14.07.2011

Справа № 2-о-10/11

РІШЕННЯ

          Іменем України

14 липня 2011 року Згурівський районний суд Київської області в складі:

          головуючого-судді                          СЕЛЮКОВА О.Г.

          за участю секретаря

судових засідань                               ХРУЩ Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в смт. Згурівка цивільну справу за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа – КИЇВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ВІЙСЬКОВИЙ КОМІСАРІАТ про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

          1 червня 2011 року заявник звернувся до суду із вищезазначеною заявою, посилаючись на те, що він 24 травня 1979 року Центральним районним військовим комісаріатом міста Одеси був призваний на військову службу, яку проходив у військовій частині № 65161 та був звільнений в запас 10 травня 1981 року. Наказом командира вказаної військової частини у період з 25 грудня 1979 року по 27 грудня 1979 року він залучався до виконання спеціальних завдань, зокрема, розмінування в селі Мілешти Ніспоренського району МРСР, що підтверджує довідкою Одеського територіального архівного відділу Галузевого державного архіву МО України. Крім того, має фотографії, які, крім зазначеного вище, достовірно підтверджують його участь у розмінуванні бойових мін та які додав в оригіналах. Рішенням комісії Київського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визнання учасником бойових дій та надання статусу учасника бойових дій від 26.04.2011 року йому було відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій із-за відсутності архівного підтвердження (акта виконаних робіт) про участь у проведенні розмінування. Встановлення даного факту потрібно заявникові для визнання його учасником бойових дій та отримання статусу учасника бойових дій, тому просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що він в період з 25 грудня 1979 року по 27 грудня 1979 року приймав участь у розмінуванні в селі Мілешти Ніспоренського району Молдавської РСР.

          В судовому засіданні заявник заяву підтримав повністю, заінтересована особа -Київський обласний військовий комісаріат в судове засідання повторно не з’явився, про час і місце судового розгляду був оповіщений у встановленому порядку, копію заяви з додатками отримав, своїх заперечень суду не надав.

          В судовому засіданні заявник пояснив, він же як свідок показав, що в період з 24 травня 1979 року по 10 травня 1981 року він проходив військову службу у військовій частині № 65161. Наказом командира даної військової частини він неодноразово залучався  до розмінування, однак у зв’язку зі спливом тривалого часу йому не вдалося розшукати ряду документів, крім, як за період з 25 грудня 1979 року по 27 грудня 1979 року, де він залучався до розмінування в селі Мілешти Ніспоренського району МРСР, що підтверджує відповідною довідкою та оригіналами фотографій, які достовірно підтверджують його участь у розмінуванні бойових мін. Він звертався до заінтересованої особи із заявою про визнання його учасником бойових дій та надання статусу учасника бойових дій, однак рішенням комісії Київського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визнання учасником бойових дій та надання статусу учасника бойових дій від 26 квітня 2011 року йому було відмовлено через відсутність акту виконаних робіт. Встановлення юридичного факту потрібно йому для визнання його учасником бойових дій та отримання статусу учасника бойових дій.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні доказів, наявних у справі, суд приходить до висновку, що всі докази є належними, допустимими та достовірними, а також достатні і взаємно пов'язані.

          Судом встановлено, що заявник 24 травня 1979 року Центральним районним військовим комісаріатом міста Одеси був призваний на військову службу, яку проходив у військовій частині № 65161 та був звільнений в запас 10 травня 1981 року (а.с.8, 10 - копії військового квитка, анкети-запиту). Наказом командира вказаної військової частини у період з 25 грудня 1979 року по 27 грудня 1979 року він залучався до виконання спеціальних завдань, зокрема, розмінування в селі Мілешти Ніспоренського району МРСР (а.с.11 - довідка Одеського територіального архівного відділу Галузевого державного архіву МО України, оригінали фотографій, показання свідка ОСОБА_2). Заявник звертався до комісії Київського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визнання його учасником бойових дій та надання статусу учасника бойових дій, однак рішенням даної комісії від 26 квітня 2011 року йому було відмовлено у зв’язку з відсутністю архівного підтвердження (акта виконаних робіт) про участь у проведенні розмінування (а.с.9 –копія витягу з протоколу). Встановлення даного факту потрібно заявникові для визнання його учасником бойових дій та отримання статусу учасника бойових дій.

         Згідно пункту 10 Положення про комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міноборони України від 08 квітня 2009 № 158 у разі звернення громадян до суду стосовно встановлення факту участі в бойових діях чи інших подіях,  які дають право на визначення їх учасниками бойових дій, і прийняття судом відповідного позитивного рішення таке рішення суду визнається як документ, що підтверджує право громадянина на визнання його учасником бойових дій.  Копія  рішення  суду  підлягає  збереженню разом з іншими документами.

          Згідно пункту 8 зазначеного Положення комісії приймають рішення щодо визнання громадян учасниками бойових дій на підставі документів: грамот, фотографій (оригіналів); історичних довідок, документів та інших архівних матеріалів; документів потрібного періоду, де зазначені прізвище, ім'я та по батькові заявника; інших документів, на підставі яких можливо зробити достовірний висновок про участь у бойових діях або розмінуванні траленні бойових мін.

Згідно зі ст.1 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі –Закон № 3551-XII) встановлено, що цей Закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров'я й активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.

Згідно п.11 ст.6 Закону № 3551-XII учасниками бойових дій визнаються особи, які були залучені командуванням військових частин, державними і громадськими організаціями до розмінування полів і об'єктів народного господарства, та особи, які на мінних тральщиках брали участь у траленні бойових мін у територіальних і нейтральних водах у воєнний і повоєнний час.

Згідно з п.5 ч.2 ст.234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч.2 ст.256 ЦПК України у судовому порядку  можуть  бути  встановлені  також  інші факти,   від   яких  залежить  виникнення,  зміна  або  припинення особистих  чи  майнових  прав  фізичних  осіб,  якщо  законом   не визначено іншого порядку їх встановлення.

Заслухавши пояснення заявника, показання свідка ОСОБА_2, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення повністю, оскільки в судовому засіданні доведено, що заявник був залучений командуванням військової частини, до розмінування та встановлення даного факту має юридичне значення для підтвердження права заявника на визнання його учасником бойових дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Положенням про комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України, затвердженим наказом Міноборони України від 8 квітня 2009 року № 158, постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення”, ст.ст.10, 11, 57, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 234, 235, 256, 257, 259 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

          Заяву ОСОБА_2, заінтересована особа –  КИЇВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ВІЙСЬКОВИЙ КОМІСАРІАТ про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити повністю.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_2 в період з 25 грудня 1979 року по 27 грудня 1979 року приймав участь у розмінуванні в селі Мілешти Ніспоренського району Молдавської РСР.

          Рішення є підставою, що підтверджує право заявника на визнання його учасником бойових дій.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

                    ГОЛОВУЮЧИЙ                                                  О.Г.СЕЛЮКОВ