ЛЬВІВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2011 р.                                                                                   Справа № 16949/11

 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді                         Любашевського В.П.

суддів                                              Багрія В.М.

Старунського Д.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові справу

за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі Волинської області на постанову Локачинського районного суду Волинської області від  15.02.2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі Волинської області про стягнення заборгованості, -

 в с т а н о в и л а:

31 січня 2011 року позивач звернувся в суд із позовом до відповідача. У позовній заяві просить зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни за період з липня по грудень 2010 року.

Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він є дитиною війни. Згідно з статтею 6 цього закону йому повинна виплачуватись щомісячна державна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак така допомога виплачувалась в не повному обсязі. Просив позов задоволити.

Постановою Локачинського районного суду Волинської області позов задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі Волинської області нарахувати і виплатити позивачу підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 31.07.2010 року по 31.12.2010 року, передбаченого статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Постанову суду від 15.02.2011 року оскаржило управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі Волинської області. В апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції, вважаючи її такою, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги залишити без розгляду.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 197 КАС України колегія суддів вважає доцільним розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів..

З'ясувавши  обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду від 15.02.2011 року - без змін, з наступних підстав:

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач є дитиною війни, оскільки статтею 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Згідно ст. 6 Закон України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, що врегульовано ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Позовні вимоги щодо здійснення позивачу  нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за період з 31.07.2010 року по 31.12.2010 року, на переконання колегії суддів, підлягають задоволенню, так як Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинено. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» розміри державних соціальних гарантій, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач, у період з 31.07.2010 року по 31.12.2010 року повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

За таких обставин, із врахуванням позовних вимог та виходячи із встановленого законом шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду, колегія суддів приходить до переконання про правомірність задоволення позовних вимог позивача починаючи з 31.07.2010 року по 31.12.2010 року.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про законність оскаржуваних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.

 Керуючись ст.ст. 195, 197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

 у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі Волинської області залишити без задоволення, постанову Локачинського районного суду Волинської області від  15.02.2011 року у справі № 2а-186/11 – без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

 Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

 Головуючий суддя                                                                                                       В.П. Любашевський

 Судді                  В.М. Багрій

Д.М. Старунський