28.03.2011 р. (а.с. 25). ПП «Залиман»направило заперечення по акту перевірки, які отримані Красноградською МДПІ 15.04.2011 р. (а.с.26).
ПП «Залиман»отримало відмову в розгляді заперечень в зв’язку з недотриманням термінів подання за вих. № 1893/10/15-032 від 20.04.2011 р. (а.с. 28).
На підставі акту перевірки Красноградською МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000031500 від 13.04.2011 р. (а.с. 32).
ПП «Залиман»здійснило процедуру адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000031500 від 13.04.2011 р. до ДПА в Харківській області та ДПА України. Рішенням ДПА в Харківській області № 19210/25-103 від 28.04.2011 р. скаргу ПП «Залиман»залишено без розгляду в зв’язку з відсутністю печатки на підписі представника. Скарга, подана 06.05.2011 р. до ДПА України, залишилась без розгляду (а.с.31).
Висновки акту перевірки щодо виявленого порушення ґрунтуються на тому, що в порушення вимог п.п. 5.1. п. 5 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», підприємством включено до складу податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої) реалізацію цукру за відсутності в спеціальному свідоцтві платника ПДВ зазначеного виду діяльності, а саме: 15.83.0 «Виробництво цукру», як цього вимагає п. 8 один. прим. 10 ст. 8 один. прим. Закону України «Про податок на додану вартість».
До спірних правовідносин суд застосовує законодавство, що діяло на момент їх виникнення.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції, як здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); здійснення контролю за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Згідно п.8-1.6 ст.8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Матеріали справи свідчать про те, що ПП «Залиман»є сільськогосподарським підприємством та зареєстроване як суб’єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість 01.02.2009 р. згідно Свідоцтва № 100170223 серії НБ № 064730. (а.с. 56).
ПП «Залиман»в 2010 р. виростило та зібрало на площі 205 га 4254 тонни цукрового буряка.
Виданою відділом Держкомзему у Зачепилівському районі довідкою (а.с. 58) підтверджується факт, що станом на 1 січня 2011 р. в користуванні ПП «Залиман»знаходиться земельна ділянка розміром 335,1310 га ріллі, яка розташована на території Чернещинської сільської ради.
Вирощування цукрового буряка передбачено р. 3 п. 3.2 Статуту ПП «Залиман»в редакції 2010 р. (а.с. 39).
Згідно довідки АБ № 401564 з ЄДРПОУ (а.с. 57), видами діяльності за КВЕД ПП «Залиман»є :
01.11.0 Вирощування зернових та технічних культур
01.30.0 Змішане сільське господарство
51.21.0 Оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин
15.83.0 Виробництво цукру.
У відповідності до договору № 6 (3) від 20.05.2010 р., укладеного між позивачем та ВАТ «Ланнівський цукровий завод», виробник -ПП «Залиман»- поставив переробнику - ВАТ «Ланнівський цукровий завод»- фабричний цукровий буряк для переробки (а.с. 71-72).
Актом по прийманню, зберіганню та переробці цукрового буряка урожаю 2010 року по ПП «Ланнівський цукровий завод», постачальник ПП «Залиман», визначено розрахунки по договору на давальницьких умовах (а.с. 67).
В розумінні п.8-1.7 ст.8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України», якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовлюються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.
Вказаний пункт Закону не містить вимог чи застережень з приводу необхідності здійснення обробки (переробки) сільськогосподарських товарів самостійно платником податків.
Згідно пп.8-1.15.5 п.8-1.15 ст.8-1 Закону, обробка чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства, вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства і рибальства за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку (крім їх придбання в інших осіб).
Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює повний перелік видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті, згідно з Національним класифікатором України "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженим відповідно до Закону України "Про стандартизацію".
Підпунктом 8-1.15.6 п.8-1.15 ст.8-1 Закону передбачено, що Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює повний перелік видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті, згідно з Національним класифікатором України "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженим відповідно до Закону України «Про стандартизацію».
Постановою КМУ від 21.01.2009 року № 23 затверджений перелік видів діяльності за кодами згідно КВЕД, на які поширюється спеціальний режим. Редакція Постанови КМУ №23, що діяла до 3.07.2009 року –до дати набрання чинності змін, внесених Постановою КМУ №648 від 1.07.2009 року, не передбачала окремих кодів згідно КВЕД для діяльності з переробки (обробки) сільськогосподарської продукції власного виробництва.
Згідно вказаної постанови КМУ, діяльність по переробці сільськогосподарської продукції власного виробництва вважається діяльністю в сфері сільського господарства.
Відповідно до пп.3.1 п.3 «Терміни, визначення та правила користування КВЕД»НК України «КВЕД», затвердженого відповідно до Закону України «Про стандартизацію», замовників, які є власниками давальницької сировини і беруть на себе ризик, пов’язаний із виробництвом продукції, класифікують так, немов би вони самі виробляють цю продукцію.
Зі змісту даного підпункту вбачається, що замовники, які є власниками давальницької сировини і беруть на себе ризик, пов’язаний з виробництвом продукції, згідно КВЕД класифікуються як виробники такої продукції у сфері діяльності з переробки сільськогосподарської продукції.
Переробка (обробка) цукрових буряків, безпосередньо вирощених позивачем, була здійснена у 2010 році згідно договору переробки (обробки) цукрових буряків на давальницьких умовах, в межах яких ПП «Залиман»виступав як замовник.
Замовник –ПП «Залиман»сплатив виконавцю послуг з переробки давальницької сировини –цукрових буряків. Витрати на оплату цих послуг, згідно з ДСТУ 2962-94 та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «витрати», належать до інших прямих витрат виробництва та входять до собівартості належного йому цукру. Об’єктом витрат замовника є його продукція –цукор, поставка якої є об’єктом оподаткування ПДВ.
Враховуючи наведені вище норми та фактичні обставини справи, позивач, як власник безпосередньо вирощеної ним давальницької сировини –цукрових буряків, що на давальницьких умовах були перероблені на цукор, який поставлявся товариством у 2010 р., є виробником цукру та класифікується за КВЕД як самостійний виробник цукру у сфері діяльності з переробки сільськогосподарської продукції власного виробництва, на яку поширюються норми ст.8-1 Закону України «Про податок на додану вартість». Цукор, вироблений на давальницьких умовах є сільськогосподарським товаром і на його поставки також поширюються норми вказаної статті.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач, в силу ст.8-1 Закону мав право на спеціальний режим оподаткування поставок цукру, виробленого з власної сировини на давальницьких умовах.
Пунктом 8-1. 1 ст. 8-1 Закону про ПДВ (що був чинним до 1 січня 2011 року) встановлено, що резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.
Відповідно до п. 8-1.2 ст. 8-1 Закону про ПДВ, згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
Підпункт 8-1. 15.1 ст. 8 Закону про ПДВ встановлює виробничі фактори, які застосовуються для спеціального режиму оподаткування, а саме:
а) товари (послуги), які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.
б) послуги, супутні поставці сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку: сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин.
Таким чином, суд приходить до висновку, що податковий орган безпідставно визначив позивачу податкове зобов’язання по ПДВ, про що необґрунтовано виніс оскаржуване останнім податкове повідомлення-рішення №0000031500 від 13 квітня 2011 року.
Судом також встановлено порушення щодо процедури призначення документальної невиїзної перевірки.
Так, матеріалами справи підтверджено, що 23.03.11 р. Красноградською МДПІ у Харківській області було прийнято рішення про проведення документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства «Залиман»щодо правомірності нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за період з 01.12.10 р. по 31.12.10 р., яке оформлено наказом № 280.
Суд відзначає, що правовідносини з приводу проведення органами державної податкової служби України документальних невиїзних позапланових перевірок регулюються ст.79 Податкового кодексу України, відповідно до якої документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 ст.79); документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п.79.2 ст.79).
З положень наведеної статті Податкового кодексу України слідує, що рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки може бути прийняте податковим органом лише в разі існування підстав, котрі передбачені ст.78 згаданого кодексу.
Оглянувши копію наказу Красноградської МДПІ № 280 від 23.03.11 р. «Про проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Залиман»судом встановлено, що податковий орган у вказаному наказі взагалі не вказує юридичних підстав призначення документальної позапланової невиїзної перевірки з посиланням на належну норму матеріального права –положення ст. 78 Податкового кодексу України.
Згідно наданих в судовому засіданні представником відповідача додаткових письмових пояснень щодо підстав призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача слідує, що ПП «Залиман»згідно розпорядження ДПА України № 48-р «Про відпрацювання підприємств»було доведено як ризикове підприємство для відпрацювання. В ході отриманих документів було виявлено, що ПП «Залиман»податок на додану вартість від реалізації цукру було включено в спеціальну декларацію, а не загальну.
Відповідно до п. 78.1.4 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за таких обставин: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
Матеріалами справи підтверджено, що запит органу державної податкової служби, оформлений листом від 23.03.11р. № 1331/10/15-032 був отриманий особисто головним бухгалтером Приватного підприємства «Залиман»ОСОБА_3 - 23.03.11 р.
Матеріалами даної адміністративної справи підтверджено, що ПП «Залиман»на адресу Красноградської МДПІ направлялись відповідна інформація запитувана податковим органом, що підтверджено супровідним листом вих. № 14 від 28.03.11 р.
Однак, Красноградською МДПІ в порушення вимог п. 78.1.4 ст. 78 Податкового кодексу України рішення про проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Залиман»щодо правомірності нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за період з 01.12.10 р. по 31.12.10 р., яке оформлено наказом № 280 від 23.03.11 р. прийнято у той же день, в який позивачу надано запит про надання відповідної інформації, тобто за відсутності факту сплину 10 робочих днів з дня отримання запиту. Документальна невиїзна перевірка позивача була проведена Красноградською МДПІ 25.03.11 р. за результатами, якої складено Акт № 352/15-34172551, тобто через два дні після отримання позивачем запиту про надання відповідної інформації.
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що Красноградською МДПІ призначення та проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Залиман»проведено з порушенням вищевказаних вимог законодавства, у зв’язку з чим відповідно до ч. 3 ст. 70 КАС України акт перевірки ПП «Залиман»№ 352/15-34172551 від 25.03.11 р. не може бути визнано належним та допустимим доказом.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, відповідачем, Красноградською міжрайонною державною податковою інспекцією у Харківській області не доказана правомірність прийняття податкового повідомлення - рішення №0000031500 від 13 квітня 2011 року.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд вважає, що неправильність висновків податкової інспекції спричинена незастосуванням в даному випадку норм законодавства, яке підлягало застосуванню, неврахуванням специфіки даної галузі сільського господарства, неправильним визначенням виду господарських операцій, що здійснювались позивачем, і як наслідок неправильне їх невіднесення до категорії, що підпадають під спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість.
Отже, висновки акту перевірки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та не підтверджуються належною доказовою базою.
За таких умов, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам закону, що є підставою для його скасування.
Таким чином, суд вважає вимоги позивача правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 7-11, 71, 94, ч.1 ст.158, ст.159, ч.1,2 ст.160, 161, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Приватного підприємства "Залиман" до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області №0000031500 від 13 квітня 2011 року, яким визначено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 485550,0 грн., з яких за основним платежем –215800,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 269750,0 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Залиман" (адреса: 39541 Полтавська область, Карлівський район с. Ланна, вул. Жовтнева, 5, р/р26003012834 Ф ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 351823, код ЄДРПОУ 34172551) судові витрати в розмірі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 29.08.11 р.
Суддя Бідонько А.В.