ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

18 січня 2011 року                               м. Київ                                        П/9991/91/11

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання незаконними дій (бездіяльності) та скасування рішень,

встановив:

11 січня 2011 року ОСОБА_1. звернулася в суд з позовом до Верховної Ради України про визнання незаконними дій по прийняттю до реєстрації 7 липня 2010 року за вх. № 6673 проекту Закону України про внесення змін до законів України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” та “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, прийняттю його за основу і схваленню в цілому 8 липня 2010 року та визнання незаконною бездіяльності, що виразилась у невиконанні своїх повноважень по відмові у прийнятті на реєстрацію проекту Закону України про внесення змін до законів України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” та “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”; скасування рішення Верховної Ради України про реєстрацію 7 липня 2010 року за вх. № 6673 проекту Закону України про внесення змін до законів України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” та “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”; скасування рішення Верховної Ради України про прийняття за основу та ухвалення в цілому 8 липня 2010 року Закону України про внесення змін до законів України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” та “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Зміст заявлених ОСОБА_1. позовних вимог зводиться до визнання незаконними дій (бездіяльності) і рішень Верховної Ради України при здійсненні законодавчої процедури щодо розгляду і прийняття у липні 2010 року проекту Закону України про внесення змін до законів України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” та “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, якими, на думку позивача, порушені її права як суб’єкта господарювання на участь у здійсненні державної регуляторної політики.

В силу частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, встановлений процесуальним законом строк звернення до суду з позовними вимогами про визнання незаконними дій (бездіяльності) і скасування рішення Верховної Ради України про реєстрацію 7 липня 2010 року за вх. № 6673 проекту Закону України про внесення змін до законів України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” та “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” закінчився 7 січня 2011 року, про визнання незаконними дій і скасування рішень Верховної Ради України про прийняття за основу та ухвалення в цілому 8 липня 2010 року Закону України про внесення змін до законів України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” та “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” –8 січня 2011 року.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_1. не подала.

Керуючись статтями 100, 160, 165, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

1.Позов ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання незаконними дій (бездіяльності) та скасування рішень залишити без розгляду.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і не підлягає оскарженню.

Суддя                                        Ю.К. Черпак