Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/13941/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Зінченка О.В.
при секретарі Паращевіній О.О.
з участю представників:
позивача – Казанцевої Л.В.,
відповідача – не з’явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу “Шахтоуправління імені 17 Партз’їзду” державного підприємства «Шахтарськантрацит» до управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про визнання недійсним рішення управління Пенсійного фонду України про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 269 від 26.05.2011 року, -
ВСТАНОВИВ :
У серпні 2011 року Державне підприємство «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахтоуправління імені 17 Партз’їзду» державного підприємства «Шахтарськантрацит» (далі – позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про визнання недійсним рішення управління Пенсійного фонду України (далі - відповідач) про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 269 від 26.05.2011 року.
В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення не враховано те, що підприємство правомірно сплачувало внески до Пенсійного фонду України в строк не пізніше 28 календарних днів з дня закінчення базового звітного періоду у відповідності до вимог п. 14 розділу ХУ Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, згідно якого гірничі підприємства зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду.
Зважаючи на повідомлені обставини, позивач просив визнати недійсним рішення управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 269 від 26.05.2011 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 128 КАС України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач - Державне підприємство «Шахтарськантрацит», є юридичною особою, відокремлений підрозділ «Шахтоуправління імені 17 Партз’їзду» державного підприємства «Шахтарськантрацит», зареєстровано в якості відокремленого підрозділу без права юридичної особи, який відповідно до абзацу 2 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464 від 08.07.2010 року (далі Закон №2464) є платником єдиного внеску.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов’язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається, зокрема, за підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Таким чином, позивачем за даним позовом є саме Державне підприємство «Шахтарськантрацит», яке є юридичною особою.
Відповідач, управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.
Згідно п.п. 1, 3 «Положення про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011 (далі - Положення), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
26.05.2011 року управлінням Пенсійного фонду в м. Шахтарську Донецької області прийнято рішення №269 про застосування до відокремленого підрозділу «Шахтоуправління імені 17 Партз’їзду» державного підприємства «Шахтарськантрацит» штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування за період з 20.04.2011 року по 28.04.2011 року, згідно якого застосовані штрафні санкції у розмірі 240,43 грн. та нарахована пеня - 19,23 грн. (а.с. 7).
З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», яким визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Дія Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» поширюється на відносини що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної із збором та ведення обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність (частини 1, 2 статті 2).
Відповідно до пункту 2 ст. 1 Закону №2464 єдиний внесок – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно абзацу 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 цього ж Закону платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Частиною 8 ст. 9 Закону №2464 визначено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Базовим звітним періодом для відокремленого підрозділу «Шахтоуправління імені 17 Партз’їзду» державного підприємства «Шахтарськантрацит», з урахуванням вимог абзацу 3 ч. 8 ст. 9 Закону №2464, є календарний місяць.
Відповідно до ч. 10 ст. 9 Закону №2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.
Частиною 10, п. 2 ч. 11 ст. 25 цього ж Закону передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу та за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Згідно ч. 13, 14 ст. 25 Закону №2464 також визначено, що нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, єдиний внесок нарахований до сплати відокремленим підрозділом «Шахтоуправління імені 17 Партз’їзду» державного підприємства «Шахтарськантрацит» за звітний період сплачений лише 28.04.2011 року, і дана обставина сторонами не оспорюється.
З огляду на наведені вимоги законодавства, територіальним органом Пенсійного фонду України правомірно винесено рішення у відношенні відокремленого підрозділу «Шахтоуправління імені 17 Партз’їзду» державного підприємства «Шахтарськантрацит», як платника єдиного внеску, про застосування штрафної санкції та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування № 269 від 26.05.2011 року.
Суб’єкт владних повноважень при винесенні оскаржуваного рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
При цьому, судом не приймаються до уваги посилання позивача на п. 14 розділу ХУ Закону №1058, згідно якого гірничі підприємства зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду, зважаючи на наступне.
Норми згаданого Закону поширюються на правовідносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зокрема визначають принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел.
Єдиний внесок, є консолідованим внеском, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування, є відмінним від страхового внеску у розумінні Закону №1058.
Порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску визначається виключно Законом №2464, єдиний внесок нарахований за відповідний базовий звітний період, повинен бути сплачений не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, як визначено ч. 8 ст. 9 цього ж Закону.
Отже, при визначенні строку сплати єдиного внеску застосуванню підлягають норми саме Закону №2464, а не норми Закону №1058.
Зважаючи на встановлені обставини у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державного підприємство «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахтоуправління імені 17 Партз’їзду» державного підприємства «Шахтарськантрацит» до управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про визнання недійсними рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування № 269 від 26.05.2011 року, не підлягають задоволенню.
Згідно із вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, що понесла сторона, не на користь якої ухвалено судове рішення, їй не компенсуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 40, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 183-2 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахтоуправління імені 17 Партз’їзду» державного підприємства «Шахтарськантрацит» до управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 269 від 26.05.2011 року, - відмовити повністю.
Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 12 вересня 2011 року в присутності представника позивача.
Постанова у повному обсязі складена 16 вересня 2011 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Зінченко О.В.