12.09.2011 12.08.2011
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/10418/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кальника В.В. , розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська до ФОП ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця , –
ВСТАНОВИВ:
17 серпня 2011 року Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить припинити підприємницьку діяльність фізичної особи –підприємця ОСОБА_1.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач перебуває на обліку в Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська як платник податків та інших обов'язкових платежів, проте при здійсненні своєї діяльності порушує вимоги діючого законодавства, а саме не подає звітність про отримані доходи з 01.01.2008 року, що не дає можливості контролюючим органам здійснювати контроль за додержанням вимог податкового та іншого законодавства, заборгованості по платежам до бюджету не має.
29 серпня 2011 року відповідач отримав ухвалу про відкриття скороченого провадження, що підтверджується поштовим повідомленим, долученим до матеріалів справи. Відповідач протягом десяти днів не наддав до суду заперечень проти позову та позов не визнав.
У відповідності до положень ст.183-2 КАС України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження.
Суд, вивчивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити даний позов у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідач, зареєстрований Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 19.04.2007 року.
Згідно акту від 28.07.2010 за № 6343/171/244600298 року Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська відповідач з 01.01.2008 року не подає декларації та документи податкової звітності, що є грубим порушенням чинного законодавства України, порушенням законних інтересів держави.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Пунктом 8 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивачем у адміністративній справі також є суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
За положеннями пункту 5 частини четвертої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень можуть бути позивачами у справі у випадках, встановлених законом.
Крім того, пунктом 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України дано визначення суб'єкта владних повноважень, згідно з яким - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У статті 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" зазначено, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Тобто, позивач - орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції по веденню оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів на підставі законодавства.
Відповідно до частини 1 пункту 2 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов`язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів).
Згідно з ч. 2 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних і фізичних осіб –підприємців»підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач не надає передбаченої податкової звітності більше одного року.
Відповідно до пункту 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу України»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядок встановлений законами України, мають право звертатися до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.
Згідно з п. 8.6. Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів) затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 80 від 19.02.98 р., якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та у разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця.
Позивачем надано довідку, про відсутність у відповідача заборгованості перед бюджетом.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 86, 159-163, 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Копію постанови направити управлінню з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців для внесення державним реєстратором відповідного запису до ЄДРПОУ.
Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.
Постанова можу бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >В.В. Кальник
< Текст >