Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 13 вересня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/13919/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  13:00 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  < Довідник > 

при секретарі          Могілевському А.А.

Донецький окружний адміністративний суд  в складі:

головуючого судді Савченко С.В.

при секретарі судового засідання Могілевському А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорськтеплоенерго” м. Краматорськ

до Державної податкової інспекції у м. Краматорськ

третя особа Товариство з обмежено відповідальністю «Контур Глобал Україна»

за участю прокуратури Донецької області

про визнання недійсними податкових повідомлень –рішень

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 за дов., ОСОБА_2 за дов.

від відповідача: ОСОБА_3 за дов., ОСОБА_4 за дов.

від третьої особи: не з’явився

від прокуратури: Вартанова О.М. за  посвідченням

ВСТАНОВИВ

          Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення від 15.06.2011р. №0000482302/0/18559 та податкового повідомлення-рішення від 15.06.2011р. №0000492302/0/18558.

          В обґрунтування позовних вимог зазначає про відсутність з його боку порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки операції з отримання юридичних послуг від ТОВ «Контур Глобал Україна» є такими, які реально були надані цим підприємством позивачу, що підтверджується первинними документами, а отже, нарахування податкових зобов’язань на ці операції є неправомірним. Також вважає неправомірними висновки податкового органу щодо завищення суми податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ “БФ”“Луганськпромстрой”, ТОВ “СК Екос-плюс”, ПП “НСК “Навік-Строй”, ТОВ “Луганськбудмонтаж”, оскільки відповідні послуги та товари були отримані позивачем у повному обсязі, що підтверджується відповідними документами.

          У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити у повному обсязі.

          Відповідач позов не визнав, надав заперечення та вважає, що нарахування податкових зобов’язань позивачу здійснено обґрунтовано та підстави для визнання недійсними податкових повідомлень-рішень відсутні.

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи – ТОВ «Контур Глобал Україна» підтримав заявлені позовні вимоги, при цьому зазначив, що ним було виконано у повному обсязі послуги за договорами від 01.12.2009 року та 02.02.2010 року. Зазначає про безпідставність доводів податкового органу щодо невикористання наданих послуг у господарській діяльності позивача, про що надав відповідні посвідчення про відрядження працівників ТОВ «Контур Глобал Україна» до міста Краматорськ (адреса Позивача) для виконання послуг за договорами, дипломи працівників, які працюють на цьому підприємстві, які посвідчують відповідну кваліфікацію працівників та вільне володіння англійською мовою, документи про надання послуг за допомогою мережі «Інтернет» (питання - відповідь). Окрім цього, третя особа зазначила про розробку міжнародного договору для отримання позивачем гранту, який було отримано та грошові кошти у вигляді гранту надійшли на розрахунковий рахунок позивача. Таким чином, твердження податкового органу щодо невикористання цих послуг у господарській діяльності позивача є неправомірним.

Прокурор підтримав доводи податкового органу щодо правомірності нарахувань податкових зобов’язань та просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, третьої особи, прокурора, дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх наявними доказами в межах позовних вимог, суд встановив наступне.

          Товариство з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго” (позивач) є юридичною особою, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 34657789.

          Державною податковою інспекцією у м. Краматорську (відповідач) була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 31.12.2010 р.

За результатами перевірки було складено акт перевірки від 20.05.11 № 572/23-2-34657789, в якому було встановлене порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 пп. 5.3.9 п. 5.3 , 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, та пп. 7.2.1, пп. 7.2.6 п. 7.2,пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

15 червня 2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення – рішення № 0000482302/0/18559 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 1949778,75 грн., з яких 1555823,00 грн. основний платіж та 389955,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій та № 0000492302/0/18558 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 882007,50 грн., з яких 705606,00 грн. основний платіж та 176401,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Спірні податкові повідомлення – рішення прийняті на підставі зазначеного акту перевірки і стосується визначення податкових зобов’язань з податку на прибуток та податку на додану вартість.  

Заниження податку на прибуток спірним податковим повідомленням – рішенням виявлено на підставі підпунктів п. 5.1 , 5.2.1 п. 5.2 пп. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

          Пунктом 3.2.1 акту перевірки (валові витрати) передбачено, що позивачем завищено валові витрати усього у сумі 6239292,00 грн., у тому числі за І квартал 2010 року у сумі 1389116,00 грн., за ІІ квартали 2010 року у сумі 1835244,00 грн., за ІІІ квартали 2010 року у сумі 1471772,00 грн., за ІV квартали 2010 року у сумі 1543160,00 грн.

Так, перевіркою встановлено, що згідно договорів від 01.12.2009 року та від 02.02.2010 року, укладених між ТОВ „Краматорськтеплоенерго” та ТОВ «Контур Глобал Україна», позивачу на протязі 2010 року було надано юридичні та бухгалтерські послуги, про що складено акти наданих послуг на загальну суму 6239262,00 грн.  

Податковий орган з посиланням на абзац 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вважає, що витрати Позивача на оплату вказаних послуг не підтверджено первинними документами.

          Відповідно до абзацу 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»  Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

          В основу встановленого порушення податковий орган поклав припущення, що вищезазначені послуги не були використані у господарській діяльності Позивача, оскільки в актах наданих послуг не визначено зміст господарської операції щодо отримання таких послуг.

          З метою встановлення дійсних обставин щодо надання (отримання) послуг Позивачем судом було залучено до участі у справі ТОВ  «Контур Глобал Україна», яка є стороною по спірним договорам та саме якою були підписані відповідні акти наданих послуг та фактично надані ці послуги.

          З метою підтвердження фактично наданих послуг третьою собою зазначено, що в штаті цього підприємства працюють фахівці в галузі права, банківської справи, атомної енергетики, економіки, фінансів, а також особи, які вільно володіють англійською мовою, про що надано відповідні сертифікати. Оскільки основним видом діяльності Позивача є надання послуг по постачанню електричної енергії, що нерозривно пов’язані з Національною комісією регулювання електроенергетики України, як органу, який контролює діяльність у цій сфері та який знаходиться у місті Києві, питанням взаємодії Позивача з цим органом займається ТОВ «Контур Глобал Україна», який також знаходиться у місті Києві. В підтвердження цього третьою особою надано запити Позивача в електронному вигляді стосовно виникаючих питань в ході здійснення діяльності та запити на адресу Національної комісії регулювання електроенергетики України, які підготовлені фахівцями ТОВ «Контур Глобал Україна».

          Разом з тим, третьою особою було розроблено бізнес – план для отримання Позивачем кредиту від ВАТ «Ощадбанк» (м. Київ) у розмірі 35 000 000 грн., який було отримано позивачем, про свідчить банківська виписка, яка долучена до матеріалів справи.

          Також матеріали справи містять договір між Позивачем та Компанією «International Resources Group» на отримання гранту у розмірі 249 450 доларів США в якості підтримки енергетичних компаній на безоплатній основі, який було отримано позивачем, про свідчить банківська виписка, яка долучена до матеріалів справи.

          Окрім вказаних документів, кожного місяця на протязі 2010 року ТОВ «Контур Глобал Україна» було надано звіти про виконану роботу фахівцями цього підприємства на виконання укладеного договору з детальною роздруківкою наданих послуг, які долучені до матеріалів справи.

          Суд не приймає до уваги доводи податкового органу щодо неможливості прийняття належними звітів від ТОВ «Контур Глобал Україна», оскільки вони містять лише зразки документів, які не підписані та не скріплені печаткою з огляду на те, що умовами договору від 02.02.2010 року було передбачено складання третьою особою правових та комерційних документів, а не їх підписання та укладання.

          Також судом не приймається до уваги доводи податкового органу щодо наявності пов’язаних осіб, оскільки податковим органом під час проведення перевірки було встановлено порушення позивачем абзацу четвертого пп. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який не стосується діяльності пов’язаних осіб та нарахування податкових зобов’язань було здійснено на інших підставах. Повноваження для зміни підстав для нарахування податкових зобов’язань  під час розгляду справи судом у податкового органу відсутні, оскільки судом перевіряється вже прийняте рішення суб’єкта владних повноважень на підставі норм, які викладені у цьому рішенні.

          Такими чином, встановлене порушення спростовується наявними в матеріалах справи доказами фактично наданих послуг (які надані як позивачем, так і третьою особою), отримання додаткових грошових коштів позивачем за наслідками отримання цих послуг, а також отримання у тому числі письмових консультацій та складання правових та комерційних документів, наданих фахівцями ТОВ «Контур Глобал Україна». Суд погоджує доводи третьої особи щодо неправомірності доводів щодо невикористання у господарській діяльності вказаних послуг з огляду на порівняння розміру заробітної плати Позивача та третьої особи, оскільки це є два різних підприємства, які працюють у різних сферах діяльності та застосування до них однакової заробітної плати є необґрунтованим.

Заниження податку на додану вартість спірним податковим повідомленням – рішенням виявлено на підставі підпунктів пп. 7.2.1, пп. 7.2.6 п. 7.2,пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Пунктом 3.2.2 акту перевірки передбачено, що позивач, у порушення пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» включив до складу податкового кредиту суми юридичних послуг, отримання товарно-матеріальних цінностей та ремонтних робіт.

Під час розгляду справи було встановлено, що порушення, у тому числі, полягає у тому, що виключивши суму зі складу валових витрат по отриманим юридичним послугам, пов’язаним зі здійсненням господарської діяльності, яке досліджувалось при розгляді попереднього спірного податкового повідомлення-рішення у даному рішенні, позивач безпідставно сформував частину податкового кредиту у розмірі 664 666,36 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про правомірність формування валових витрат позивачем за спірною господарською операцією при розгляді попереднього спірного податкового повідомлення-рішення у даному рішенні, правила включення сплачених за наслідками здійснення спірної господарської операції сум податку на додану вартість відповідно до приписів пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем дотримані.

          Щодо отримання товарно-матеріальних цінностей та ремонтних робіт по господарським операціям з ТОВ “БФ”“Луганськпромстрой”, ТОВ “СК Екос-плюс”, ПП “НСК “Навік-Строй”, ТОВ “Луганськбудмонтаж”, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивачем було укладено усну угоду з ТОВ «БФ «Луганськпромстрой», за яким позивачем було отримано 19 серпня 2008 року кирпич ХПЗ хромитопериклазовий згідно видаткової накладної № 19/08-01, 31 серпня 2009 року отримано стекло ткань т-23 7,5 згідно видаткової накладної № 31/08-02, 13 жовтня 2009 отримано мертель мш-36, порошок шамотний пшкб 852, азбест а-6-45.

На виконання зазначених господарських операцій продавцем було видано позивачу податкові накладні, які долучені судом до матеріалів справи.

Підставою для виключення сум з податкового кредиту податковий орган визначив відомості акту неможливості проведення перевірки ТОВ «БФ «Луганськпромстрой», складений ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, відповідно до якого вказане підприємство не надало документів, не мало трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності, а також за юридичною адресою не знаходиться, у зв’язку з чим формування податкового кредиту позивачем по господарським операціям з цим підприємством є неправомірним.

З цього приводу суд зазначає, що наявність чи відсутність підприємства за юридичною адресою з огляду на приписи Закону України «Про податок на додану вартість» не впливає на право платника податків на формування податкового кредиту з ПДВ.

Щодо ненадання документів посадовими особами ТОВ «БФ «Луганськпромстрой» суд зазначає, що відсутність цих документів у контрагента позивача через невручення запиту податкового органу щодо необхідності їх надання не може бути підтвердженням того, що цих документів взагалі не існує. Суд вважає, що надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій, і відсутність у податкового органу, на обліку в якому знаходиться підприємство - контрагент позивача не може це спростовувати.

З приводу відсутності у ТОВ «БФ «Луганськпромстрой»  основних засобів та виробничих потужностей слід зазначити, що у документах на отримання товару не було передбачено, що кирпич ХПЗ хромитопериклазовий, стекло ткань т-23 7,5, мертель мш-36, порошок шамотний пшкб 852, азбест а-6-45 мали бути виготовлені саме виробничими потужностями цього підприємства. Відповідачем не доведено, що продаж вказаного товару вимагав від контрагента позивача наявності виробничих потужностей та певних основних засобів.

Так само відповідачем не доведено, що виконання спірної господарської операції вимагало наявності певної кількості працівників у штаті контрагента позивача. Відповідачем не встановлювалася відсутність укладених з цим підприємством  цивільно-правових договорів з фізичними особами на виконання послуг, пов’язаних зі спірними операціями. Таким чином, відповідачем не доведено, що кількість працюючих на ТОВ «БФ «Луганськпромстрой»” є недостатньою для здійснення господарських операцій з позивачем.

З урахуванням цього наведене підприємство правомірно видавало податкові накладні, на підставі яких позивачем були включені до складу податкового кредиту відповідні суми податку.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ СК «Екос-плюс» було укладено договір від 16 жовтня 2009 року № 16/101 та договір від 30 жовтня 2009 року № 30/109 на виконання ремонтних робіт.

Для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт і проведення розрахунків за виконані підрядні роботи з будівництва складаються первинні облікові документи за Типовими формами N КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт" та N КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт".

На виконання зазначених договорів між позивачем та ТОВ СК «Екос-плюс»  були складені акти форми КБ2-В приймання виконаних будівельних робіт у листопаді 2009 року, грудні 2009 року, січні 2010 року та лютому 2010 року., за якими позивачем було сплачено грошові кошти у розмірі 249475,00 грн.

Розрахунки за виконані роботи здійснювались позивачем на підставі актів виконаних робіт форми КБ-2в після їх прийняття та підписання, які за спірний період листопад 2009 року, грудень 2009 року, січень 2010 року та лютий 2010 року долучені до матеріалів справи.

Суд зазначає, що ТОВ «СК «Екос-плюс» має будівельну ліцензію серії АВ № 356923, видану Міністерством регіонального розвитку та будівництва України  27.07.2007 року з терміном дії до 27.07.2012 року, отже до теперішнього часу вказана ліценція є діючою.

Також матеріали справи містять дозвіл на продовження виконання робіт підвищеної небезпеки, який виданий територіальним управлінням держнаглядохоронпраці по Донецькій області, який дії з 27.01.2006 року по 27.01.2011 року на здійснення будівельних робіт.

Окрім цього, позивачем надано дефектні відомості за вересень, жовтень, листопад та грудень 2009 року з визначенням робіт, які необхідно виконати відповідно до умов договорів.

Підставою для виключення сум з податкового кредиту з ПДВ податковий орган визначив відсутність дефектних актів та висновки акту про неможливість проведення перевірки ТОВ СК «Екос-плюс», складений Макіївською ОДПІ, відповідно до якого вказане підприємство не мало трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності, а також за юридичною адресою не знаходиться, у зв’язку з чим формування податкового кредиту позивачем по господарським операціям з цим підприємством є неправомірним.

Висновки податкового органу щодо відсутності дефектних актів спростовуються наданими дефектними відомостями, які долучені до матеріалів справи.

Також суд зазначає, що наявність чи відсутність підприємства за юридичною адресою з огляду на приписи Закону України «Про податок на додану вартість» не впливає на право платника податків на формування податкового кредиту з ПДВ.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27 січня 2009 року № 47 «Про затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві», суб’єкти господарської діяльності здійснюють будівельні та монтажні роботи за дотримання організаційних, кваліфікаційних, технологічних умов, які передбачають: наявність адміністративних та виробничих приміщень, виробничої бази, наявність техніки, устаткування, обладнання; наявність працівників із будівельними професіями із вимогами до освіти та стажу роботи за фахом; наявність відповідного обладнання для здійснення будівельних робіт. Матеріали справи містять ліцензію, видану ТОВ СК «Екос-плюс», дозвіл на виконання робіт з підвищеною небезпекою, видання яких неможливо без додержання умов щодо наявності кваліфікованого персоналу, о спростовує висновки податкового органу щодо відсутності трудових ресурсів у цього підприємства. Не може бути прийнятий судом як належний доказ відсутності трудових ресурсів акт Макіївської ОДПІ про неможливість проведення перевірки цього підприємства, оскільки цей документ не є перевіркою цього підприємства.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ НСК «Навік-Строй» було укладено договір від 15 червня 2010 року № 15/610 та договір від 16 липня 2010 року № 16/710 на виконання ремонтних робіт.

Для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт і проведення розрахунків за виконані підрядні роботи з будівництва складаються первинні облікові документи за Типовими формами N КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт" та N КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт".

На виконання зазначених договорів між позивачем та ТОВ НСК «Навік-Строй»   були складені акти форми КБ2-В приймання виконаних будівельних робіт липня та серпні 2010 року, за якими позивачем було сплачено грошові кошти у розмірі 142582,62 грн.

Розрахунки за виконані роботи здійснювались позивачем на підставі актів виконаних робіт форми КБ-2в після їх прийняття та підписання, які за спірний період липень та серпень 2010 року, які долучені до матеріалів справи.

Суд зазначає, що ТОВ НСК «Навік-Строй»  має будівельну ліцензію серії АВ № 117850, видану Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства 26 травня 2006 року з терміном дії до 26 травня 2011 року.

Також матеріали справи містять дозвіл на продовження виконання робіт підвищеної небезпеки, який виданий територіальним управлінням держнаглядохоронпраці по Луганській області, який дії з 23.09.2009 року по 23.09.2014 року.

Окрім цього, позивачем надано дефектні відомості за вересень, жовтень, листопад та грудень 2009 року з визначенням робіт, які необхідно виконати відповідно до умов договорів.

Підставою для виключення сум з податкового кредиту з ПДВ податковий орган визначив відсутність дефектних актів та висновки акту про неможливість проведення перевірки ТОВ НСК «Навік-Строй», складений ДПІ в Артемівському районі м. Луганську, відповідно до якого вказане підприємство не мало трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності, а також за юридичною адресою не знаходиться, у зв’язку з чим формування податкового кредиту позивачем по господарським операціям з цим підприємством є неправомірним.

Висновки податкового органу щодо відсутності дефектних актів спростовуються наданими дефектними відомостями, які долучені до матеріалів справи.

Також суд зазначає, що наявність чи відсутність підприємства за юридичною адресою з огляду на приписи Закону України «Про податок на додану вартість» не впливає на право платника податків на формування податкового кредиту з ПДВ.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27 січня 2009 року № 47 «Про затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві», суб’єкти господарської діяльності здійснюють будівельні та монтажні роботи за дотримання організаційних, кваліфікаційних, технологічних умов, які передбачають: наявність адміністративних та виробничих приміщень, виробничої бази, наявність техніки, устаткування, обладнання; наявність працівників із будівельними професіями із вимогами до освіти та стажу роботи за фахом; наявність відповідного обладнання для здійснення будівельних робіт. Матеріали справи містять ліцензію, видану ТОВ НСК «Навік-Строй», дозвіл на виконання робіт з підвищеною небезпекою, видання яких неможливо без додержання умов щодо наявності кваліфікованого персоналу, о спростовує висновки податкового органу щодо відсутності трудових ресурсів у цього підприємства. Не може бути прийнятий судом як належний доказ відсутності трудових ресурсів акт ДПІ в Артемівському районі м. Луганську про неможливість проведення перевірки цього підприємства, оскільки цей документ не є перевіркою цього підприємства.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Луганськбудмонтаж» було укладено договір від 10 вересня 2009 року № ДГ-102/099, договір від 10 вересня 2009 року № ДГ-10/099, договір від 20 листопада 2009 року № ДГ-20/119-2 на придбання послуг з капітального ремонту основних засобів..

Для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт і проведення розрахунків за виконані підрядні роботи з будівництва складаються первинні облікові документи за Типовими формами N КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт" та N КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт".

На виконання зазначених договорів між позивачем та ТОВ «Луганськбудмонтаж» були складені акти форми КБ2-В приймання виконаних будівельних робіт вересень, жовтень, листопад та грудень 2009 року, за якими позивачем було сплачено грошові кошти у розмірі 457 741,71 грн.

Розрахунки за виконані роботи здійснювались позивачем на підставі актів виконаних робіт форми КБ-2в після їх прийняття та підписання, які за спірний період вересень, жовтень, листопад та грудень 2009 року, які долучені до матеріалів справи.

Суд зазначає, що ТОВ «Луганськбудмонтаж» має будівельну ліцензію серії АВ № 051502, видану Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 7 квітня 2006 року з терміном дії до 7 квітня 2011 року.

Також матеріали справи містять дозвіл на продовження виконання робіт підвищеної небезпеки, який виданий територіальним управлінням держнаглядохоронпраці по Луганській області, який дії з 12.05.2006 року по 2 травня 2009 року.

Окрім цього, позивачем надано дефектні відомості за вересень, жовтень, листопад та грудень 2009 року з визначенням робіт, які необхідно виконати відповідно до умов договорів.

Підставою для виключення сум з податкового кредиту з ПДВ податковий орган визначив відсутність дефектних актів та висновки акту про неможливість проведення перевірки ТОВ «Луганськбудмонтаж», складений Ленінської МДПІ у місті Луганську, відповідно до якого вказане підприємство не мало трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності, а також за юридичною адресою не знаходиться, у зв’язку з чим формування податкового кредиту позивачем по господарським операціям з цим підприємством є неправомірним.

Висновки податкового органу щодо відсутності дефектних актів спростовуються наданими дефектними відомостями, які долучені до матеріалів справи.

Також суд зазначає, що наявність чи відсутність підприємства за юридичною адресою з огляду на приписи Закону України «Про податок на додану вартість» не впливає на право платника податків на формування податкового кредиту з ПДВ.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27 січня 2009 року № 47 «Про затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві», суб’єкти господарської діяльності здійснюють будівельні та монтажні роботи за дотримання організаційних, кваліфікаційних, технологічних умов, які передбачають: наявність адміністративних та виробничих приміщень, виробничої бази, наявність техніки, устаткування, обладнання; наявність працівників із будівельними професіями із вимогами до освіти та стажу роботи за фахом; наявність відповідного обладнання для здійснення будівельних робіт. Матеріали справи містять ліцензію, видану ТОВ «Луганськбудмонтаж», дозвіл на виконання робіт з підвищеною небезпекою, видання яких неможливо без додержання умов щодо наявності кваліфікованого персоналу, о спростовує висновки податкового органу щодо відсутності трудових ресурсів у цього підприємства. Не може бути прийнятий судом як належний доказ відсутності трудових ресурсів акт Ленінської МДПІ у місті Луганську про неможливість проведення перевірки цього підприємства, оскільки цей документ не є перевіркою цього підприємства.

Виходячи з вищевикладеного, позивачем доведений факт придбання у ТОВ “БФ”“Луганськпромстрой”, ТОВ “СК Екос-плюс”, ПП “НСК “Навік-Строй”, ТОВ “Луганськбудмонтаж” робіт та послуг та в подальшому використання в власній господарської діяльності цих товарів та послуг, та не підтверджені зафіксовані у акті перевірки висновки про неправомірність формування податкового кредиту позивачем.   

Зібраними у справі доказами судом перевірені обставини, з яких виходив відповідач при прийнятті оспорюваних повідомлень-рішень. Частина цих обставин не знайшла свого підтвердження, висновки щодо інших обставин не відповідають вимогам законодавства, тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а судові витрати підлягають присудженню з Державного бюджету України в порядку статті 94 КАС України.  

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 – 163, 165 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго” до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення від 15.06.2011р. №0000482302/0/18559 та податкового повідомлення-рішення від 15.06.2011р. №0000492302/0/18558 – задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення – рішення від 15.06.2011р. №0000482302/0/18559 про нарахування суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 1949778,75 грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення – рішення від 15.06.2011р. 15.06.2011р. №0000492302/0/18558 про нарахування суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 882007,50 грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго” витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 13 вересня 2011 року. Постанова у повному обсязі буде складена 15 вересня 2011 року.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                      Савченко С. В.